Рішення № 91201717, 28.08.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/3676/20 2/335/1490/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2020 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого судді Апаллонової Ю.В., за участю секретаря судового засідання Пронтенко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107Б, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 ПАТ КБ «Приватбанк» (21.05.2018 року змінено найменування банку на АТ КБ «Приватбанк») (надалі -АТ КБ «Приватбанк» ) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

ОСОБА_2 порушено зобов`язання за кредитним договором №б/н від 10.01.2014р. та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості він станом на 09.03.2020 року має заборгованість в сумі 17774,49 грн., яка складається з наступного: 17774,49 грн. заборгованість за тілом кредиту, в тому числі 0,00 грн. заборгованість за поточним тілом кредиту, 17774,49грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 0,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нараховано комісії, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 0,00 грн. - штраф (фіксована частина), 0,00 грн. - штраф (процентна складова).

Позивач вказує, що позичальник ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини ОСОБА_1 . На виконання вимог ст.1281 ЦК України Позивачем 21.01.2018 року була направлена претензія кредитора до Шостої запорізької державної нотаріальної контори. 07.03.2019 року Позивачем було отримано відповідь Шостої запорізької держави нотаріальної контори, в якій зазначалось, шо претензію кредитора переслано до приватного нотаріуса Сіпяков О.С.

Посилаючись на вищевикладені обставини, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 17774,49 грн. за кредитним договором № б/н від 10.01.2014 року та стягнути судові витрати.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в матеріалах справи є клопотання, в якому представник просить суд розгляд справи провести за його відсутності, повідомляє, що заявлені позовні вимоги вони підтримують в повному обсязі. Окрім того, позивачу додатково направлялося листа з роз`ясненням про те, що до суду надійшли витребуванні за клопотанням позивача документи і можливість з ними ознайомитися. Вказаний лист отримано 18.08.2020 року уповноваженим представником банку, однак представник у судове засідання не з`явився, заяву про ознайомлення з матеріалами справи не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, а тому суд відповідно до вимог ч.3 ст.223 ЦПК України вважає за можливим розгляд справи у його відсутність.

Відповідач у судове засідання не з`явився, до суду направив заяву про розгляд справи без його участі. У заяві також зазначено, що сторона відповідача вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Також 25.05.2020 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він зазначав, що ним було подано нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини, що підтверджується Довідкою приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Сіпякова О.С. від 22.05.2020 р. № 180/02-14. Враховуючи, що на підставі ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю в межах вартості майна, одержаного у спадщину, відмова від прийняття спадщини позичальника ОСОБА_2 свідчить про необґрунтованість позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» до неї.

12.06.2020 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, згідно до якої АТ КБ «Приватбанк» просив витребувати докази по справі і позов задовольнити.

Ухвалою суду від 12.06.2020 року заява АТ КБ «Приватбанк» про витребування доказів задоволена частково. Витребувано у Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради відомості про склад сім`ї ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 . Витребувано у приватного нотаріуса Сіпякова Олексія Сергійовича, належним чином завірену копію спадкової справи після померлої ОСОБА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

09.07.2020 року надійшли витребувані докази до суду, про що листом від 10.08.2020 року повідомлено позивача та роз`яснено можливість ознайомлення з вказаними доказами.

Суд ухвалює рішення без проведення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу по справі, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши докази і давши їм належну оцінку, приходить до наступного висновку.

Згідно із витягом із статуту позивач є правонаступником Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк». Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також банківською ліцензією підтверджується, що він є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку та має право на здійснення банківських операцій.

Судом встановлено, що 10.01.2014 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

З розрахунків заборгованості за договором б/н від 10.01.2014 року, які надані позивачем, вбачається, що позивач нарахував на 09.03.2020 року заборгованість у розмірі 17774,49 грн., яка складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту.

За змістом ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а ст. 530 ЦК України встановлює те, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов`язання або односторонню зміну його умов.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник має повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позивачем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.126).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною п`ятою ст. 1268 ЦК України визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За змістом статті 1282 ЦК України (в редакції, яка була чинною на момент відкриття спадщини, на протягом шести місяців з дня відкриття спадщини) спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Так, згідно зі ст. 1281 ЦК України (в редакції, яка була чинною на момент відкриття спадщини, на протягом шести місяців з дня відкриття спадщини), спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою ст. 1281 ЦК України, позбавляється права вимоги. Крім цього, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 17 квітня 2018 року при розгляді справи №522/407/15-ц зазначила, що поняття «строк пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців» не тотожне поняттю «позовна давність». Оскільки зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК, які визначають преклюзивні строки пред`явлення таких вимог.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Як вбачається з копії спадкової справи №5/2017 спадкоємцем ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори 24.02.2017 року, рєстр.№14.

Згідно матеріалів нотаріальної справи№5/2017 відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відмовилася від прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , подавши заяву приватному нотаріусу 24.02.2017 року про відмову від спадщини, реєстр.№ 15, тобто протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, що підтверджується її заявою та Довідкою приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Сіпякова О.С. від 22.05.2020 р. № 180/02-14, отже вона відмовилася від прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 у встановленому законом порядку.

Згідно даним Департаменту реєстраційних послуг від 07.07.2020 року за відомостями Департаменту за адресою АДРЕСА_1 була зареєстрована ОСОБА_2 , з 12.03.2009 року по 30.01.2017 р., знята з реєстрації у зв`язку зі смертю. Разом з нею, була зареєстрована ОСОБА_1 з 11.12.2009 р. по теперішній час (а.с.151).

Позивач залучив до участі у справі в якості відповідача лише ОСОБА_1 , заяви про залучення співвідповідача або заміну відповідача до суду подано не було.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас, якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

Згідно ч.1 ст.1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

За таких обставин, враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 відмовилася від прийняття спадщини, майно у спадщину не одержувала, суд вважає, що підстав для задоволення позову до ОСОБА_1 немає.

Частиною першою ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У ч. 6 ст. 81 ЦПК України зазначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з положень п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, згідно якої у разі відмови в задоволенні позовних вимог судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82,89,141, 247,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У позові Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 28.08.2020 року.

Суддя Ю.В.Апаллонова