Ухвала суду № 91201122, 28.08.2020, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/2119/20

Провадження №: 2/332/1262/20

УХВАЛА

іменем України

28 серпня 2020 р. м.Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді - Сінєльніка Р.В., при секретарі – Васильченко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Кузьмінова Дмитра Валерійовича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» Білої Ірини Володимирівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги в частині визначення суми заборгованості позичальника, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться вказана цивільна справа.

Через канцелярію до суду 27.08.2020р надійшла заява ОСОБА_1 в особі представника- адвоката Кузьмінова Дмитра Валерійовича про забезпечення позову.

В заяві зазначено, що ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» вимагає від ОСОБА_1 сплати боргу в сумі 72685,80 доларів США, та у випадку невиконання вимоги, ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» має намір звернути стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений ст.ст.36-38 Закону України «Про іпотеку». На думку заявника, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до позбавлення позивача права власності на нерухоме майно. Тому просить застосувати заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомого майна, а саме: житлового будинку АДРЕСА_1 .

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У зв`язку з відсутністю в судовому засіданні сторін на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, вивчивши надані матеріали, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з нижченаведених підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 05.03.2008 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра», яке у подальшому на виконання вимог Закону України «Про акціонерне товариство» змінило тип акціонерного товариства на Публічне, та ОСОБА_2 , яка в подальшому змінила прізвище на ОСОБА_3 , укладений кредитний договір № 20/2008/0436Фжр, за умовами якого Банк зобов`язався надати Позичальнику кредит на споживчі цілі в сумі 71 120,00 доларів США строком на 300 місяців до 04.03.2033 року зі сплатою 12,99 % річних, а Позичальник зобов`язувався повернути кредит та сплачувати відсотки за користування ним, повертаючи щомісячно платіж у розмірі не менше ніж 811. 90 доларів США .

В забезпечення виконання зобов`язання за Кредитним договором 05.03.2008 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 укладений договір іпотеки № 20/2008/0436Фжр, згідно якого ОСОБА_2 передала в іпотеку ВАТ КБ «Надра» придбаний за рахунок кредитних коштів житловий будинок, загальною площею 72,1 кв.м., жилою площею 36,5 кв.» розташований на земельній ділянці площею 500,00 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

29.04.2020 року за результатами проведеного аукціону на сайті «Прозорро Продажі» з продажу права вимоги за пулом кредитів, до складу якого увійшов Кредитний договір, між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» укладено договір № GL3N217214 про відступлення прав вимоги від 29.04.2020 рок згідно з умовами якого ПАТ КБ «Надра» як первісний кредитор відступив, а ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» як новий кредитор набув право вимоги до позичальників та/або іпотекодавців та/або поручителів до Боржників, які зазначені у Додатку № 1 до цього договору.

22.07.2020 року на адресу ОСОБА_1 від ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» надійшов лист- вимога/іпотечне повідомлення про дострокове погашення заборгованості (вих. № 0710/253) від 10.07.2020 року про намір звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Крім того цим листом повідомляється, що внаслідок відступлення права вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» є новим кредитором за укладеним між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 кредитного договору № 20/2008/0436Фжр від 05.03.2008 року . Також зазначається, що станом на 12.05.2020 року сума заборгованості за кредитним договором складає 72658,80 доларів США, що є еквівалентом 1966041,85 грн. Враховуючи викладене ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» вимагає від ОСОБА_4 сплати суми боргу у зазначеному розмірі впродовж 30-денного строку. У випадку невиконання вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» має намір звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі Договору іпотеки , у спосіб передбачений ст.36-38 Закону України «Про іпотеку». Згідно ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Таким чином, з огляду на те, що ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на теперішній час має у своєму розпорядженні повний пакет документів, які необхідні для перереєстрації права власності на Іпотекодержателя, яким згідно з інформаційною довідкою є ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», то існує реальне та належним чином обґрунтоване побоювання зі сторони Позивача про можливість переходу права власності на предмет іпотеки, який є єдиним житлом боржника, до іпотеко держателя .

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ЕТ5 № 005 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру .

При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, держава Україна несе обов`язок перед заінтересованими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту порушених прав, зокрема – через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, в якому зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

ЄСПЛ у рішенні від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Враховуючи викладене, оскільки існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду наведений захід забезпечення позову відповідає вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову і спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення. Невжиття таких заходів забезпечення позову призведе до неможливості виконання судового рішення і виникнення між сторонами у справі конфліктних ситуацій. Будь-які права інших осіб, що не є учасниками судового процесу, не порушуються у зв`язку із вжиттям такого заходу.

Якщо Відповідачами і далі будуть проводитися дії направлені на звернення стягнення на майно позивача, то захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття заходів щодо забезпечення позову або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Відповідно до ст. 149 ЦІІК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 2. ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 7 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову суд постановляє ухвалу.

Враховуюче вищевикладене, керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Кузьмінова Дмитра Валерійовича про забезпечення позову - задовольнити.

Застосувати заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомого майна, а саме житлового будинку загальною площею 72,1 кв.м., жилою площею 36,5 кв.м, який розташований на земельній ділянці площею 500,00 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Копію ухвалу надіслати сторонам по справі та відповідним компетентним органам для виконання.

Ухвала набирає законної сили 28 серпня 2020 року, оскільки оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки.

Ухвалу може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги у встановленому законом порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Р.В. Сінєльнік