Ухвала суду № 91200517, 19.08.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кс/428/3928/2020

Справа № 428/6649/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі: слідчого судді Комплєктової Т.О., за участю секретаря Кожем`яки А.В., слідчого Ковальчука В.Є., прокурора Чуднова М.І., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Жердєва С.М., свідка ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого 2 відділення СВ 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях Ковальчука В.Є., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Чудновим М.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, внесені до ЄРДР за № 22020130000000247 від 17.08.2020, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Луганська, з середньою спеціальною освітою, який не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 260 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшло клопотання слідчого 2-го відділення СВ 3-го управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях Ковальчука В.Є., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Чудновим М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 .

В обґрунтування вказаного клопотання слідчий посилається на те, що в кінці квітня 2014 року, більш точну дату встановити не виявилось за можливе, на території Луганської області створені незаконні збройні формування так званої «ЛНР», що мають організовану структуру військового типу, а саме єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну, озброєння, у тому числі тяжке військове озброєння та військова техніка. Учасники вказаного НЗФ безпосередньо здійснюють збройний опір силам Антитерористичної операції та Операції об`єднаних сил на території Луганської та Донецької областей, або іншим чином забезпечують функціонування зазначеного збройного формування з метою порушення територіальної цілісності України.

Відтак, в червні 2014 року (більш точну дату і час встановити не виявилось можливим) у громадянина України ОСОБА_1 , який був обізнаний про незаконність дій збройних підрозділів та політичного керівництва самопроголошеної «ЛНР», виник злочинний умисел, направлений на участь у діяльності підрозділів НЗФ «ЛНР». При цьому ОСОБА_1 усвідомлював, що вказані формування «ЛНР» діють на території України незаконно та що її учасники застосовують зброю, вчиняють захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також чинять збройний опір, незаконну протидію та перешкоджають виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України й військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції

Реалізуючи вказаний умисел, в червні 2014 року ОСОБА_1 добровільно вступив до лав НЗФ «ЛНР», а саме у військову частину «Л-11011» (або батальйон «Заря») так званої «Народної міліції «ЛНР», що розташована у м. Луганську, де був призначений на посаду розвідника-водолаза. До функціональних обов`язків ОСОБА_1 входило розшук та транспортування загиблих під час бойових сутичок, облаштування та спорудження фортифікаційних споруд, а також ведення розвідки у зоні відповідальності частини. У лавах вказаного НЗФ «ЛНР» ОСОБА_1 проходив службу по червень 2015 року.

У подальшому, з липня 2017 року по липень 2018 року ОСОБА_1 перебував у складі так званої «15 БТрО 2 АК Народної міліції «ЛНР», що розташована у м. Первомайську Луганської області, де проходив військову службу на посаді снайпера та виконував злочинні накази окупаційної адміністрації РФ, під час здійснення збройного опору Збройним Силам України та правоохоронним органам України, що задіяні в АТО/ООС.

До посадових обов`язків ОСОБА_1 входило ведення розвідки на спостережних постах та вогневого супротиву силам та засобам, що задіяні в АТО/ООС в зоні відповідальності підрозділів.

Отже встановлено, що ОСОБА_1 з моменту вступу до НЗФ «ЛНР», перебуваючи в м. Луганську Луганської області та інших населених пунктах на території проведення антитерористичної операції та ООС, яка відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» від 17.03.2015 за № 254-VIII, є тимчасово окупованою територією України, вчиняв умисні дії, спрямовані на участь в діяльності збройних формувань, які не передбачені законами України.

17 серпня 2020 року слідчим відділом 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 110 та ч.2 ст. 260 КК України.

Причетність ОСОБА_1 до вчинення вказаних злочинів та обґрунтованість оголошеної йому підозри підтверджується зібраними доказами.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що

1) підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду,

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення,

3) незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні,

4) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а тому з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, є необхідність застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

1) ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 110 та ч. 2 ст. 260 КК України, що є тяжкими злочинами.

Крім того, місце постійного проживання підозрюваного знаходиться на території Луганської області яка є тимчасово окупованою території України, що не контролюється правоохоронними органами України, у зв`язку з чим існує ризик того, що ОСОБА_1 на час розслідування та судового розгляду вчинить спроби переховуватися від слідства та суду.

Враховуючи викладене, періодична явка ОСОБА_1 до слідчого без застосування запобіжного заходу не може з впевненістю гарантувати виконання ним своїх процесуальних обов`язків.

2) Крім того, перебуваючи на волі ОСОБА_1 , маючи можливість вільного пересування, контактів та доступу до мережі Інтернет, може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, документів, які мають істотне значення для встановлення об`єктивних обставин кримінального правопорушення.

3) Підозрюваний ОСОБА_1 протягом певного часу з ідеологічних переконань брав участь в діяльності НЗФ «ЛНР», метою якої є збройний опір правоохоронним органам України та Збройних Сил України, заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту та міжнародного ускладнення.

4) Підозрюваний ОСОБА_1 , знаходячись на волі, має можливість продовжити вчинювати вказані злочини, вчинити інші подібні кримінальні правопорушення проти громадської безпеки, а так само інші кримінальні правопорушення, так як підозрюваний своїми незаконними діями проявив схильність до скоєння злочинів, ставлячи ряд цінностей, передусім життя та здоров`я невизначеного кола осіб, під загрозу заподіяння їм істотної шкоди.

Викладене в сукупності свідчить про наявність достатніх підстав вважати, що за матеріалами даного кримінального провадження по відношенню до ОСОБА_1 існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

На підставі викладеного слідчий та прокурор звернулися до суду з даним клопотанням в якому просять застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання та доводи викладені в ньому, просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів, відмовився від дачі пояснень на підставі ст. 63 КУ. На даний час співпрацює зі слідством. Заперечує проти задоволення клопотання.

Захисник Жердєв С.М. заперечував проти задоволення клопотання, та посилався на те, що підозрюваний тривалий час незаконно утримувався працівниками СБУ без правових на те підстав, будучи фактично затриманим. На його погляд підозра є безпідставною, докази з його винуватості відсутні. Єдиним документом, який може мати значення є військовий квіток, який ОСОБА_1 надав добровільно до правоохоронних органів. Захисник зазначає, що ОСОБА_1 самостійно прийшов на територію України, виявив бажання скористатися програмою СБУ «На тебе чекають вдома», але на цей раз вона не була виконана. ОСОБА_1 тримався правоохоронними органами близько трьох діб, до якого застосовувалися кайдани, зав`язували очі, обмежували свободу та волю підозрюваного. ОСОБА_1 самостійно надав всю необхідну потрібну інформацію правоохоронним органам, бажає звільнитися від кримінальної відповідальності

Свідок ОСОБА_2 надав показання про те, що особисто ОСОБА_1 не знає, проте бачив його на полігоні в м. Кадіївка в 2015 році, останній займав посаду розвідника, а також йому відомі профілі підозрюваного ОСОБА_1 в соціальних мережах.

Дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя вважає його таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інший кримінальний злочин чи продовжити кримінальний злочин, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального злочину а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторони кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального злочину; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалах зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального злочину, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального злочину, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

В судовому засіданні встановлено, що подане клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами, а саме:

-протоколами допитів свідків, які підтверджують участь останнього в діяльності НЗФ «ЛНР»;

-протоколами оглядів мережі Інтернет, згідно яких на різноманітних фотознімках зображений ОСОБА_1 у військовій формі, притаманній учасникам НЗФ «ЛНР» та зі зброєю в руках;

-протоколом огляду документа «ВОЕННЫЙ БИЛЕТ ЛУГАНСКАЯ НАРОДНАЯ РЕСПУБЛИКА» НОМЕР_1, виданий на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-іншими доказами, що наявні в матеріалах кримінального провадження.

Слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про застосування запобіжного заходу, прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити даний злочин.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні стороною обвинувачення надано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних злочинів, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 260 КК України.

Крім того, стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п.1,2,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального злочину; вчинити інше кримінальний злочин чи продовжити кримінальний злочин, у якому він підозрюється, обвинувачується.

Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, що є особливо тяжким злочином та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна, або без такої. Крім того, місце постійного проживання та місце реєстрації підозрюваного знаходиться на території Луганської області яка є тимчасово окупованою території України, що не контролюється правоохоронними органами України, у зв`язку з чим існує ризик того, що ОСОБА_1 на час розслідування та судового розгляду вчинить спроби переховуватися від слідства та суду.

Крім того, суд вважає доведеним існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості підозрюваного вчинити інший кримінальний злочин, чи продовжити кримінальний злочин, в якому підозрюється, оскільки протягом тривалого часу з ідеологічних переконань він брав участь в діяльності терористичної організації, а отже, на думку слідчого судді, знаходячись на свободі, має можливість продовжити кримінальний злочин, або вчинити інші подібні злочини.

Також, слідчий суддя вважає доведеним ризик щодо можливості підозрюваного знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження уразі можливості вільного пересування та доступу до мережі Інтернет.

Крім того, суд вважає, що стороною обвинувачення не доведений ризик, передбачений п. 3, ч. 1 ст. 177 КПК, України, а саме не надані докази того, що підозрюваний ОСОБА_1 може впливати на свідка.

Отже, слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, також враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим в інкримінованому кримінальному злочині, особу підозрюваного та його репутацію, вік, стан здоров`я, а також те, що підозрюваний не одружений, не працює, на утриманні неповнолітніх дітей не має.

Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв`язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Рішенням Конституційного Суду №7-р/2019 від 25.06.2019 року, положення частини п`ятої статті 176 КПК України про те, що запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), що є підставою для суду застосування ст. 182 КПК України.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2020 року для працездатних осіб складає 2102 гривень.

За таких обставин, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 42 040 грн. 00 коп., яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов`язки, передбачені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На переконання слідчого судді, застава у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

Також, суд вважає, що до суду не наданий протокол затримання ОСОБА_1 відповідно до ч.5 ст. 208 КПК України. На думку суду, на ОСОБА_1 , саме з моменту його фактичного затримання розповсюджувалися права, визначені статтями 12, 20, 42 КПК України.

Вищезазначені обставини свідчать про необхідність доведення слідчого, який здійснює досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, а також прокурора, який здійснює нагляд у даному кримінальному провадженні, встановлених під час судового розгляду порушень вимог процесуального Закону та їх врахування.

Керуючись ст.ст.110,131,132,176-178,183,186,193,194,196,197,369-372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого 2 відділення СВ 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях Ковальчука В.Є., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Чудновим М.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 -задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, по 17 жовтня 2020 року включно.

Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 42 040 (сорок дві тисячі сорок) грн. 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, одержувач - ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ - 26297948, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок 37317017002672, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду - 05381484.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- не відлучатися із м. Сєвєродонецька Луганської області без дозволу слідчого;

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі їх наявності.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.

У разі невиконання вищеперелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Луганського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя: Т. О. Комплєктова