Ухвала суду № 91198971, 28.08.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/11658/20

Провадження № 1-кс/234/6119/20

УХ В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2020 року м. Краматорськ

Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області Лебединець Г.С., секретар судового засідання Берліна А.Д., розглянувши в судовому засіданні заяву судді Краматорського міського суду Донецької області Романенко К.С. про самовідвід,-

В С Т А Н О В И В:

В провадження слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області Лебединець Г.С. надійшла заява судді цього ж суду Романенко К.С. про самовідвід від розгляду кримінального провадження за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12018050390000948 від 02.04.2018 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.3 ст.27 та ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_2 за ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України та ч.2 ст.366 КК України, ОСОБА_3 за ч.5 ст.27 та ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_4 за ч.5 ст.191 КК України.

Заява про самовідвід мотивована головуючим суддею тим, що з обвинуваченим ОСОБА_4 вона підтримує робочі стосунки на протязі більше десяти років та вважає його досвідченим та компетентним слідчим. Крім того, тривалий час вона працювала в одному колективі з його колишньою дружиною. Вказані обставини, на думку судді, можуть викликати сумнів у її неупередженості.

Слідчим суддею з урахуванням положень ст. 81 КПК України визнано можливим проводити розгляд заяви за відсутності судді Романенко К.С.

Слідчий суддя розглянув підстави заяви про самовідвід, приходить до наступного.

Статтею 75 КПК України встановлений перелік підстав для відводу слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.

Серед таких підстав законодавець зазначає, зокрема, особисту заінтересованість вказаних осіб або їх близьких родичів чи членів сім`ї в результатах провадження або існування інших обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в їх неупередженості.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Згідно п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, ратифікованою Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року констатовано, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. 3 огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться». (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000XII).

У судовому засіданні встановлено, що кримінальне провадження № 12018050390000948 надійшло до суду 19.08.2020 року. Головуючим суддею відповідно до протоколу автоматизованого розподілу визначено суддю Романенко К.С. Підготовче судове засідання не призначено. 25.08.2020 року головуючим суддею заявлений самовідвід з підстав, які на її думку, викликають обґрунтовані сумніви в її неупередженості, а саме: наявність тривалих робочих відносин із обвинуваченим ОСОБА_4 та співпраця, в минулому, з його колишньою дружиною.

Згідно ст.15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Відповідно до п.2.1, 2.3 Бангалорських принципів поведінки судді, при виконанні своїх обов`язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Суддя по можливості обмежує себе у здійсненні дій, що можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та виносити рішення у справах.

Відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів, Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Серед таких випадків є, зокрема, те, що у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.

У рішенні від 15 липня 2005 року у справі ж «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості.

Аналізуючи підстави для самовідводу, суд не вбачає наявність підтверджених та переконливих фактів, які б викликали обґрунтований сумнів в неупередженості судді.

Наявність тривалих робочих відносин із обвинуваченим ОСОБА_4 , який є слідчим Краматорського МВ ГУМВС України в Донецькій області та співпраця, в минулому, з його колишньою дружиною, яка вже не є членом його родини, не є беззаперечними обставинами для самовідводу, оскільки суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права та зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Виходячи із положень ч.1 ст. 94 КПК України, якою визначено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя приходить до висновку, що доводи заяви про самовідвід не містять підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для самовідводу судді, що передбачені ст. 75 КПК України, тому заявлений самовідвід задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 75-76, 80-82, 369-372 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви судді Краматорського міського суду Донецької області Романенко К.С. про самовідвід від розгляду кримінального провадження № 12018050390000948 від 02.04.2018 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.3 ст.27 та ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_2 за ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України та ч.2 ст.366 КК України, ОСОБА_3 за ч.5 ст.27 та ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_4 за ч.5 ст.191 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддяГ. С. Лебединець