Рішення № 91189348, 13.08.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/2737/17

2-2793/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2020 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Король О.О.

за участі:

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори, ОСОБА_3 , державного нотаріуса Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори Фролової Алли Олександрівни про визнання незаконною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори, ОСОБА_3 , державного нотаріуса Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори Фролової А.О. про визнання незаконною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії.

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , яка була його рідною бабусею. 12 травня 2016 року він звернувся до Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом після її смерті. 12 травня 2016 року заведено спадкову справу № 351/2016 до майна померлої ОСОБА_4

06 лютого 2017 року він отримав постанову державного нотаріуса Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори Фролової А.О. про відмову у вчиненні нотаріальних дій. Відмова мотивована тим, що видати свідоцтво про спадщину за законом до майна померлої ОСОБА_4 неможливо, оскільки у спадкоємця та представника відсутня технічна документація на спадковий будинок, а тому неможливо у свідоцтві про право на спадщину зазначити характеристику житлового будинку та показники.

Разом з тим, у державного нотаріуса Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори Фролової А.О. були всі дані щодо спадкового майна померлої ОСОБА_4 з рішення Залізничного районного суду м. Києва від 14 червня 2000 року та з матеріалів справи № 2-1287 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за законом. Крім того, чинним законодавством не передбачено безпідставне вичікування нотаріусом протягом року підстав або документів, які були відсутні на момент визначення долі спадкодавця у спадковому майні, а тому відсутність у заявника технічної документації на спадкове майно не є підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Просить суд ухвалити рішення, яким:

- визнати незаконною та скасувати відмову державного нотаріуса Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори Фролової А.О. від 06 лютого 2017 року у видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом;

- зобов`язати державного нотаріуса Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори Фролову А.О. видати ОСОБА_6 свідоцтво про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 ;

- зобов`язати ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_6 у здійсненні технічної та геодезичної зйомок домоволодіння, а також у строк до 31 грудня 2017 року ввести в експлуатацію будинок АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20 лютого 2017 року позовну заяву повернуто позивачу.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 17 травня 2017 року ухвалу судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20 лютого 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 05 червня 2017 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30 червня 2017 року виправлено описку в ухвалі судді Солом`янського районного суду м. Києва від 05 червня 2017 року.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 14 листопада 2017 року вирішено питання про витребування доказів у справі.

21 листопада 2019 року представник позивача подав до суду уточнену позовну заяву, в якій просить суд ухвалити рішення, яким:

- визнати незаконною та скасувати відмову державного нотаріуса Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори Фролової А.О. від 06 лютого 2017 року у видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом;

- зобов`язати Дев`яту Київську державну нотаріальну контору видати ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 ;

- зобов`язати ОСОБА_7 не чинити перешкод ОСОБА_2 у здійсненні технічної та геодезичної зйомок домоволодіння, а також у введенні в експлуатацію будинку АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 236-237).

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 27 травня 2020 року позовну заяву залишено без розгляду в частині вимог про зобов`язання Дев`ятої державної нотаріальної контори міста Києва видати ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом та зобов`язання ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_2 перешкоди по введенню в експлуатацію будинку АДРЕСА_1 .

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідачі у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (т. 2, а.с. 12, 24, 27).

Представник Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори та державний нотаріус Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори Фролова А.О. подали до суду заяви, в яких просять розглядати справу у їх відсутність (т. 2, а.с. 13, 14).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 (т. 1, а.с. 16), яка була рідною бабусею позивача.

12 травня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом (т. 1, а.с. 106).

12 травня 2016 року заведено спадкову справу № 351/2016 до майна померлої ОСОБА_4 (т. 1, а.с. 106-173).

06 лютого 2017 року державний нотаріус Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори Фролова А.О. винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 19/100 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 (т. 1, а.с. 10).

З цієї постанови вбачається, що видати свідоцтво про право на спадщину за законом до майна померлої ОСОБА_4 неможливо, оскільки у спадкоємця та його представника відсутня технічна документація на спадковий будинок, а тому неможливо у свідоцтві про право на спадщину зазначити характеристику житлового будинку та показники (житлову та загальну площу), а також у зв`язку з цим неможливо при реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зазначити опис майна.

З позову вбачається, що державний нотаріус Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори Фролова А.О. 14 вересня 2016 року запропонувала позивачу здійснити технічну та геодезичну зйомки домоволодіння. Проте, дізнавшись про те, що співвласник ОСОБА_3 чинить ОСОБА_2 перешкоди у здійсненні цього та не допускає до домоволодіння, державний нотаріус не зупинила чи відклала вчинення нотаріальних дій та не роз`яснила про можливі подальші дії щодо отримання свідоцтва про право на спадкове майно.

Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 затверджений Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Відповідно до п.п. 4.18 п. 4 глави 10 розділу II цього Порядку якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Позивачем для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом було надано державному нотаріусу Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори Фроловій А.О. копію рішення Залізничного районного суду м. Києві від 14 червня 2000 року (т. 1, а.с. 17-18), згідно якого за ОСОБА_4 визнано право власності на 19/100 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 . Зазначеним рішенням виділено у користування ОСОБА_4 квартиру № 1 та розписані її характеристики та показники, зокрема, площі всіх кімнат та приміщень.

З матеріалів спадкової справи № 351/2016 вбачається, що вона заведена 12 травня 2016 року. Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії винесена державним нотаріусом Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори Фроловою А.О. 06 лютого 2017 року.

За період з 12 травня 2016 року по 06 лютого 2017 року у порушення вимог п.п. 4.18 п. 4 глави 10 розділу II цього Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України державним нотаріусом не вчинено дій щодо отримання від спадкоємця технічної документації на спадковий будинок та не роз`яснено останньому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

У оскаржуваній постанові нотаріуса вказано, що у свідоцтві про право на спадщину неможливо зазначити характеристику житлового будинку та показники (житлову та загальну площу).

Разом з тим, у матеріалах справи міститься копія рішення Залізничного районного суду м. Києві від 14 червня 2000 року, яким визнавалось право власності на майно, що є спадковим. У цьому рішенні наведено площі (загальна і житлова) всіх приміщень будинку.

У відмові нотаріуса не зазначено, чому такі документи не можуть бути взяті до уваги при вирішенні питання про видачу свідоцтва про право на спадщину.

Фактично постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06 лютого 2017 року не містить обґрунтування такої відмови.

За таких обставин, вимога позивача про визнання незаконною та скасування постанови державного нотаріуса Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори Фролової А.О. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06 лютого 2017 року підлягає задоволенню.

Позивач також просить суд зобов`язати ОСОБА_7 не чинити йому перешкод у здійсненні технічної та геодезичної зйомок домоволодіння.

Відповідно до частин 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частинами 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Сторона позивача подала до суду заяву про розгляд справи без її часті, тому суд розглядає її за наявними матеріалами.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За нормами ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

Вбачається, що ОСОБА_2 не надано доказів на підтвердження цієї вимоги, а саме не надано будь-яких документів, що підтверджують чинення ОСОБА_7 перешкод позивачу у здійсненні технічної та геодезичної зйомок домоволодіння.

За таких обставин, оцінюючи надані докази, суд вважає, що вимога про зобов`язання ОСОБА_7 не чинити позивачу перешкод у здійсненні технічної та геодезичної зйомок домоволодіння задоволенню не підлягає.

З огляду на наведене, позовна заява підлягає задоволенню частково.

Керуючись Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, яким затверджений Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 223, 259, 263-265, 268, 272 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) до Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори (м. Київ, вул. Волинська, 6) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), державного нотаріуса Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори Фролової Алли Олександрівни (м. Київ, вул. Волинська, 6) про визнання незаконною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати незаконною та скасувати постанову державного нотаріуса Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори Фролової Алли Олександрівни (м. Київ, вул. Волинська, 6) про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06 лютого 2017 року, а саме: у видачі ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) свідоцтва про право на спадщину за законом на 19/100 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті його бабусі, ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 25 серпня 2020 року.

Суддя: