Ухвала суду № 91188829, 26.08.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/11345/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"26" серпня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилова О.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою та виселення,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою та виселення.

Згідно заявлених вимог позивач просить суд:

-усунути перешкоду в користуванні позивачем квартирою за адресою: АДРЕСА_1 шляхом визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою та таким, що підлягає виселенню;

-припинити ОСОБА_2 право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 ;

-виселити ОСОБА_2 з квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказану позовну заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. (ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України).

У відповідності до частин 1, 2 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним уст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, з огляду на наступне.

В роз`ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.

Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач звернулась до суду, посилаючись на положення цивільного законодавства України щодо захисту права власності, положення ст.ст. 116, 157 ЖК УРСР та положення ст.406 ЦК України, зазначаючи про можливість спільного проживання в квартирі через неприпустиму поведінку та дії відповідача.

Проте перша вимога позовної заяви - про усунення перешкод в користуванні квартирою фактично складається з двох вимог - шляхом визнання таким, що втратив право користування квартирою та шляхом виселення. Отже ця вимога позовної заяви є суперечливою, оскільки позивач одночасно просить захистити своє право в два взаємовиключаючі способи.

Наведене також стосується й другою та третьої вимоги позовної заяви, які суперечать одна іншій та також є взаємовиключаючими.

Таким чином, зміст позовних вимог підлягає уточненню.

Крім того, позовна заява не містить обґрунтування та зазначення доказів того, що заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, не зазначено, чи зверталась позивач до вповноважених органів з відповідними заявами/скаргами, чи здійснювалось цими органами належне реагування, яке не призвело до бажаних наслідків після здійснення такого реагування. Докази на підтвердження таких обставин до позовної заяви також не долучені.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».

Платником судового збору виступає особа (фізична або юридична), яка звертається до суду (ст.2 Закону України «Про судовий збір»).

Пільги щодо сплати судового збору, визначені у статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Положеннями пункту 2 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб та складає 840,80 грн.

До матеріалів позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору в сумі 840,80 грн.

Однак прохальна частина позовної заяви фактично містить три самостійні вимоги немайнового характеру.

Зі змісту вимог ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

На виконання ухвали суду, позивач має надати суду оригінал платіжного документа про доплату судового збору в розмірі 1681,69 грн (840,60 х 2).

При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: рахунок №UA478999980313141206000026005, код банку отримувача №899998, отримувач УК у Дніпровському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012871.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху, позивачу необхідно в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків позовної заяви позивач має подати до суду позовну заяву в новій редакції з урахуванням наведених в даній ухвалі недоліків щодо її змісту, виклавши зміст позовних вимог у спосіб, що забезпечить поновлення прав позивача та у спосіб, передбачений законом, усунувши суперечності позовної заяви та навівши виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначивши серед іншого підстави, передбачені статтею 116 ЖК УРСР, та докази про це. А також долучити оригінал платіжного документа про доплату судового збору в розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір» - за кожною вимогою немайнового характеру, виходячи з кількості позовних вимог наведених у позовній заяві в новій редакції.

До виправленої позовної заяви необхідно додати її копію та копії долучених документів, в разі їх не подання до позовної заяви в первинній редакції.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 4, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою та виселення - залишити без руху та запропонувати позивачу в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки.

У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С у д д я