Рішення № 91187413, 12.08.2020, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/15/20

Провадження №2/523/369/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2020 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Мурманової І.М.

за участю секретаря судового засідання - Нестеренко Л.В.

розглянувши в судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ПрАТ «Європейський страховий альянс», про стягнення матеріальних збитків,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Суворовського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: ПрАТ «Європейський страховий альянс», про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 04.12.2018 року по вул. Хуторській буд. 1 в м. Одесі сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Hyundai Getz реєстраційний номер НОМЕР_1 (власником якого є позивач), під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 16.01.2019 року по справі № 523/17847/18 ОСОБА_2 визнано винним у чиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Позивач зазначає, що їй було виплачено суму страхового відшкодування у розмірі: 13 374, 66 грн., однак вартість відновлювального ремонту автомобіля склала: 28 976 грн. 40 коп. Оскільки, пошкодження транспортного засобу сталось з вини відповідача, позивач вимушена звернутись до суду з даним позовом та просить стягнути суму збитків у розмірі 15 601 грн. 74 коп., моральну шкоду та судові витрати.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 27 січня 2020 року провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам надіслано копію ухвали та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 12 серпня 2020 року задоволено заяву позивача про відмову від частини позовних вимог, закрито провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 1 000 гривень.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, однак звернулась на адресу суду з заявою про підтримку позовних вимог в частині стягнення матеріальних збитків, судове засідання просила провести за її відсутності (а.с.147-148).

Відповідач - ОСОБА_2 в судове засідання також не з`явився, на адресу суду надійшла його заява про визнання позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди в розмірі: 15 601 грн. 74 коп. та судових витрат, просив суд розгляд справи провести за його відсутності (а.с.145).

Представник третьої особи: ПрАТ «Європейський страховий альянс» Білогуб Ю.С., також звернулась на адресу суду з заявою про проведення засідання за відсутності представника третьої особи, в якій зазначила про врахування судом позиції третьої особи щодо позову, які викладені в письмових поясненнях (а.с.136-137).

Згідно з ч. 3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, заяву позивача про підтримку позовних вимог в частині стягнення з відповідача матеріальної шкоди в розмірі: 15 601 грн., 74 коп., заяву відповідача про визнання позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди та судових витрат, клопотання представника третьої особи, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено що, 04 грудня 2018 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «ВАЗ» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 та «Hyundai Cetz» реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 .

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 16.01.2019 року (справа № 523/17847/18) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. (а.с. 9-10).

Згідно технічного паспорту автомобіль «Hyundai Cetz» реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску, зареєстрований за ОСОБА_1 . Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с.8).

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника наземних транспортних засобів - ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом «ВАЗ» реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована в ПрАТ «Європейський страховий альянс», Поліс « АМ/4570818 від 25.08.2018 р.(а.с.64).

Матеріальна шкода, яку завдано позивачу, визначена звітом №16/19 з оцінки вартості матеріального збитку нанесеного власнику автомобілю Hyundai Cetz реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого в наслідок ДТП, згідно якого: вартість відновлюваного ремонту автомобіля становить: 36 827 грн. 70 коп., у тому числі ПДВ (а.с.12-30).

Згідно акту виконаних робіт № 0027/19 від 26.06.2019 року загальна вартість виконаних робіт, з урахуванням матеріалів склала: 28 976, 40 грн. (а.с.32).

Відповідно до платіжного доручення № 2122 від 15.03.2019 року ПрАТ «Європейський страховий альянс» перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі: 13 374 грн. 66 коп. (а.с.35).

Згідно пояснень наданих представником ПрАТ «Європейський страховий альянс» Білоус Ю.С., на підставі експертного висновку № 3094/18ГШВ від 11.12.2018 року без урахування ПДВ з урахуванням фізичного зносу складових автомобіля розмір збитку склав: 15 374, 66 коп. На підставі заяви ОСОБА_1 , було здійснено виплату страхового відшкодування відповідно до умов ст.ст.29, 30, 36 Закону України «Про страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на підставі розрахунку страховика у розмірі: 13 374 грн. 66 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 2122 від 15.03.2019 року. Таким чином, представником третьої особи зазначено, що зобов`язання за Полісом виконано в повному обсязі. (а.с.58-61).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з положеннями статті 11 ЦК України заподіяння внаслідок ДТП шкоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов`язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) ОСЦПВВНТЗ, яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов`язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній узяв на себе зобов`язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків.

У відповідності до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У відповідності до п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Положення статті 625 ЦК не застосовуються до відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобов`язанням, яке виникає з договірних зобов`язань. Винятком є відповідальність страховика (стаття 992 ЦК).

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Таким чином, спір про відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, самим джерелам підвищеної небезпеки кожним із їх володільців перед іншим із них, вирішується за правилами статті 1188 Цивільного кодексу України, а саме: шкода, завдана одному з володільців із вини іншого, відшкодовується винним; не відшкодовується шкода, завдана володільцю лише з його вини; за наявності вини всіх володільців розмір відшкодування визначається судом у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (тобто залежно від ступеня вини кожного); у разі відсутності вини володільців у взаємному завданні шкоди жоден із них не має права на відшкодування.

Постановою Верховного суду від 14.02.2018 року у справі № 754/1114/15-ц встановлено. що «одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов`язково припиняє деліктне зобов`язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди й особа. яка завдала шкоди, залишається зобов`язаною».

Позивачем на підтвердження реальної вартості завданого матеріального збитку надано звіт №16/19 про визначення вартості матеріального збитку завданого в наслідок ДТП автомобілю Hyundai Cetz реєстраційний номер НОМЕР_1 , актом виконаних робіт від 26 червня 2019 року.

Відповідачем по справі розмір матеріального збитку не заперечувався, відповідач надав заяву про визнання позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди (а.с.145-146).

Враховуючи викладене, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, як обґрунтовані та доведені.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням задоволення позовних вимог сума сплаченого при поданні позовної заяви судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 43, 44, 76-83, 133, 141, 258, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1167, 1187, 1192 ЦК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ПрАТ «Європейський страховий альянс», про стягнення матеріальних збитків - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 , адреса для листування: АДРЕСА_3 ) матеріальну шкоду у розмірі: 15 601 (п`ятнадцять тисяч шістсот одну) гривню 74 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 , адреса для листування: АДРЕСА_3 ) понесені судові витрати у розмірі: 768 грн., 40 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: