Ухвала суду № 91187176, 25.08.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 128/1549/18

Провадження № 1-кп/127/620/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2020 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі судді-доповідача Кашпрука Г.М.,

секретаря Коцюби І.П.,

за участю прокурора Сопруна В.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників Слабого О.В., Бондарчука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, відомості про який внесені 29.06.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22017020000000110, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вказане клопотання мотивовано тим, що ризики, які мали місце на момент обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою не зменшилися. Прокурор просив врахувати, що у обвинуваченого відсутні міцні соціальні зв`язки. Обвинувачений є особою раніше судимою, має невідбуте покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 04.12.2018 за вчинення злочинів, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів. ОСОБА_1 схильний до вживання наркотичних та психотропних засобів. Факт перебування в розшуку свідчить про схильність до переховування від суду. Під час перебування на волі, може продовжити злочинну діяльність, може перешкоджати встановленню об`єктивної істини у даному кримінальному провадженні. Усі вищезазначені обставини, на переконання прокурора, свідчать про обґрунтовану наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим наявні підстави для продовження строків дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.

Захисник обвинуваченого адвокат Бондарчук В.В. щодо клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу ОСОБА_1 заперечував мотивуючи наступним. Захисник звертав увагу суду, що клопотання було вручено обвинуваченому з порушенням гл. 18 КПК України. Також, захисник просив врахувати, у його підзахисного не вилучались будь які наркотичні засоби, а те, що він керував автомобілем, та у пасажира даного автомобіля було вилучено заборонені речовини не є підставою для утримання ОСОБА_1 під вартою. Адвокат Бондарчук наголошував, що у даному кримінально провадженні немає доказів збуту наркотичних засобів ОСОБА_1 . Також просив суд врахувати відсутність будь яких доказів про вчинення його підзахисним інкримінованих йому злочинів. Тому захисник просив змінити його підзахисному запобіжний захід з триманням під вартою на інший не пов`язаний з позбавленням волі.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, та підтримав свого захисника. Додатково зазначивши, що він не виготовляв наркотичних засобів та не зберігав їх, не переховувався від органу досудового розслідування, а з`явився за викликом до слідчого, хоча і з запізненням, однак зазначив, що він направляв слідчому смс-повідомлення та попереджав про неможливість прибути вчасно. Крім того, обвинувачений зазначив, що він приносив передачі в СІЗО для ОСОБА_2 , в той час як вона перебувала під вартою. Щодо його соціальних з`язків, ОСОБА_1 повідомив, що його батьки померли, але він має дружину - ОСОБА_2 . Враховуючи всі вищезазначені обставини, обвинувачений просив змінити йому запобіжний захід на інший не пов`язаний з триманням під вартою.

Адвокат Слабий О.В. заперечував щодо задоволення клопотання прокурора через його необґрунтованість.

Обвинувачена ОСОБА_2 підтримала думку свого захисника.

Суд ухвалив проводити розгляд справи у відсутності учасників, які не з`явилися до суду.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 331 КПК України під час судового засідання суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити або скасувати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою чи зміни запобіжного заходу, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

При вирішенні питання про зміну запобіжного заходу або продовження строку обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров`я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Згідно рішень Європейського суду з прав людини автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою суд з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

Також суд, враховує положення п. с) ч. 1 ст. 5 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» згідно якого: нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Крім того, слід зазначити, що враховуючи практику ЄСПЛ, зокрема, у розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

При вирішенні клопотання прокурора про необхідність продовження дії запобіжного заходу ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, суд виходить з наступного.

Судом було враховано наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

З урахуванням того, що суду не надано доказів працевлаштування обвинуваченого до затримання, тому існує ризик вчинення останнім нових корисливих злочинів. Також існує ризик, що обвинувачений ОСОБА_1 може перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

Крім того, судом враховано положення статті 178 КПК України, а саме: соціальні зв`язки обвинуваченого - цивільну дружину ОСОБА_2 , яка є обвинуваченою у даному кримінальному провадженні, та постійне місце проживання. Однак вказані обставини не виключають, що обвинувачений ОСОБА_1 перебуваючи на волі, може переховуватись від суду.

Ризик переховування від суду не перестав існувати і даний час, з урахуванням того, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який, в разі доведення його винуватості, загрожує покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Судом, враховано вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого ОСОБА_1 , характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі, а тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою, для запобіганню ризиків та забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Відтак, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

За таких обставин, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів.

Законом України «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 13.04.2020 року, який набрав законної сили 23.04.2020 року, пункт 20-5 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-13, ст. 88) викладено новій редакції, а саме тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлено такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження. Зокрема у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 р. «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. на усій території України з 12 березня 2020 року установлено карантин, дія якого продовжено постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 до 31 серпня 2020 р.

Враховуючи викладене, клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжних заходів відносно ОСОБА_1 у виді тримання під вартою на підставі пункту 20-5 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України було розглянуто головуючим.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 177, 178, 331 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою - задовільнити.

Продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою на 60 днів з 25.08.2020 до 23.10.2020 включно.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання та прокурору відділу прокуратури Вінницької області для відома.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Суддя-доповідач: