Постанова № 91183823, 27.08.2020, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/4846/20 Провадження № 3/591/1658/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2020 року м. Суми

Суддя Зарічного районного суду м. Суми Клімашевська І.В., в присутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності- ОСОБА_1 , захисника-адвоката Карпенко Д.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , працює електромонтером «ЕлітЕнергоСервісСуми»,-

за ст. 44-3 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протокола про адміністративне правопорушення від 08.08.2020 серії АА651439, ОСОБА_1 , 08.08.2020 об 11-20 год, у м.Суми, по вул. Г.Кондратьєва, 168, перебував у громадському місці (зупинка громадського транспорту «Аеропорт») без вдягнутих засобів індивідуального захитсу, що закривають ніс та рот, а також без документів, що посвідчують особу, чим порушив вимоги пп.1,2 п.10 Постанови КМУ «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №641 від 22.07.2020 року та вчинив правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав.

Захисник у судовому засіданні зазначив, що його підзахисному інкримінується порушення пп.1 п.10 вищезазначеної Постанови, а саме перебування у громадському місці- на зупинці громадського транспорту без засобів індивідуального захисту населення, проте зупинка громадського транспорту не є громадською будівлею чи спорудою, а тому перебування на ній без засобів індивідуального захисту населення не є порушенням п.п.1 п. 10 Постанови і не створює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП. До того ж просив врахувати, що ОСОБА_1 отримує мінімальну заробітну плату та позитивно характеризується на місцем роботи.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, слід зробити наступні висновки.

Статтею 44-3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Згідно пп.1 п.10 Постанови КМУ«Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №641,-на території України на період дії карантину забороняється перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно. Відповідно до пп.2 п.10 Постанови- на території України на період дії карантину забороняється перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку із адміністративним правпорушення інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Дослідивши адміністративні матеріали справи, вважаю, що ті фактичні дані, що містяться у протоколі від 08.08.2020 серії АА№651439, а також в доданих до протоколу відеоматеріалах, наданих Управлінням патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, дають підстави стверджувати, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 44-3 КУпАП.

При цьому, слушним є зауваження захисника щодо того, що особі також інкримінується порушення п.п.1 п.10 вищевказаної Постанови, проте в його діях не має порушення зазначеного підпункту. Як вбачається з відеозапису, він дійсно перебував без засобів індивідуального захисту населення, проте це відбувалось у громадському транспорті, а саме у маршрутному таксі, а відповідно до п.п.1 Постанови– це є окремим порушення і створює окремий склад. А, виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення..Тобто, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 не має порушення п.п.1 п.10 Постанови, про яке йдеться у протоколі.

В той же час, в даному випадку з оглянутого в судовому засіданні відео з нагрудних камер поліцейських вбачається, що працівники поліції приїхали на виклик водія маршрутного таксі, так як один із пасажирів заснув безпосередньо у салоні авто. По приїзду на виклик, працівники поліції намагались встановити особу громадянина, проте у нього були відсутні документи, що посвідчують його особу, після чого він був доставлений до відділку поліції для встановлення його особи. Вже у відділку поліції було з`ясовано, що цією особою виявився ОСОБА_1 . Тож, в даному випадку, суд доходить висновку, про те, що у діях ОСОБА_1 є порушення п.п.2 п.10 Постанови КМУ «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №641 від 22.07.2020 року.

За таких обставин, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП є доведеною і, враховуючи характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, вважаю за необхідне застосувати до нього стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з правопорушника необхідно стягнути судовий збір у сумі 420 грн. 40 коп.

Керуючись ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», ст. 40-1, ст. 44-3, ст. 283, ст. 284 КУпАП суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 17000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 420,40 гривень (р/р UA908999980313111256000026001; отримувач – ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ- 37993783; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), найменування коду класифікації доходів бюджету – Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

У відповідності із ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10-денного строку до Сумського Апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми.

Суддя І.В. Клімашевська