Ухвала суду № 91183059, 27.08.2020, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/1175/17

№ провадження 6/453/16/20

У Х В А Л А

про визнання заяви про відвід необґрунтованою

та її передачу для вирішення іншим суддею

27 серпня 2020 року м. Сколе

Сколівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Микитина В.Я.,

секретаря судового засідання Корнута Т.Б.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Сколівського районного суду Львівської області Микитина Володимира Ярославовича від розгляду справи № 453/1175/17, провадження № 6/453/16/20, за заявою Університету Державної фіскальної служби України про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в:

Університет ДФС України в особі уповноваженого представника за довіреністю – Грищенка В.В. 07.08.2020 року звернувся до Сколівського районного суду Львівської області із заявою (надійшла на адресу суду 11.08.2020 року, вх. № 3855), в якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий Сколівським районним судом Львівської області 07.08.2019 року по виконанню рішення, ухваленого Львівським апеляційним судом 25.06.2019 року у справі № 453/1175/17, провадження № 22-ц/811/247/19, котрим поновлено ОСОБА_1 на посаді професора кафедри теорії прав та держави Університету Державної фіскальної служби України відповідно до наказу № 342-к від 16.06.2017 року.

11.08.2020 року вказану заяву прийнято до провадження та призначено її судовий розгляд. Визначено дату судового засідання у справі з повідомленням заявника та стягувача – 04.09.2020 року, 12.00 год..

27.08.2020 року на адресу суду під вх. № 4098 від стягувача ОСОБА_1 надійшла заява про відвід головуючого– судді Микитина В.Я. від розгляду вищевказаної справи. Заява вмотивована скасуванням Львівським апеляційним судом рішення Сколівського районного суду Львівської області про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , котре було ухвалене під головуванням судді Микитина В.Я., а подана заява про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, вмотивована тими ж доводами, що лягли в основу скасованого рішення суду. Тому заявник вважає, що суддя Микитин В.Я. буде упереджено проводити розгляд заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а сам виконавчий лист був виданий на підставі постанови Львівського апеляційного суду про задоволення позовних вимог, а не на підставі скасованого рішення про відмову у їх задоволенні, ухваленого під головуванням судді Микитина В.Я.. З огляду на вказане, стверджує про сумнів в об`єктивності та неупередженості згаданого судді. Крім того, стверджує про порушення порядку визначення судді для розгляду справи, оскільки заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, була адресована заявником одразу на ім`я судді Микитина В.Я., а не Сколівському районному суду Львівської області.

В силу ч. 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Однак, суд, уповноважений на вирішення заяви ОСОБА_1 про відвід судді, як суд, який розглядає справу, не знаходить викладені у цій заяві обставини такими, що бодай якимось чином можуть свідчити про можливу необ`єктивність чи упередженість судді Микитина В.Я.. Так, скасування Львівським апеляційним судом у межах наданих йому повноважень рішення Сколівського районного суду Львівської області та ухвалення нової постанови у справі, а саме про задоволення позовних вимог, не підтверджує того, що суд при ухваленні цього скасованого рішення діяв упереджено, або ж був зацікавлений у результаті розгляду справи. У такому рішенні суд належно виклав свої мотиви, з котрих виходив, а із змісту цього рішення було у повній мірі зрозуміло, чому суд дійшов саме висновку про відмову у задоволенні позову, з котрими суд апеляційної інстанції був вправі не погодитись. У свою чергу, викладені у заяві про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, окремі обставини на підтвердження такої заяви, із посиланням на скасоване рішення суду, є лише одним із доводів заявника, котрим буде надана належна оцінка у їх сукупності з іншими доводами, та котрі, за результатами розгляду справи можуть бути й відхилені, а не лише взяті до уваги, а заявник передчасно стверджує про те, що таким доводам суддею Микитиним В.Я. уже надана оцінка. Щодо порушення порядку визначення судді для розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, то доказів цьому стягувачем не подано, а зазначення боржником у заяві адресатом саме суддю, а не суд, свідчить про допущену ним помилку, до котрої суддя не має жодного відношення, і така помилка аж ніяк не впливала на порядок авторозподілу справи між суддями у день її надходження.

Відтак, подана заява про відвід судді Микитина В.Я. є надуманою й необґрунтованою, а тому жодних законних підстав для відводу цього судді від розгляду справи про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не вбачається.

Інші передбачені ст. ст. 36, 37 ЦПК України підстави для відводу судді Микитина В.Я. також відсутні.

В силу ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 цього Кодексу.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 36, 40, 247, 260-261 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Сколівського районного суду Львівської області Микитина Володимира Ярославовича від розгляду справи № 453/1175/17, провадження № 6/453/16/20, за заявою Університету Державної фіскальної служби України про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, визнати необґрунтованою та передати її до канцелярії Сколівського районного суду Львівської області для вирішення іншим суддею, визначеним у порядку ч. 1 ст. 33 та ч. 3 ст. 40 ЦПК України.

Копію ухвали направити учасникам справи, для відома.

Ухвала суду, в силу положень ч. 2 ст. 261 та ч. 1 ст. 353 ЦПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.Я. Микитин

Ухвала складена та підписана суддею 27 серпня 2020 року.