Вирок № 91181153, 26.08.2020, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/1589/20

Провадження № 1-кп/545/193/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" серпня 2020 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді - Стрюк Л.І.

з участю секретаря - Артеменко А.О.

прокурора - Лукянченка В.О.,

захисника - адвоката Рижанкова М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12020170300000398 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харків, росіянина, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, -

у с т а н о в и в:

ОбвинуваченийОСОБА_1 , 01.05.2020 року (точний час встановити не вдалося), знаходячись у будинку, в якому він проживає за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи з прямим умислом, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин під час сварки зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 , наніс останній не менш ніж вісім ударів кухонним табуретом, заподіявши своїми діями тілесні ушкодження, що спричинили її смерть.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи №556 від 02.05.2020 року за результатами судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження: переломи 3-6; 7-8; 9; 10; 11-12 - ребер зліва, 2-6; 9; ребер справа, переломи основних відростків 5-6 грудних хребців, крововиливи в м`які тканини в місцях переломів ребер остистих відростків хребців ушкодження плеври великі крововиливи в тканину легенів, крововиливи в підшкірну жирову клітковину та м`язи спини, поперекової ділянки та лівої сідниці, садно обличчя, синці голови, тулубу, кінцівок, крововиливи в м`які покриви голови зі сторони їх внутрішньої поверхні. Вище перелічені тілесні ушкодження носять прижиттєвий характер, утворились незадовго до настання смерті, від дії тупих предметів які діяли з достатньою для їх утворення силою прикладення і в своєму перебігу ускладнилися розвитком травматичного шоку, стосовно до живої особи носять ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх спричинення згідно пункту 2.1 "правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" (наказ МОЗ України номер 6 від 17.01.1995) а в даному випадку, що призвели до смерті потерпілого. Смерть ОСОБА_2 настала в результаті закритої травми тулубу з численними переломами ребер, переломними остистих відростків 5-6 грудних хребців, крововиливи в м`які тканини в місцях переломів, забою легенів, яка призвела до виникнення травматичного шоку, про що свідчать морфологічні зміни, дані додаткових методів дослідження.

Будучи допитаним у судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав повністю та підтвердив як факт заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій, так і обставини скоєного. Щиро розкаюється у вчиненому та просить суворо його не карати, призначивши покарання нижче від найнижчої межі.

Суд, переконавшись у тому, що всі учасники судового розгляду правильно розуміють фактичні обставини по справі, переконавшись у добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини по справі в апеляційному порядку, обмежує судове слідство допитом обвинуваченого щодо фактичних обставин по справі, дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.

Суд вважає, що дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч.2 ст. 121 КК України - як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Обираючи покарання обвинуваченому, суд виходить із положень статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

За місцем проживання обвинувачений характеризується негативно як особа, що схильна до вживання алкогольних напоїв та порушень громадського порядку.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з висновками судово-психіатричної експертизи №206 від 22.05.2020 року ОСОБА_1 будь-яких хронічних психічних захворювань не має, як і не виявляє ознак тимчасового розладу психічної діяльності чи недоумства, а виявляє ознаки іншого хворобливого стану психіки, а саме: розлади особистості внаслідок вживання алкоголю.

У період часу, до якого відноситься інкриміноване йому протиправне діяння, досліджуваний будь-яким хронічним психічним захворюванням не страждав, як і не знаходився в стані тимчасового розладу психічної діяльності, як і не виявляв ознак недоумства.

Наявний у підекспертного розлад особистості внаслідок вживання алкоголю не позбавляє його можливості в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому протиправне діяння, і не позбавляє можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними на даний час.

Під дією ч. 2, ч.3 ст.19 та під дією ст. 20 КК України не підпадає. Може постати перед судом.

На даний час застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Потребує лікування з приводу синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю хронічний алкоголізм 2 ступеню.

Як вбачається з довідок лікувальних установ, ОСОБА_1 на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває .

При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами статей 65 - 67 КК України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та конкретні обставини його вчинення; особу винного, його поведінку як до так і після його скоєння; обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання; вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами; таке покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Зокрема, суд враховує конкретні обставини справи, ступінь тяжкості інкримінованого злочину та його наслідків для суспільства; характеристику обвинуваченого, думку потерпілої, яка наполягала на суворому покаранні; поведінку як під час скоєння злочину, так і після цього, ставлення до скоєного, повне визнання вини та щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

З урахуванням усіх обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до частини 5 статті 12 КК України є тяжким, наявності обставин, що обтяжують та пом`якшують покарання, поведінку обвинуваченого до вчинення злочину і після цього, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації та невідворотності покарання, суд вважає, що необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі.

Підстав для застосування положень статтей 69, 75 КК України, як і призначення мінімального строку покарання обвинуваченому, суд не вбачає, оскільки всі обставини повно враховані судом при призначенні покарання у межах санкції статті.

Оскільки обвинувачений засуджується до позбавлення волі, яке повинен відбувати реально, тому суд, з метою уникнення ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, та виконання вироку по цьому кримінальному провадженню, вважає за необхідне обраний щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Процесуальні витрати на проведення судових експертиз відсутні.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.374-376 КПК України,

з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, і призначити йому покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому рахувати з 07 травня 2020 року, зарахувавши в нього час його перебування під вартою з 07.05.2020 року по день ухвалення вироку.

Речові докази - знищити.

До набрання вироком законної сили обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений в Полтавський апеляційний суд через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя: Л. І. Стрюк