Ухвала суду № 91180792, 27.08.2020, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/148/14-ц

Провадження № 4-с/552/41/20

У Х В А Л А

іменем України

27.08.2020 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

секретаря судового засідання Кондра Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду скаргу ОСОБА_1 на рішення старшого державного виконавця Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Піддубного В.В. про арешт коштів боржника, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 5 серпня 2020 року звернулася в Київський районний суд м. Полтави зі скаргою на рішення старшого державного виконавця Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Піддубного В.В. про арешт коштів боржника.

Уточнила подану до суду скаргу 17 серпня 2020 року.

Скарга обґрунтована тим, що на виконанні в відділі ДВС перебуває виконавче провадження № 48566257 з примусового виконання рішення Київського районного суду м. Полтави в справі № 552/148/14-ц про стягнення коштів з ОСОБА_1 на користь ПАТ «МТБ Банк», в межах якого державним виконавцем 03.08.2020 винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 .

Вказувала, що 04.08.2020 від працівників АТ КБ «Приватбанк» дізналася про накладення арешту на поточний рахунок, який відкритий у відділенні «Центральне» Полтавського ГРУ «Приватбанку» № НОМЕР_1 , рахунок установи банку № НОМЕР_2 в Приватбанку, МФО 331401, код 14360570, з призначенням для зарахування матеріальної допомоги та соціальних виплат для доньки ОСОБА_2 , 2006 року народження, яка є дитиною з інвалідністю.

Крім того, постановою державного виконавця накладено арешт на поточний рахунок заявника, відкритий в Приватбанку № НОМЕР_3 , МФО 305299, на якому знаходилися кредитні кошти банку та використовувалися для реабілітації дитини.

В своїй скарзі, враховуючи подані до суду 17 серпня 2020 року уточнення, просила визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Піддубного В.В. через не надіслання стороні виконавчого провадження постанови від 03.08.2020 про накладення арешту на рахунки для виплати матеріальної допомоги для дитини з інвалідністю. Просила зобов`язати старшого державного виконавця Полтавського районного ДВС Північно-Східного МРУЮ м. Суми ОСОБА_3 зняти арешт з рахунків IBAN № НОМЕР_1 (для зарахування матеріальної допомоги), та № НОМЕР_4 (кредитний), відкритих ОСОБА_1 у відділенні Полтавського ГРУ Приватбанк. Просила також визнати бездіяльність старшого державного виконавця, яка полягала у невжитті заходів щодо своєчасного зняття арешту з рахунку в АТ «Приватбанк» та зобов`язати невідкладно зняти арешт.

Заявник звернулася до суду з заявою про розгляд скарги без її участі.

Представник стягувача в судове засідання не з`явився, будучи повідомлений про дату, час та місце розгляду, подавав до суду відзив на скаргу, в якому просив суд в задоволенні скарги відмовити.

Державний виконавець в судове засідання не з`явився, клопотань та заяв по суті не подавав.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до таких висновків.

Встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Полтави 13 травня 2014 року, яке вступило в законну силу, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «Марфін Банк» заборгованість по кредитному договору № 00559/RP від 03 червня 2008 року у розмірі 1405499 грн. 20 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «Марфін Банк» судові витрати по 1827 грн. з кожного.

Судове рішення відповідачами виконано не було, по справі видані виконавчі листи.

Згідно зі ст. 124 Конституції України та ст.ст. 2,18 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень згідно зі ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Закон України «Про виконавче провадження» встановлює саме обов`язок, а не право державного виконавця, відкрити виконавче провадження та прийняти виконавчий документ до виконання, вживати заходів щодо примусового виконання.

Заходами примусового виконання рішень відповідно до норм ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до норм п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

В силу абз. 2 ч. 2 ст. 48 Закону забороняється звернення стягнення та накладення арешту лише на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15 1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19 1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26 1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18 1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Жодні інші заборони законом не визначені.

Встановлено, що за заявою стягувача ПАТ «Марфін банк» відкрито виконавче провадження № 48566257 з примусового виконання рішення Київського районного суду м. Полтави в справі № 552/148/14-ц (провадження № 2/552/395/14) про стягнення коштів в розмірі 1405499,20 грн. з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Марфін Банк», в межах якого старшим державним виконавцем Полтавського районного ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Піддубним В.В. 03.08.2020 винесено постанову про арешт коштів, згідно з якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках в банківських установах, відкритих на ім`я боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Зазначене рішення державного виконавця про накладення арешту на грошові кошти прийнято на підставі та в межах повноважень, наданих державному виконавцеві.

Тобто державний виконавець, виконуючи свої професійні обов`язки та діючи в межах чинного законодавства вчинив дії, щодо виконання боржником рішення суду.

Суд звертає увагу, що постанова про накладення арешту на рахунки боржника містить застереження щодо не накладення арешту на рахунки, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Тому суд приходить до висновку, що таке рішення є правомірним.

З матеріалів скарги вбачається, що боржнику ОСОБА_1 про наявність постанови державного виконавця від 03.08.2020 про арешт коштів було відомо вже 04.08.2020, про що вона зазначає в поданій до суду 05.08.2020 скарзі, отже відсутні підстави вважати, що державним виконавцем допущено бездіяльність, яка полягає у не направленні відповідної постанови стороні виконавчого провадження.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 , про визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Піддубного В.В. щодо не направлення стороні виконавчого провадження постанови від 03.08.2020 є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Разом з тим, дослідженими в справі доказами встановлено, що на ім`я заявника ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок у відділенні Регіонального управління/філії ПриватБанку № UA693052990000026209685058721, рахунок установи уповноваженого банку № НОМЕР_2 в Приватбанку, МФО 331401, код 14360570, на який за заявою ОСОБА_1 . Головним УПФУ в Полтавській області від 10.01.2020 (том 3 а.с. 230) та від 04.08.2020 (том 3 а.с. 212) здійснюється нарахування суми пенсії (грошової допомоги).

Окрім того, за повідомленням Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області від 07.08.2020 (том 3 а.с. 230, зворот) саме на зазначений рахунок № НОМЕР_1 заявнику перераховано кошти розмірі 5000 грн, які надані як матеріальна допомога на лікування.

Держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання соціальних (пенсійних) виплат.

Тому суд приходить до висновку, що накладення арешту на грошові кошти, які перераховуються Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області та Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області як суми пенсії (грошової, матеріальної допомоги) ОСОБА_1 на рахунок НОМЕР_1 , відкритий АТ КБ «Приватбанк», порушує права заявника.

З цих підстав суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Виходячи зі змісту статті 451 ЦІІК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення, які згідно із Законом «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися лише державним виконавцем.

З метою захисту прав ОСОБА_1 необхідно зобов`язати старшого державного виконавця Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Піддубного В.В. зняти арешт з грошових коштів на поточному рахунку у відділенні Регіонального управління/філії ПриватБанку № UA693052990000026209685058721, рахунок установи уповноваженого банку № НОМЕР_2 в Приватбанку, МФО 331401, код 14360570, відкритому на ім`я ОСОБА_1 .

При вирішенні вимог ОСОБА_1 про зобов`язання державного виконавця зняти арешт з коштів на рахунку № НОМЕР_4 (кредитний), суд виходить з того, що звертаючись до суду з відповідними вимогами, заявник ОСОБА_1 не надала до суду будь-яких документів, на підтвердження тієї обставини, що такий рахунок взагалі відкритий на її ім`я в банківській установі.

Також, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження надання боржником до Полтавського районного відділу ДВС документального підтвердження, що такий рахунок боржника має спеціальний режим використання.

Тому в цій частині вимоги заявника не підлягають задоволенню.

Вимоги скарги ОСОБА_1 про визнання бездіяльності старшого державного виконавця, яка полягала у невжитті заходів щодо своєчасного зняття арешту з рахунку в АТ «Приватбанк» не підлягають задоволенню, оскільки заявником не доведено порушення державним виконавцем чинного законодавства, а стаття 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає порядок зняття арешту з рахунків, що мають спеціальний режим використання.

Керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов`язати старшого державного виконавця Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Піддубного В.В. зняти арешт з грошових коштів на поточному рахунку у відділенні Регіонального управління/філії ПриватБанку № UA693052990000026209685058721, рахунок установи уповноваженого банку № НОМЕР_2 в Приватбанку, МФО 331401, код 14360570, відкритому на ім`я ОСОБА_1 , який накладено згідно з постановою від 03.08.2020 в межах виконавчого провадження ВП № 48566257.

В задоволенні решти вимог скарги ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Повний текст ухвали складено 27.08.2020.

Головуючий суддя Н.Л.Яковенко