Ухвала суду № 91178749, 25.08.2020, Бродівський районний суд Львівської області

справа № 439/260/19

провадження № 1-кп/439/20/20

УХВАЛА

судового засідання

25 серпня 2020 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області в складі головуючого судді Бородійчук О.І., з участю секретаря судового засідання Скорик І.Б., прокурора Волинця В.Е., потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , їх представників Жолнович І.В. та Мидзки Р.В., обвинуваченого ОСОБА_3 (в режимі відео конференції), його захисників Матвіяса А.Б. та Бекалюка В.І.,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні кримінального провадження № 42018141280000050 від 29.08.2018 року про обвинувачення

ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в :

В судовому засіданні 17 серпня 2020 року захисник обвинуваченого Бекалюк В.І. подав суду клопотання № 13 про визнання доказів очевидно недопустимими. Він просить визнати очевидно недопустимими доказами фактичні дані, процесуальним джерелом отримання яких є висновок експертів № 463 від 14 лютого 2019 року, складений експертами Івашко І.В. та Разумовим А.Б. за результатами проведення комісійної судово-авто технічної експертизи обставин ДТП.

В обґрунтування своєї вимоги заявник покликається на те, що «в судовому засіданні оголошено висновок експертів № 463 від 14 лютого 2019 року, складений за результатами проведення комісійної судово-автотехнічної експертизи обставин ДТП. На його думку, фактичні дані, процесуальним джерелом отримання яких є вказаний висновок експертів, є очевидно недопустимими доказами виходячи з того, що відповідно до положень ч. 1 ст. 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Згідно з ч. 2 ст. 84 КПК процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Відповідно до вимог ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень. Частиною 1 ст. 87 КПК України передбачено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 93 КПК збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом. У відповідності до ст. 55 Конституції України кожен громадянин має право на справедливий судовий захист і справедливий судовий розгляд. Вимогами ч. 5 ст. 101 КПК, якою регламентуються вимоги до висновку експерта, прямо передбачено, що висновок експерта не може грунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими. Із Висновку експерта, який досліджується, вбачається, що він, в числі інших доказів, грунтується на фактичних даних, джерелами отримання яких є Протокол проведення слідчого експерименту від 13 листопада 2018 року та Висновок судової автотехнічної експертизи № 4609 від 22 жовтня 2018 року, які ухвалами суду визнані недопустимими доказами. Посилання на відомості, викладені у визнаному недопустимим Протоколі проведення слідчого експерименту, прямо наведені у формулюванні запитання № 1 і використані експертами при його дослідженні. Формулювання інших запитань містять у собі посилання на результати дослідження запитання №1 і розпочинаються фразою «Враховуючи відповідь на 1 запитання...». Посилання на визнаний недопустимим Висновок судової автотехнічної експертизи № 4609 від 22 жовтня 2018 року, яка досліджувала технічний стан автомобіля Renault Trafik і дійшла до висновку про його технічну справність, наведений у п. 2 Вихідних даних комісійної експертизи. Таким чином Висновок комісійної експертизи ґрунтується на визнаних судом недопустимими відомостях про те, що автомобіль Renault Trafik у момент ДТП був технічно справний. Посилання на інші докази, які б свідчили про технічну справність вказаного транспортного засобу в момент ДТП, у Висновку експерта відсутні. При проведенні комісійної експертизи використані й інші вихідні дані, які свідчать про недопустимість її Висновку. Зокрема, при обчисленнях прийняті параметри дороги, які були наведені у протоколі огляду місця події. Вказані у протоколі параметри не відповідають фактичним обставинам справи. У зв`язку з цим ухвалою суду від 11 листопада 2019 року у кримінальному провадженні була призначена судова експертиза стану доріг і дорожніх умов у місці ДТП. У вказаній ухвалі зазначається: «Суд вважає за доцільне доручити експертам провести запропоновану захисниками експертизу, оскільки під час дослідження протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 29 серпня 2018 року було встановлено наявність у ньому суперечливих та неточних відомостей, а також неповноту зафіксованих при огляді даних дороги». Таким чином суперечливість та неточність і неповнота відомостей, зафіксованих у протоколі огляду місця події, була встановлена при дослідженні вказаного процесуального документу в суді і підтверджена ухвалою суду від 11 листопада 2019 року. Крім того, проведена за вказаною ухвалою суду експертиза підтвердила факт невідповідності зафіксованих у протоколі огляду місця події відомостей фактичним обставинам справи, що відображено у Висновку експерта № 6789 від 23 грудня 2019 року, складеному за результатами проведення дорожньо-технічної експертизи. Разом з тим, як уже вказувалось, при проведенні комісійної експертизи і вирішенні поставленого перед нею запитання № 3 використані параметри дороги, які не відповідають фактичним обставинам справи. Такими, зокрема, є відомості про ширину проїзної частини дороги, які істотно вплинули на результати досліджень. Наведені порушення є очевидними і такими, що прямо виключають можливість використання Висновку комісійної експертизи, який грунтується па неправильних вихідних даних та доказах, які визнані судом недопустимими. Допущене стороною обвинувачення порушення вимог кримінального процесуального закону є очевидним і додаткового дослідження не потребує. Порядок і момент прийняття рішення про визнання доказів недопустимими наведений у ст. 89 КПК. Він залежить від того, очевидними чи неочевидними є ознаки недопустимості. Тому, відповідно до ч. 2 ст. 89 КПК, питання про визнання очевидно недопустимими доказами фактичних даних, процесуальним джерелом отримання яких є висновок експерта № 463 від 14 лютого 2019 року, не повинно відкладатися до постановлення вироку. Виходячи з наведеного, визнання очевидно недопустимими доказами фактичних даних, процесуальним джерелом отримання яких є висновок експерта № 463 від 14 лютого 2019 року, є обов`язком, а не правом суду. Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України у п. 2 постанови від 9 червня 2016 року у справі про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 серпня 2015 року вказала: Конституційний Суд України у рішенні № 12-рп/2011 від 20 жовтня 2011 року у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України зазначив, що визнаватися допустимими і використовуватися як доказ в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі. Аналіз положення частини третьої статті 62 Конституції України про те, що «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом», дає підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обгрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо».

На думку автора клопотання, наведене дає підстави для визнання очевидно недопустимими доказами фактичних даних, процесуальним джерелом отримання яких є висновок експерта № 463 від 14 лютого 2019 року, складений за результатами проведення комісійної судово-автотехнічної експертизи обставин ДТП.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого Матвіяс А.Б. вимоги захисника Бекалюка В.І. підтримав.

В судовому засіданні обвинувачений вимоги свого захисника Бекалюка В.І. підтримав.

Прокурор в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні вимоги захисника та подав суду письмове заперечення, із змісту якого вбачається, що Кримінальний процесуальний закон не дає вичерпного переліку підстав, за наявності яких докази мають визнаватися недопустимими, натомість надає право суду вирішувати питання їх допустимості чи недопустимості у порядку, передбаченому статтею 89 КПК. Частиною першою статті 87 КПК передбачено, що ключовою умовою для визнання доказів недопустимими є їх отримання внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Він просить врахувати, що з приводу оцінки допустимості доказів Верховний Суд України у рішенні № 360кс15 від 09 червня 2016 року звертав увагу на висновки Конституційного Суду України у рішенні № 12-рп/2011 від 20 жовтня 2011 року у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України, де зазначалося, що визнаватися допустимими і використовуватися як доказ в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Верховний Суд зауважував, що отримання доказів завжди обумовлено вчиненням стороною кримінального провадження цілеспрямованих дій з метою їх збирання.

На його думку, необґрунтованими є доводи сторони захисту про визнання очевидно недопустимим доказом висновку експертів № 463 від 14 лютого 2019 року з мотивів визнання ухвалою суду від 20 грудня 2019 року очевидно недопустимим доказом висновку експерта № 4609 від 22 жовтня 2018 року за результатами проведення судово-автотехнічної експертизи автомобіля «Renault Trafic» (днз НОМЕР_1 ), оскільки задані органом досудового розслідування вихідні дані при призначенні комісійної судово-автотехнічної експертизи, зокрема щодо знаходження автомобіля «Renault Trafic» (днз НОМЕР_1 ) до моменту ДТП у технічно справному стані грунтувались не лише на вищезгаданому висновку експерта № 4609 від 22 жовтня 2018 року, але й на інших доказах (показаннях свідків, які перебували у салоні автомобіля «Renault Trafic» під час ДТП). Під час досудового розслідування, а також судового розгляду у вказаному кримінальному провадженні обвинувачений ОСОБА_3 жодного разу не вказував на несправність 28 серпня 2018 року керованого ним транспортного засобу. Окрім цього, не здобуто і інших даних, які б вказували на несправність автомобіля «Renault Trafic» (д.н.з. НОМЕР_1 ).

Прокурор зауважив, що при ухваленні судом касаційної інстанції рішення у справі №692/5974/13-к, останній висловив думку, що встановлення судом недопустимості доказів або порушень вимог процесуального закону під час збирання доказів не може повністю спростовувати фактів, які в них зафіксовано, та показання потерпілих та/ або свідків.

Також, на переконання сторони обвинувачення, не може бути підставою для визнання очевидно недопустимим доказом висновку експерта № 463 від 14 лютого 2019 року на підставі висловлених у клопотанні тверджень про невідповідність вихідних даних при проведенні вказаного експертного дослідження фактичним обставинам справи (параметри дороги), виходячи з того, що питання щодо невідповідності фактичних даних, процесуальним джерелом яких є протокол огляду місця події від 29.08.2018 з додатками, уже досліджувався у судових засіданнях та за наслідками розгляду 01.11.2019 судом відмовлено у задоволенні клопотання сторони захисту про визнання протоколу огляду місця події очевидно недопустимим доказом.

Прокурор вважає передчасними твердження сторони захисту щодо невідповідності фактичним обставинам справи відомостей, зафіксованих у протоколі огляду місця події від 29 серпня 2018 року, покликаючись на висновок експерта № 6789 від 23 грудня 2019, складений за результатами проведення дорожньо-технічної експертизи, оскільки дослідження дорожнього покриття ділянки дороги експертами проводилось 19 грудня 2019 року, тобто більш як через 15 місяців після дорожньо-транспортної пригоди.

Потерпілі та їх представники просять відмовити у задоволенні даного клопотання.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обставини клопотання, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання з таких підстав.

Згідно зі ст. 2 КПК України єдиним засобом досягнення цілей кримінального провадження є додержання належної процедури доказування з метою отримання достовірної інформації щодо події кримінального правопорушення чи пов`язаних із нею обставин, яка може бути використана для підтвердження винуватості або невинуватості особи у вчиненні злочину. Завданнями кримінального провадження є захист особи від злочинів, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений.

Згідно зі ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до вимог ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 94 КПК України кожен доказ у кримінальному провадженні має оцінюватися з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Обвинувальними доказами є фактичні дані, які вказують на обставини, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення певною особою; виправдувальні докази вказують на обставини, які спростовують вчинення особою правопорушення.

Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження.

На думку суду, досліджений в ході судового слідства Висновок експертів № 463 від 14 лютого 2019 року, складений експертами Івашко І.В. та Разумовим А.Б. за результатами проведення комісійної судово-автотехнічної експертизи обставин ДТП (т. 5 а.с. 199-203) містить інформацію, яку слід оцінити в сукупності з іншими доказами, зібраними в ході судового слідства при прийнятті судового рішення.

Керуючись статтями 91-94, 369, 372 КПК України, суд -

у х в а л и в :

Відмовити у задоволенні клопотання № 13 захисника обвинуваченого Бекалюка В.І. про визнання очевидно недопустимими доказами фактичних даних, процесуальним джерелом отримання яких є висновок експертів № 463 від 14 лютого 2019 року, складений експертами Івашко І.В. та Разумовим А.Б. за результатами проведення комісійної судово-автотехнічної експертизи обставин ДТП.

Повний текст ухвали складений 27 серпня 2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Бородійчук О.І.