Ухвала суду № 91178733, 27.08.2020, Бродівський районний суд Львівської області

Справа № 439/1475/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2020 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області

в складі:

головуючого - судді Петейчук Б.М.

з участю секретаря

судового засідання Ковальчук Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на постанову заступника начальника Бродівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про повернення виконавчого документа від 12.06.2020 по виконавчому провадженні ВП №61961879,

встановив:

Скаржниця ОСОБА_1 звернулася в суд із скаргою у якій просить суд визнати дії заступника начальника Бродівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) неправомірними, та скасувати постанову заступника начальника Бродівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про повернення виконавчого документа від 12.06.2020 по виконавчому провадженні ВП №61961879.

В обґрунтування своєї скарги ОСОБА_1 покликається на такі обставини:

12.06.2020 заступником начальника Бродівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Мазурик Н.М. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу по виконавчому провадженні ВП №61961879 згідно виконавчого листа№439/1475/18 виданого 16.09.2019 Бродівським районним судом Львівської області.

У оскаржуваній постанові зазначено, що при проведенні виконавчих дій встановлено, що у боржника відсутнє майно, яке слід передати стягувачу, а саме причіп ПГ 02-Б, 2014 року випуску, про що складено акт державного виконавця від 22.05.2020.

Однак, як вважає скаржниця, такий висновок не узгоджується із дійсними обставинами та вимогами діючого законодавства.

Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 16.09.2019 в порядку поділу майна подружжя ОСОБА_1 виділено причіп ПГ 02-Б, 2014 року випуску. Крім того, 16.10.2018 Бродівським районним судом Львівської області накладено арешт на майно ОСОБА_2 , а саме на причіп ПГ 02-Б, 2014 року випуску.

За даними Регіонального сервісного центру у Львівській області Міністерства внутрішніх справ України за ОСОБА_2 зареєстрований наступний транспортний засіб: причіп ПГ 02-Б, 2014 року випуску.

Такий причіп перебуває у користуванні іншої особи, яка не являється його законним власником.

Скаржниця вважає, що при проведенні виконавчих дій, заступником начальника Бродівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Мазурик Н.М. не було вжито усіх передбачених законом заходів, спрямованих на виконання судового рішення.

В судовому засіданні скаржниця ОСОБА_1 та її представник адвокат Бернацький Павло Васильович, вимоги скарги підтримали, просять суд її задовольнити.

Начальник Бродівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Мазурик Н.М. в судовому засіданні вимоги скаржниці не визнала та просить суд у задоволенні скарги відмовити. Вважає, що дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документу стягувачеві відповідали вимогам ст. 60 та ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Дослідивши скаргу, відзив на скаргу та додані письмові докази, суд знаходить скаргу ОСОБА_1 такою, що підлягає до задоволення.

Встановлено, що Бродівським районним судом Львівської області 28.04.2020 на виконання рішення суду від 16,09.2019, яке набрало чинності 24.02.2020 видано виконавчий лист, відповідно до якого в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя виділено ОСОБА_1 причіп ПГ 02-Б, 2014 року випуску.

Такий виконавчий лист пред`явлено до виконання до Бродівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).

12.06.2020 заступником начальника Бродівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Мазурик Н.М. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу по виконавчому провадженні ВП №61961879 згідно виконавчого листа№439/1475/18 виданого 16.09.2019 Бродівським районним судом Львівської області. Підставою для повернення такого виконавчого документу зазначено п. 6 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі).

Як встановлено судом, за ОСОБА_2 з 12.03.2015 зареєстрований транспортний засіб: причіп ПГ 02-Б, 2014 року випуску, про що свідчить інформація надана Регіональниим сервісним центром у Львівській області Міністерства внутрішніх справ України (а.с. 67).

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі Закон), у разі знищення предмета, що мав бути переданий стягувачу в натурі, виконавець складає акт про неможливість виконання рішення, що є підставою для закінчення виконавчого провадження, а в разі встановлення факту відсутності предмета, що мав бути переданий стягувачу, повертає виконавчий документ стягувачу.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 37 Закону , виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі.

Як встановлено судом, державний виконавець в ході виконання виконавчого документа встановив, що майно, а саме: причіп ПГ 02-Б, 2014 року випуску, який необхідно було передати ОСОБА_1 , відсутнє, і наступні дії державного виконавця відповідали вимогам статей 37 та 60 Закону.

Однак, висновок державного виконавця про відсутність у боржника майна, яке мало бути передане стягувачеві, є помилковим, оскільки не узгоджується із відомостями, які мали бути у розпорядженні державного виконавця, а саме те, що за ОСОБА_2 з 12.03.2015 зареєстрований транспортний засіб: причіп ПГ 02-Б, 2014 року випуску, і такий ним на час винесення оскаржуваної постанови не відчужувався і не є знищеним, а лише перебуває у користуванні іншої особи.

Державним виконавцем помилково сприйнято відсутність майна у володінні боржника за відсутність у боржника такого майна у власності.

У випадку відсутності у володінні боржника майна – транспортного засобу, яке належало, відповідно до виконавчого документа, передати стягувачеві, державний виконавець повинен був вчини дії спрямовані на розшук такого майна в порядку, визначеному ст. 36 Закону.

І лише в тому випадку, коли здійснені протягом року виконавцем відповідно до Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, виконавчий документ підлягав поверненню стягувачу (п. 2 ч.1 ст. 36 Закону).

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що постанова заступника начальника Бродівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про повернення виконавчого документа від 12.06.2020 по виконавчому провадженні ВП №61961879 підлягає скасуванню.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.1. 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 136 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Скаржницею подано суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги, договір про надання правової допомоги №22-02/20-06 від 22.06.2020 із додатком №1, та акт прийому-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги №22-02/20-06 від 08.07.2020.

Відповідно до наданого суду розрахунку, витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу становлять 8 000 гривень.

Суд, дослідивши надані суду вищевказані документи, приходить до переконання, що перед судом підтверджені витрати на професійну правничу допомогу на суму 3000 гривень.

В той же час, такі послуги, як: підготовка та подання доказів по справі – 500грн., підготовка та складення детального опису виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом Бернацьким П.В. від 08.07.2020 – 1000грн. суд знаходить такими, що не можуть вважатися послугами, які відповідають змісту поняття професійної правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вартість такої послуги, як підготовка та складання скарги від 22.06.2020 (в т.ч. виготовлення копій додатків до скарги по кількості учасників справи), на виконання якої було затрачено 2,5 години та оцінена у 4500 гривень, суд вважає неспівмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт. Текст скарги займає 6 аркушів 12 кегелем, з яких лише 4 аркуші стосуються безпосередньо предмету скарги, інші два – це розрахунок витрат на професійну правничу допомогу та зазначення анкетних даних учасників процесу. Суд вважає, що вартість витрат на таку послугу адвоката повинна бути зменшена до 1000 гривень.

Відтак, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 гривень підлягають стягненню на користь скаржниці з Бродівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).

Керуючись статтями 447-451 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати постанову заступника начальника Бродівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про повернення виконавчого документа від 12.06.2020 по виконавчому провадженні ВП №61961879.

Стягнути з Бродівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) в користь ОСОБА_1 3000 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволенні скарги в іншій частині – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Повний текст ухвали складено 27.08.2020.

Суддя Б.М. Петейчук