Ухвала суду № 91178254, 27.08.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 937/5180/20

Провадження № 2-с/937/12/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2020 року суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Гнатик Г.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу,

ВСТАНОВИВ:

05 серпня 2020 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Водоканал» ММР ЗО заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 4285,33 грн. та судового збору у розмірі 210,2 грн.

25 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу, оскільки заперечує щодо наявності в нього заборгованості.

Дослідивши матеріали заяви, суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно ч.1 ст.170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 отримав судовий наказ 13.08.2020 року, заява про скасування судового наказу подана до суду 25.08.2020 року.

Заява подана із дотримання вимог, встановлених ст. 170 ЦПК України.

Підстави для повернення заяви відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст.171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу.

Відповідно до п. 19 Постанови № 14 від 23.12.2011 року Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» у заяві про скасування судового наказу має бути зазначено не лише про оспорення наказу, а й про обставини, які свідчать про повну чи часткову необґрунтованість вимог стягувача, а також посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти заявлених вимог.

У наказному проваджені, згідно діючого законодавства, можуть існувати лише безспірні вимоги заявника - це такі вимоги заявника, із яких не вбачається спір про право, тобто це вимоги, що випливають із повністю визнаних і неоспорюваних цивільно-правових відносин.

Аналізуючи викладені обставини, а також додані до заяви копії документів, суддя приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки в даному випадку вбачається спір про право, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.

За таких обставин, оскільки відсутні підстави для повернення заяви про скасування судового наказу, судовий наказ слід скасувати відповідно до вимог ч.3 ст. 170 ЦПК України.

Керуючись ст.171 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу - задовольнити.

Судовий наказ виданий Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області від 05.08.2020року по справі № 937/5180/20 провадження №2-н/937/677/20 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 4285,33 грн. та судового збору у розмірі 210,2 грн. на користь комунального підприємства «Водоканал» Мелітопольської міської ради Запорізької област- скасувати.

Роз`яснити стягувачу КП «Водоканал» Мелітопольської міської ради Запорізької області, що він має право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Г.В. Гнатик