Рішення № 91177384, 26.08.2020, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

2/243/1438/2020

Справа № 243/3441/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2020 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Сидоренко І.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Зубкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до АТ «Українська залізниця» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати. Обґрунтувала свої вимоги тим, що з 01 грудня 2015 року по 10 квітня 2017 року вона працювала на вокзалі Ясинувата на посаді контролера перонного. Відповідно до наказу № 22 від 10 квітня 2017 року позивача звільнено з займаної посади за угодою сторін за п. 2 ст. 36 КЗпП України.

Станом на теперішній час, розмір нарахованої але не виплаченої заробітної плати за період з лютого 2016 року по квітень 2017 року становить 15275,76 грн. Добровільно виплатити вказану суму заборгованості відповідач відмовляється. Не сплачуючи заробітну плату у період з 2016 року і до теперішнього часу, роботодавець грубо порушує вимоги чинного трудового законодавства.

Тому, просить суд стягнути з відповідача заборгованість за нарахованою, але невиплаченою заробітною платою за період лютого 2016 року по квітень 2017 року в сумі 15275,75 грн.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, проте надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності.

Представник позивача ОСОБА_3. у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, проте направила на адресу суду заяву про розгляд справи у її відсутності, в якій на заявлених вимогах наполягала, просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте надав суду відзив, в якому просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити, а слухання справи проводити за його відсутності.

Так, 25 травня 2020 року представником відповідача Чаруковським Р.В. до суду подано відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволення позовних вимоги позивача, з наступних підстав.

Позивач фактично працював у відокремленому підрозділі «Вокзал Ясинувата» ДП «Донецька залізниця». Із вказаного підприємства позивач звільнився за угодою сторін 10 квітня 2017 року. Нарахування заробітної плати позивачу здійснював «Вокзал Ясинувата» ДП «Донецька залізниця». Трудовий договір між позивачем та відповідачем не укладався.

Публічне акціонерного товариство «Українська залізниця», як нова юридична особа утворене згідно із ЗУ «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» та ПКМУ «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» № 200 від 25 червня 2014 року, та розпочато діяльність з 01 грудня 2015 року. Статут ПАТ «Українська залізниця» затверджено постановою КМУ № 735 від 02 вересня 2015 року. Відповідно до зазначеної постанови ПАТ «Укрзалізниця» утворюється на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття.

ПАТ «Укрзалізниця» не стало правонаступником підприємств залізничного транспорту, розташованих на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, в тому числі й ДП «Донецька залізниця».

За змістом п. 4, 5 постанови КМУ № 200 від 25 червня 2014 року, проведенню реорганізації (злиття) має передувати проведення інвентаризації майна підприємств, що реорганізовуються (зливаються) та складання актів інвентаризації майна, після чого мають складатися та затверджуватися передавальні акти майна та зведені акти майна, що вносяться до статутного капіталу ПАТ «Укрзалізниця».

Крім того, в п. 5 наведеної постанови КМУ визначено, що майно (активи, власний капітал та зобов`язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджується Міністерством інфраструктури відповідно до цього пункту, а відображається в балансі (крім зобов`язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» на праві господарського віддання до проведення його інвентаризації та оцінки.

Постановою КМУ № 604 від 12 листопада 2014 року передбачено, що проведення інвентаризації та оцінки майна (активи, власний капітал та зобов`язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, має бути здійснено після завершення тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та завершення проведення антитерористичної операції, після чого мають бути подані пропозиції щодо зміни статутного капіталу ПАТ «Українська залізниця».

Отже, позивач перебував у трудових відносинах з юридичною особою ДП «Донецька залізниця» в особі Відокремленого підрозділу «Вокзал Ясинувата». Зазначена юридична особа здійснювала нарахування заробітної плати, і саме вона має відповідати за виконання своїх зобов`язань. Станом на теперішній час ДП «Донецька залізниця» залишається юридичною особою та має відповідати за своїми зобов`язанням. Таким чином, позивач не довів належними і допустимими доказами обґрунтованість позовних вимог до АТ «Укрзалізниця», не подав клопотання залучення або заміну відповідача, у зв`язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 12 травня 2020 року зобов`язано ПАТ АБ «Експрес-Банк» надати виписку про рух грошових коштів за період з 2016 року по теперішній час на картковому рахунку, відкритому на ім`я позивача, зобов`язано Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області надати інформацію з Державного реєстру загальнообов`язкового страхування за формою ОК-5, а також зобов`язано АТ «Укрзалізниця» надати табелі граму за серпень 206 року щодо позивача.

Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У статті 1 Загальної декларації прав людини проголошено, що всі люди народжуються вільними й є рівними за своєю гідністю та правами. Вони наділені розумом і совістю та повинні діяти один щодо одного в дусі братерства. Кожна людина має всі права і всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища (ст. 2).

Згідно зі статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, всі особи є рівними перед судами і трибуналами. Це основоположні міжнародні правові норми з питань рівності прав людини, на які орієнтується всі правові держави світу.

Конституція України закріплює основні засади правового статусу людини і громадянина в Україні, тобто ті провідні ідеї, що покладені в основу змісту й умов реалізації прав та обов`язків людини і громадянина в нашій державі. Передусім це стосується частин 1, 2 ст. 24 Конституції України, відповідно до яких: «Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Також, у відповідності до положень статей 55, 124 Конституції України та статті ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Суд на підставі ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 працювала у Відокремленому підрозділі «Вокзал Ясинувата» Регіональної філії «Донецька залізниця».

10 квітня 2017 року ОСОБА_1 звільнена з роботи на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, що підтверджено наявною у матеріалах справи копією трудової книжки.

У відповідності до ч. 1 ст. 94 КЗпП України «Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу».

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

У відповідності до ч.1 ст. 94 КЗпП України « Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу».

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Частиною першої ст. 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року, який є спеціальним нормативно - правовим актом, що регулює правовідносини у сфері оплати праці, міститься аналогічне визначення поняття «заробітна плата».

Згідно з ст. 2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок ( окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України, статті 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлено колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництва трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представникам обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, які належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. При нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Зі змісту ч. 7 ст. 43 Конституції України, ч. 1 ст. 115 КЗпП України, ВО «Вокзал Ясинувата» ДП «Донецька залізниця» мав виплачувати працівнику заробітну плату регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженому у встановленому порядку, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідач - АТ «Українська залізниця», утворене на підставі Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» та постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» № 200 від 25 червня 2014 року.

Так, статтею 1 ЗУ «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» визначено, що утворення Товариства здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Статут Товариства затверджується Кабінетом Міністрів України. Засновником Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. Товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

Відповідно до п. 1 ПКМУ № 200 від 25 червня 2014 року, утворено публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - товариство), 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту (код згідно з ЄДРПОУ 00034045) (далі - Укрзалізниця), підприємств та установ залізничного транспорту загального користування (далі - підприємства), які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.

В Додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» № 200 від 25 червня 2014 року міститься Перелік підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється публічне акціонерне товариство «Українська залізниця». До зазначено Переліку включено, в тому числі, Державне підприємство «Донецька залізниця» (ЄДРПОУ 01074957).

Підпунктом четвертим пункту п`ятого наведеної постанови Кабінету Міністрів України зобов`язано Міністерство інфраструктури вжити до 31 грудня 2015 р. заходів для припинення Укрзалізниці та підприємств, зазначених у додатку 1.

Згідно з приміткою до вказаного підпункту, майно (активи, власний капітал та зобов`язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (далі - майно), не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до цього пункту, а відображається в балансі (крім зобов`язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до пункту 2 Постанови КМУ № 604 від 12 листопада 2014 року.

Підпунктом другим пункту другого постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції» № 604 від 12 листопада 2014 року визначено, що комісії з утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" разом з Міністерством інфраструктури після завершення тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та завершення проведення антитерористичної операції має провести інвентаризацію та оцінку майна і за результатами подати пропозиції щодо зміни статутного капіталу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" згідно із законодавством.

Частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно зі статтею 107 ЦК України, якою закріплено порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення, після закінчення строку для пред"явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу). Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

Відповідно до ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

З огляду на викладене, моментом переходу прав до правонаступника юридичної особи вважається дата внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців в порядку, передбаченому статтею 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань", тобто запису про припинення юридичної особи.

Отже, відповідно до цивільного законодавства при реорганізації (злитті) юридичних осіб перехід прав і обов`язків до новоутвореної юридичної особи відбувається на підставі передавального акта, в якому про це має бути зазначено, а правонаступництво вважається здійсненим з моменту виключення юридичної особи попередника з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Оскільки немає завершення процесу припинення і відповідний запис до Єдиного державного реєстру не внесено, ДП «Донецька залізниця» залишається юридичною особою, яка продовжує самостійно нести відповідальність за договірними та позадоговірними зобов`язаннями, що виникли за його участі.

Отже, усі обов`язки щодо виплати заробітної плати на користь позивача, має нести ДП "Донецька залізниця" як роботодавець.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що ДП «Донецька залізниця» не бере участь в процедурі реорганізації та правонаступництва ПАТ «Українська залізниця», а також, що майно ВО «Вокзал Ясинувата» ДП «Донецька залізниця» не увійшло до статутного капіталу АТ «Українська залізниця», а отже АТ «Українська залізниця» не стало правонаступником підприємств залізничного транспорту, розташованих на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, оскільки процедура реорганізації цих підприємств та передача всіх їх прав та обов`язків до ПАТ «Українська залізниця» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2014 року № 604 призупинена до завершення проведення антитерористичної операції на території України.

Таким чином, АТ «Українська залізниця» не є належним відповідачем у справі узгоджується з наведеними вище нормативними актами та установленими судом обставинами справи.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 78, 81, 89, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 353, 355, 356 ЦПК України, Конституцією України, ст.ст. 116,117 КЗпП України, Законом України "Про оплату праці", Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати - залишити без задоволення.

Повний текст рішення виготовлено 27 серпня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду І.О. Сидоренко