Рішення № 91177325, 19.08.2020, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/5748/20

2/243/1975/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2020 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Сидоренко І.О.

за участю:

секретаря судового засідання Зубкова В.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 11 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дружини під час вагітності, -

В С Т А Н О В И В :

06 липня 2020 року позивач звернулась до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області із позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дружини під час вагітності. Дана позовна заява обґрунтована тим, що 21 червня 2019 року позивач та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб у Краматорському міському відділі РАЦС Головного територіального управління юстиції в Донецькій області, про що складено відповідний актовий запис № 284. З відповідачем вони проживають окремо, оскільки ОСОБА_3 відноситься до неї з неповагою, постійно ображає, завдає фізичних та психічних травм, не дивлячись на вагітність. Сім`я фактично розпалась. З часу залишення сім`ї відповідач припинив надавати будь-яку допомогу на її утримання під час вагітності, хоча має таку можливість, оскільки він є фізично здоровим та працездатним.

Зважаючи на вагітність, позивач потребує у значних додаткових матеріальних витратах на забезпечення належних умов для збереження здоров`я та народження здорової дитини. Відповідач натомість матеріальної допомоги на її утримання у добровільному порядку не надає, що ставить останню у скрутне становище.

Тому, просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання під час вагітності в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), щомісячно, до досягнення дитиною трирічного віку.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 просила задовольнити заявлені нею позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на доводи викладені у позовній заяві.

Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, проте надав заяву про неможливість його участі у судовому засіданні, просив проводити судові засідання за участі його представника - Капустіної Т.О.

05 серпня 2020 року позивачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на наступне. Позивач у своєму позові зазначає, що вони з нею почали проживати окремо через те, що відповідач її бив, постійно ображав, відносився з неповагою, завдавав фізичних та психічних трав. Однак, доказів вказаної тези позивачем не надано. Додана копія постанови Слов`янського міськрайонного суду від 10 червня 2020 року підтверджує лише те, що відповідач один раз - 15 травня 2020 року висловився на адресу позивача нецензурною лайкою. Інших доказів, які б підтверджували зазначені вище обставини не надано. Є такою, що не відповідає дійсності, відвертою неправдою і теза позивача про те, що він добровільно не бажає надавати матеріальну допомогу у зв`язку з вагітністю. Так, під час судового розгляду заяви позивача про видачу обмежувального припису відповідаючи на питання ОСОБА_1 . Чітко і ясно відповідала, що вона не бажає спілкуватись з ним, у тому числі і з питання надання відповідачем допомоги добровільно, не бажає надавати номер картки для добровільного перерахування їй грошових коштів. Позивач не бажала отримувати від нього матеріальну допомогу добровільно. При розгляді заяви про видачу обмежувального припису у своїх вільних поясненнях позивач визнавала, що вона добровільно не побажала оформлювати за місцем своєї роботи декретну відпустку, отримувати усі належні від роботодавця виплати, а добровільно вирішила звільнитись з роботи, уточнивши, що рішення про звільнення з роботи було виключно її, і його у прийняті нею такого рішення вона не винуватить. Таким чином, у своєму скрутному матеріальному становищі, позивач винна сама.

Позивач у своєму позові просить стягнути з нього на своє утримання 1/4 частину з усіх видів його заробітку. Проте, судовим наказом від 14 березня 2018 року з відповідача на користь ОСОБА_5 на утримання сина ОСОБА_6 стягнуті аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку. В теперішній час він працює головним механіком КП Миколаївської міської ради «Сервісокмуненерго». У середньому відповідачу нараховується заробітна плата у розмірі 10594 грн. на місяць та з цієї суми утримується податок з доходів фізичних осіб у розмірі 1906,92 грн. та аліменти на утримання сина ОСОБА_6 у розмірі 2132,04 грн. Отже, після утримання з нього податків та аліментів, на руки відповідач отримує 6555,04 грн., що тільки трохи перевищує розмір мінімальної заробітної плати. У разі задоволення вимог позивача розмір коштів, які він буде отримувати у розмірі меншому ніж мінімальна заробітна плата і тільки незначно перевищуватиме встановлений прожитковий мінімум. Крім того, після народження спільної дитини, позивач безумовно скористується своїм право на утримання неповнолітньої дитини, а сплата аліментів на утримання неповнолітньої дитини є безумовним обов`язком, у зв`язку з чим відповідач отримуватиме на руки однозначно менше, ніж прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з копією Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданий 21 червня 2019 року Краматорським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Донецької області, відповідач ОСОБА_3 та позивач ОСОБА_1 уклали шлюб, який було зареєстровано Краматорським міським відділом ДРАЦС ГТУЮ у Донецькій області, про що складено актовий запис № 284.

За час перебування у шлюбних відносинах з ОСОБА_3 , позивач завагітніла, що підтверджується копією Обмінною картою полового будинку, пологового відділення лікарні.

Крім того, під час сумісного проживання у шлюбі, сімейні відносини між сторонами не склались та фактично на даний час припинені. Зазначені обставини підтверджуються постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10 червня 2020 року, відповідно до копії якої відповідача ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч. 2 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 грн., а саме за те, що 13 травня 2020 року, 14 травня 2020 року та 15 травня 2020 року ОСОБА_3 влаштовував сварки зі своєю дружиною ОСОБА_1 , в ході яких висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, чим завдав шкоди психологічному здоров`ю останньої, повторно протягом року.

Отже, наведені у відзиві доводи відповідача щодо відсутності систематичної в його діях з вчинення відносно своєї дружини психологічного насилля, не відповідають дійсності, оскільки такі дії ОСОБА_3 вчиняв відносно ОСОБА_1 , 13 травня 2020 року, 14 травня 2020 року та 15 травня 2020 року, а також 28 лютого 2020 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, про що зазначено у наведеній вище постанові.

Також, підтвердженням фактичного припинення шлюбних відносин між сторонами свідчить копія рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, ухваленого за результатами розгляду цивільної справи за заявою позивача про видачу обмежувального припису зв`язку з вчиненням домашнього насильства. Вказаним судовим рішення, заявлені ОСОБА_1 вимоги задоволені та видано обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 , із встановленням заходів тимчасового обмеження прав відповідача та покладенням на нього строком на 6 місяців обов`язків, а саме: заборонено ОСОБА_3 переслідувати ОСОБА_1 та в будь-який спосіб спілкуватись з нею; заборонено йому вести з позивачем листування, телефонні переговори з постраждалою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто; заборонено відповідачу вхід та перебування в місці проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Дане рішення суду не набуло законної чинності.

Згідно з ч. 1 ст. 75 Сімейного кодексу України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Частиною першою статті 84 Сімейного кодексу України встановлено, що дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності.

Відповідно до ч. 4 ст. 84 СК України, право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною п`ятою статті 84 Сімейного кодексу України закріплено, що аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду.

Аналізуючи положення зазначених правових норм, суд приходить до висновку, що при вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання вагітної дружини та до досягнення дитиною трирічного віку, а також розміру таких аліментів, слід з`ясовувати чи може чоловік надавати таку матеріальну допомогу, та не беручи до уваги матеріальне становище вагітної дружини.

Тому, посилання відповідача щодо перебування ОСОБА_1 у скрутному матеріальному становище з власно вини, зважаючи на її не бажання оформлювати усі належні від роботодавця виплати та добровільне її звільнення з роботи, судом до уваги не приймаються.

Так, з Довідки про доходи ОСОБА_3 , виданої КП Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» вбачається, що відповідач офіційно працевлаштований у вказаному підприємстві, займає посаду головного механіка та отримує постійний дохід, що вказує на його спроможність надавати позивачу матеріальну допомогу з її утримання під вагітності та після народження дитини до досягнення нею трирічного віку.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на положеннях Закону та підтверджено у судовому засіданні письмовими доказами.

При визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_3 , суд виходить з наступного.

Відповідно до копії Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 27 травня 2013 року Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради Донецької області, ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Миколаївка Донецької області народився ОСОБА_6 та його батьком є відповідач у даній справі - ОСОБА_3 , а матір`ю є ОСОБА_5 .

Як вбачається з копії Судового наказу, виданого 14 березня 2018 року Слов`янським міськрайонним судом Донецької області, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 , аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12 березня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зважаючи на обов`язок батька утримувати всіх своїх дітей, в тому числі й тих, аліменти на утримання на яких не стягуються, суд приходить до висновку, що заявлений ОСОБА_1 розмір аліментів на її утримання під час вагітності та після народження дитини до досягнення нею трирічного віку, є необґрунтовано завищеним, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, в з ОСОБА_3 на користь позивача підлягають стягненню аліменти у розмірі 1/6 частини від заробітку (доходу) відповідача, щомісячно.

Згідно з частинами 1-3 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру № 2-08 від 11 серпня 2020 року до Договору про надання професійної правничої допомоги та про представництво в суді від 10 серпня 2020 року, винагорода адвоката Приходька О.П. за надання правової допомоги ОСОБА_1 , становить 2000,00 грн., що також підтверджується Актом виконання послуг та їх вартості, а також виду та вартості майбутніх послуг, відповідно до умов договору про надання професійної правничої допомоги та про представництво інтересів від 10 серпня 2020 року та Обґрунтуванням розміру витрат на надання професійної правничої допомоги та розгляд справи.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на положення ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача у дохід держави судовий збір у сумі 840 грн. 80 коп., оскільки позивач, при зверненні до суду з даним позовом звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 264 п. 7 ЦПК України суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в один місяць.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.10, 12, 76, 81, 200, 263-265, 280, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 75, 80, 84 Сімейного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дружини під час вагітності - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , на її утримання у розмірі 1/6 частки від усіх видів доходу, щомісячно, починаючи з 06.07.2020 року та до досягнення дитиною трирічного віку.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір на користь держави у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. на рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду І.О. Сидоренко