Вирок № 91173416, 27.08.2020, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/3797/20

Провадження № 1-кп/361/660/20

27.08.2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

=====

27 серпня 2020 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Телепенька А.Д.,

при секретарі Чуксіну В.В.,

за участю прокурора Пророченка О.С.,

обвинувачених: ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

законних представників: ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

захисника Березуцького Ю.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Бровари Київської області матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110100000167 від 21 січня 2020року по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бориспіль Київської області, громадянина України, із середньо-технічною освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1 раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Бориспіль Київської області, громадянина України, із неповною середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,

в с т а н о в и в:

Відповідно до обвинувального акту у період з 17.01.2020 по 18.01.2020, приблизно о 23:00 год. ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 знаходились за адресою: Київська область, м. Бориспіль, на перехресті вулиць Дем`яна Кошмана та Котляревського.

В цей час ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вступили у змову на вчинення хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, групою осіб.

З цією метою вони вирішили пошкоджувати та переміщати з місця елементи проїжджої частини дороги, створюючи небезпеку для руху пішоходів та автомобілів. При цьому вони вирішили фіксувати свої дії за допомогою відеозапису для подальшого оприлюднення у соціальній мережі «Інстаграм», демонструючи необмеженому колу осіб свою зневагу до суспільних норм поведінки. Для цього вони наказали ОСОБА_5 вести відеозапис їх хуліганських дій за допомогою відеокамери її мобільного телефону «Xiaomi redmi 5», при цьому ОСОБА_5 не усвідомлювала наявність злочинного умислу у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на вчинення хуліганських дій.

Так, перебуваючи на перехресті вулиць Котляревського та Дем`яна Кошмана в

м. Бориспіль, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , діючи групою осіб, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, умисно, з особливою зухвалістю, яке виразилось у пошкодженні майна, вийняли з посадкового місця та змістили люк каналізаційного каналу, що знаходився на проїжджій частині перехрестя, залишивши каналізаційний канал відкритим, а люк на проїжджій частині у перевернутому положенні догори виступаючими залізними направляючими, створивши небезпеку для руху автомобілів і пішоходів з можливістю пошкодження або травмування.

В подальшому, пішки вийшовши до перехрестя вулиць Гришинської та Героїв Небесної Сотні в м. Бориспіль, продовжуючи реалізовувати свій раніше виниклий злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, яке виразилось у пошкодженні майна без наявної на те причини, діючи групою осіб,

ОСОБА_2 за допомогою ОСОБА_1 , заскочив на відбійник біля дорожнього знаку «Пішохідний перехід» через вулицю Гришинську та наніс удар ногою по зазначеному знаку, чим деформував його разом із металевим стояком, на якому кріпився знак, а ОСОБА_1 в цей час притримував ОСОБА_2 рукою.

Далі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пройшли до будинку 21 по вул. Героїв Небесної Сотні в м. Бориспіль, де продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, спрямований на порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, діючи групою осіб, руками вийняли з посадкового місця на проїжджій частині одну із зливових решіток та відкинули її на узбіччя, таким чином пошкодивши її та створивши небезпеку для руху автомобілів, оскільки був залишений відкритим зливний колодязь на проїжджій частині дороги.

Далі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пройшли до перехрестя вулиць Глибоцької та Героїв Небесної Сотні в м. Бориспіль, де ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати спільний з ОСОБА_2 злочинний умисел, спрямований на порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, яке виразилось у безпричинному пошкодженні майна, діючи групою осіб, на пішохідному переході через вул. Героїв Небесної Сотні руками вийняв з посадкових місць на проїжджій частині дві зливові решітки та поставив їх вертикально у зливні колодязі, таким чином створивши небезпеку для руху автомобілів та пішоходів, оскільки були залишені відкритими зливні колодязі на проїжджій частині дороги та металеві решітки знаходились у вертикальному положенні.

При цьому ОСОБА_2 усно заохочував ОСОБА_1 вчиняти спільні злочинні дії.

Вищевказані хуліганські дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за вказівкою останніх знімала ОСОБА_5 за допомогою відеозапису відеокамерою її мобільного телефону «Xiaomi redmi 5», при цьому ОСОБА_5 не усвідомлювала наявність злочинного умислу у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на вчинення хуліганських дій в силу свого неповнолітнього віку.

Після цього, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оприлюднили свої хуліганські дії, демонструючи необмеженому колу осіб свою явну неповагу до суспільства та суспільних норм поведінки, що супроводжувалось особливою зухвалістю, а саме, наказали ОСОБА_5 викласти зроблені нею відеозаписи їх хуліганських дій у соціальній мережі «Інстаграм», вказавши у відеороликах як учасників імена користувачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що остання і виконала.

Крім того, своїми хуліганськими діями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 завдали матеріальну шкоду комунальному підприємству виконавчого комітету Бориспільської міської ради «Виробниче управління комунального господарства» на загальну суму 4574,52 грн.

Органами досудового розслідування дії, ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб.

Органами досудового розслідування дії, ОСОБА_8 кваліфіковано за ч. 2 ст. 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб.

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про затвердження укладеної угоди про визнання винуватості від 16.05.2020 укладену між прокурором Бориспільської місцевої прокуратури Київської області Бакланом В.М. та обвинуваченими ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в присутності їхніх законних представників ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , а також захисника обвинувачених ОСОБА_9 . Також зазначив, що потерпіла сторона надала згоду на укладення даної угоди про визнання винуватості, просив затвердити угоду та призначити обвинуваченим узгоджену сторонами вид і міру покарання.

Виходячи зі змісту даної угоди, прокурор та обвинувачені дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій винних осіб за ч. 2 ст. 296 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин та узгоджено сторонами вид та міру покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за скоєння ними кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 472 КПК України, в угоді про визнання винуватості зазначені її сторони, формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, а саме: беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, припинення діяльності пов`язаної із вчиненням корисливих злочинів.

Судом встановлено, що обвинувачені цілком розуміють права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, характер обвинувачення, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України наслідки укладення й затвердження даної угоди, узгодженого виду і міри покарання, надали згоду на його призначення та інші заходи, які будуть застосовані до них в разі затвердження угоди судом.

В угоді зазначена дата її укладення та вона скріплена підписами сторін.

Таким чином, при перевірці судом угоди встановлена її відповідність вимогам КПК України.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили затвердити угоду, повністю визнали свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, та пояснили, що вони повністю розуміють права, надані їм законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якої вони визнають себе винуватими, вид покарання, який буде застосовано до них у разі затвердження такої угоди.

Законні представники обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також захисник обвинувачених - адвокат Березуцький Ю.В. також просили суд затвердити угоду.

Представник потерпілого Величко О.О. відповідно до наданої письмової заяви надала згоду прокурору на укладення угоди про визнання винуватості із обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також зазначила, що претензій до обвинувачених не має.

На підставі показань обвинуваченого суд встановив, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Згідно із ч. 2 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

У ч. 4 ст. 469 КПК України, визначено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів, невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, а також внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Відповідно до ст. 12 КК України злочин передбачений ч. 2 ст. 296 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, тому згідно ч. 4 ст. 469 КПК України в даному кримінальному провадженні може бути укладена угода.

Умови укладеної угоди не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального закону, не посягають на інтереси суспільства, не порушують нічиї права, свободи та інтереси, у суду немає підстав вважати неможливим виконання угоди обвинуваченим, наявні фактичні підстави для визнання вини, узгоджені сторонами вид та міру покарання відповідають загальним правилам призначення покарань, встановленим кримінальним законом.

Розглянувши угоду про визнання винуватості, перевіривши її на відповідність вимогам КПК України, враховуючи думку прокурора, обвинувачених, законних представників обвинувачених, захисника обвинувачених, суд вважає, що укладення угоди є добровільним, відповідає вимогам ст. ст. 469, 472 КПК України, а тому вона підлягає затвердженню.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

При призначенні покарання суд на виконання вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинувачених та обставини що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд визнає їхнє щире каяття у вчиненому та вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, що передбачено п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 66 КК України.

Обставиною, що обтяжують покарання обвинуваченим відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Судом встановлено, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також їхні законні представники цілком розуміють положення ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України (також умови дотримання обов`язків, зазначених в угоді), характер обвинувачення, вид та міру покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до них у разі затвердження угоди судом.

Наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 роз`яснено.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Узгоджені сторонами вид та міра покарання для обвинуваченого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки, кожному обвинуваченому, із застосуванням ст. 75 КК України зі звільненням від відбування покарання з випробувальним терміном на строк 2 (два) роки кожному, не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особам обвинувачених. Обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 роз`яснено, що в разі призначення покарання з іспитовим строком на них будуть покладені обов`язки, відповідно до ст. 76 КК України, проти чого останні не заперечували.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 законні представники та захисник погоджуються на призначення їм узгодженого сторонами покарання в виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки із застосуванням ст. 75 КК України зі звільненням від відбування покарання з випробувальним терміном.

За наведених обставин суд вважає, що вказана угода про визнання винуватості підлягає затвердженню з призначенням обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 узгодженого в ній покарання.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

На підставі частини другої статті 124 КПК України суд стягує з обвинувачених на користь держави передбачені статтею 118 КПК України документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз.

Долю речових доказів вирішити згідно вимог ст. 100 КПК України.

Враховуючи, що запобіжний захід на виконання вимог ст. ст. 176-178 КПК України в ході досудового розслідування підозрюваним не обирався, суд не вбачає підстав для обрання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 такого заходу на період до набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст. 314, 368, 370, 374, 394, 468, 469, 472, 473, 474, 475 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 16 травня 2020 року в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за

№ 12020110100000167 від 21 січня 2020 року між прокурором Бориспільської місцевої прокуратури Київської області Бакланом В.М. і обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання за цією статтею у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки, у період якого зобов`язати ОСОБА_1 відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання за цією статтею у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки, у період якого зобов`язати ОСОБА_2 відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Заходи забезпечення кримінального провадження щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порядку, передбаченому ст. 131, 176 КПК України не застосовувати.

Стягнути із засуджених ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бориспіль, Київської області, жителя АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Бориспіль Київської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в рівних долях на користь держави процесуальні витрати за проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи № 8750/20-25 від 13.03.2020 в розмірі 9806 (дев`ять тисяч вісімсот шість) гривень 40 копійок, тобто по 4903 (чотири тисячі дев`ятсот три) гривні 20 копійок з кожного.

Речові докази: дорожній знак «Пішохідний перехід» вважати повернутим власникові КП «ВУКГ» дозволивши ним розпоряджатись та користуватись за призначенням після набрання вироком законної сили.

Речові докази: мобільний телефон марки «Ксіомі Ред Мі Ноут 5», ноутбук ТМ «Asus» модель «Х54С вважати повернутими власникам ОСОБА_1 та ОСОБА_4 дозволивши ними розпоряджатись та користуватись за призначенням після набрання вироком законної сили.

Речові докази: мобільний телефон марки «Ксіомі Ред Мі Ноут 4» вважати повернутим власнику ОСОБА_5 дозволивши ним розпоряджатись та користуватись за призначенням після набрання вироком законної сили.

Речові докази: кофту спортивну чорно сірого кольору з капюшоном ТМ «Gropp» розмір L, рукавиці з тканини чорного кольору, баф пов`язка чорного кольору із зображенням, светр (кофта) темного кольору з написами, які зберігаються в кімнаті збереження речових доказів Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області, після набрання вироком законної сили повернути власнику ОСОБА_2 , дозволивши ними користуватись та розпоряджатись.

Речові докази: кросівки чоловічі білого кольору, з логотипом ТМ «NIKE», розмір 45, б/в кофту спортивну темно сірого кольору з капюшоном, яка застібається на замок-блискавку, з нашивками, б/в, штани чорного кольору розмір М/38, баф - пов`язка чорного кольору із зображенням та написом «FDR», які зберігаються в кімнаті збереження речових доказів Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області, після набрання вироком законної сили повернути власнику ОСОБА_1 , дозволивши ними користуватись та розпоряджатись.

Вирок суду може бути оскаржений виключно з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Броварський міськрайонний суд.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копії вироку негайно після його проголошення вручаються обвинуваченому та прокурору.

Суддя Телепенько А.Д.