Рішення № 911732, 22.08.2007, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.08.07 р. Справа № 40/153

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Пальчак О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом відкритого акціонерного товариства „Підприємство електричних мереж –Енерговугілля” м. Донецьк

до відповідача державного підприємства „Селидіввугілля” м. Селидове

про стягнення 34046 грн. 00 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача Дашивець В.Г. - юрисконсульт

від відповідача не з’явився

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

З урахуванням складності справи та витребування важливих доказів, про існування яких суд дізнався вже під час процесу, строк вирішення спору було продовжено згідно ст. 69 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлені вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 34046 грн. 00 коп., який утворився на підставі договору № 27”Д” від 17.03.04р. на виконання ремонту високовольтних електродвигунів.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 17.03.04р. між відкритим акціонерним товариством „Підприємство електричних мереж –Енерговугілля” та державним підприємством „Селидіввугілля” був укладений договір № 27”Д”.

На виконання п. 1 договору позивачем були виконані для відповідача роботи з ремонту високовольтних електродвигунів на загальну суму 59046 грн. 00 коп.

Факт виконання позивачем робіт підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2004р., підписаний представниками відповідача 30.04.07р.

Згідно п. 3.2 договору передбачено, що остаточні розрахунки за виконані позивачем роботи здійснюються в строк не пізніше двох днів з моменту підписання акту прийомки виконаних робіт за формою № КВ-2в.

Відповідач свої зобов’язання не виконав, роботи отримав на загальну суму 59046 грн. 00 коп., однак їх оплату у повному обсязі не провів, внаслідок чого за ним утворився борг в сумі 34046 грн. 00 коп., який позивач намагається стягнути.

Відповідачем заявлено клопотання про застосування строку позовної давності згідно ст. 257 ЦК України.

Строк позовної давності застосовується судом відповідно до вимог п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року, оскільки правила цього кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності Цивільним кодексом України.

Згідно п. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Як свідчать докази по справі, зокрема фіскальний чек № 02492165 та штамп на поштовому конверті, позовну заяву № 11/2016 було направлено до господарського суду Донецької області поштою 28.04.07р.

Згідно ст. 51 ГПК України процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші документи здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня строку, строк не вважається пропущеним.

Таким чином, строк позовної давності на стягнення боргу в сумі 34046 грн. 00 коп. позивачем не пропущений, оскільки позовну заяву було подано до його спливу, тобто до 03.05.07р.

Слід звернути увагу сторін на те, що коли суд на підставі досліджених у судовому засіданні доказів установить, що право позивача, захистити яке він просить, відповідачем не порушено, приймається рішення про відмову у задоволенні позову саме з цих підстав, а не через пропуск строку позовної давності.

Якщо буде встановлено, що право позивача порушено і строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд приймає рішення, яким відмовляє в позові у зв’язку із закінченням строку позовної давності. А при визнанні причин пропуску цього строку поважною порушене право має бути захищене.

З введенням нового ЦК України 2003р. суд може застосувати строк позовної давності тільки за заявою сторони у спорі (частина 4 ст. 267 ЦК України). Така заява стане підставою для відмови у позові, коли суд не визнає причину пропуску строку поважною. По старому ЦК України 1963р. суд був зобов’язаний застосувати строк позовної давності незалежно від заяв сторін.

За своєю правовою природою між сторонами укладено договір підряду.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Сторонами у справі є суб’єкти господарювання у розумінні статті 55 ГК України, крім того відповідач належить до державного сектора економіки.

Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов’язань, а саме майново-господарських зобов’язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов’язковим для виконання сторонами.

У силу частини першої ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За вимогами статті 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона(підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу відповідно до вимог статей 875, 882 ЦК України та умов договору. Договір підряду укладається на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Факт неналежного виконання зобов’язань за договором підтверджено доказами по справі, а існування господарських правовідносин підтверджено визнанням відповідачем боргу.

За такими обставинами, позов щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 34046 грн. 00 коп. обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Щодо заяви відповідача про неотримання позовних матеріалів слід зазначити, що поясненнями по справі представник відповідача визнав борг в повному обсязі, тобто проаналізував наявність первинних документів свого підприємства про існування кредиторської заборгованості.

Витрати по держмиту та забезпечення судового процесу покладаються на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні. А в разі присутності представника лише однієї сторони - за згодою цього представника. Позивачем надана така згода, тому судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення по справі.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 264, 267, 526, 625, 837, 875, 882 ЦК України 2003 року, ст. ст. 193, 202 ГК України, ст. ст. 22, 44, 49, 51, 82, 84, частиною третьою ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з державного підприємства „Селидіввугілля”, 85400, м. Селидове, вул. К. Маркса, 41, ід. код 3342653, р/р 26003301490817 в філії відділення Промінвестбанку в м. Селидове, МФО 334312,, на користь:

- відкритого акціонерного товариства „Підприємство електричних мереж –Енерговугілля”, 83055, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 151, ід. код 00169845, р/р 26004056998001 в АКБ „Капітал” м.Донецька, МФО 334828, борг в сумі 34046 грн. 00 коп., витрати по держмиту в сумі 340 грн. 46 коп., витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп., видавши наказ.

3.Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

Дата підписання рішення, оформленого у відповідності зі ст. 84 ГПК України: 27.08.07р.