Вирок № 91170317, 26.08.2020, Погребищенський районний суд Вінницької області

№ 143/869/20

ВИРОК

Іменем України

26.08.2020р. м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області

в складі:головуючого судді Сича С.М.,

при секретарі Огородник Н.А.,

за участю прокурора Гаврилюка Р.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Погребище обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020020270000129 від 17.06.2020 року, по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Самгородок, Козятинського району, Вінницької області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, одруженого, освіта середня спеціальна, не працюючого, не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

16.06.2020 року, о 22 год. 30 хв., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, прийшов на територію ФОП « ОСОБА_2 », що розташована по АДРЕСА_3 , де знаходяться торгові кіоски, та підійшов до торгового приміщення № НОМЕР_1 « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ,яке перебуває в оренді ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_4 , оскільки достовірно знав про наявність у приміщенні грошових коштів.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме грошей, з метою особистого збагачення, скориставшись відсутністю власниці та сторонніх осіб, ОСОБА_1 підійшов до вікна вказаного торгового приміщення, де підняв догори ролети, після чого поштовхами обох рук відкрив металопластикове вікно та проник всередину приміщення, звідки таємно, умисно, з корисливих мотивів, з картонного ящика для зберігання грошей викрав грошові кошти в загальній сумі 350 грн., купюрами номіналом: 200 грн., 100 грн., 2 шт. по 20 грн. та 10 грн.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив зазначені в обвинувальному акті обставини його скоєння, докази щодо фактичних обставин справи не оспорював. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо його не карати.

Враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, а також те, що фактичні обставини кримінального провадження учасниками

судового провадження не оспорюються, зазначені особи правильно розуміють зміст цих

обставин, у суду не виникає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, суд вважає

недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

З огляду на викладене суд на підставі ч.3 ст.349 КПК України ухвалив обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням документів, що характеризують обвинуваченого, та доказів щодо понесених процесуальних витрат в кримінальному провадженні.

При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд дійшов висновку, що обвинувачений надав правдиві показання щодо фактичних обставин справи, які узгоджуються з обставинами, встановленими в процесі досудового розслідування та наведеними в обвинувальному акті.

Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю.

Його дії судом кваліфікуються за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у приміщення.

Згідно із ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір.

Згідно із ч.1 ст.65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Частиною 2 ст.65 КК України визначено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Як роз`яснено в п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас суди мають враховувати й вимоги Кримінально-процесуального кодексу України стосовно призначення покарання.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд ураховує характер та суспільну небезпечність, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставину, що пом`якшує його покарання.

Так, суд бере до уваги, що вчинене кримінальне правопорушення згідно ст.12 КК України (в редакції, діючій станом на час вчинення кримінального правопорушення) відноситься до тяжкого злочину; ОСОБА_1 за місцем попередньої роботи характеризується позитивно; раніше не судимий; має середню спеціальну освіту; одружений; на обліку у лікаря-психіатра чи лікаря-нарколога не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 , передбаченою п.1.ч.1 ст.66 КК України , суд визнає щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , передбаченні ст.67 КК України, відсутні.

Згідно із ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими так і іншими особами.

Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Ураховуючи наведене, а також викладену в заяві потерпілої думку, яка просила суворо не карати обвинуваченого, суд вважає, що покарання обвинуваченому слід призначити в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.3 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі.

Разом із цим, зважаючи на тяжкість злочину та обставини його вчинення, особу винного, ураховуючи наведені в досудовій доповіді Погребищенського РС філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області висновки щодо можливості виправлення обвинуваченого без позбавлення волі за умови здійснення з боку органів пробації та інших суб`єктів соціальної роботи з ним, застосування до останнього соціально-виховних заходів, суд на підставі ч.1 ст.75 КК України дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням зі встановленням йому іспитового строку.

Призначення зазначеного покарання зі звільненням обвинуваченого від його відбування з випробуванням, на переконання суду, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

При цьому суд вважає, що на обвинуваченого слід покласти обов`язки, передбачені пунктами 1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Речові докази по кримінальному провадженні на підставі п.5 ч.9 ст.100 КПК України необхідно залишити у володінні та користуванні потерпілої.

Підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили чи інших заходів забезпечення кримінального провадження стосовно обвинуваченого суд не вбачає.

Процесуальні витрати по оплаті проведеної судової експертизи в сумі 817 (вісімсот сімнадцять) грн. 25 коп. відповідно до ч. 2 ст. 124, ч.1 ст.126 КПК України підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 369, 370, 371, 373, 374,376 КПК України, -

У Х В А Л ИВ :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Початок іспитового строку ОСОБА_1 обчислювати з моменту проголошення вироку.

На підставі пунктів 1,2 ч.1, пункту 2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази, а саме грошову купюру номіналом 200 гривень, серії ХЕ 2110506, 2014 року випуску; грошову купюру номіналом 100 гривень, серії УС 1196424,2014 року випуску; грошову купюру номіналом 20 гривень, серії ТЖ 6999968, 2013 року випуску; грошову купюру номіналом 20 гривень, серії ЮА 4675256, 2018 року випуску та грошову купюру номіналом 10 гривень, серії ЮЕ 8007126, 2015 року випуску, які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_3 , залишити у її володінні та користуванні.

Процесуальні витрати на залучення експерта, пов`язані із проведенням судової експертизи від 26.06.2020 року №327, в сумі 817 (вісімсот сімнадцять) грн. 25 коп. стягнути із обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Погребищенський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілій та прокурору.

Суддя