Рішення № 91170287, 21.08.2020, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/1602/20

№2/930/652/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.08.2020 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді Алєксєєнка В.М.

при секретарі Путій З.О.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Немирові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Муховецької сільської ради про визнання права власності на майно, -

В С Т А Н О В И В :

Свої позовні вимоги позивачка мотивує тим, що вона в квітні 2007 року придбала житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 .

Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 12 червня 2007 року визнано дійсним договір купівлі-продажу згідно якому ОСОБА_2 продала ОСОБА_1 житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на вищевказаний житловий будинок з господарськими будівлями,що належав ОСОБА_2 . Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав КП «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» № 36546007 вищевказаний житловий будинок зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 04.12.2012 року.

Згідно довідки виконкому Муховецької сільської Немирівського району Вінницької області за ОСОБА_1 на території Муховецької сільської ради в АДРЕСА_1 значиться присадибна земельна ділянка 0,40 га., згідно з погосподарської книги № 10 об`єкта погосподарського обліку 0958-3, яку вона понад 13 років обробляє, користується та володіє, однак земельний податок не сплачує, оскільки є пенсіонеркою.

Право власності на вказану земельну ділянку ОСОБА_1 зареєструвати не може через те, що відсутні правовстановлюючі документи на вище вказане майно.

За вказаних обставин позивачка звернулася в суд з даним позовом.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, надіслала до суду заяву, в якій позов підтвердила, просить його задовільнити, справу розглянути у її відсутність.

Представник відповідача Муховецької сільської ради Немирівського району Вінницької області - сільський голова Усаченко Л.В. в судове засідання не з`явилася, надіслала заяву, в якій просив справу розглянути за її відсутності, позов визнає та просить його задовольнити у повному обсязі.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

За вказаних обставин, суд проводить розгляд справи у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права свободи чи інтереси інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до довідки №540 від 02.06.2020, виданої виконкомом Муховецької сільської ради Немирівського району, за ОСОБА_1 на території Муховецької сільської ради в АДРЕСА_1 значиться присадибна земельна ділянка в кількості 0,40 га, згідно погосподарської книги №10 об`єкта погосподарського обліку 0958-3.

Відповідно до рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 12.06.2007 було визнано дійсним договір купівлі-продажу згідно якого ОСОБА_2 продала ОСОБА_1 житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 , та визнано за ОСОБА_1 право власності на вищевказаний житловий будинок з господарськими будівлями,що належав ОСОБА_2 .

На підставі вищевказаного рішення суду за ОСОБА_1 було зареєстровано право приватної власності на житловий будиньк, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав КП «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» № 36546007 від 04.12.2012 року

Статтею 15 ЦК України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Ст. 16 передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути в тому числі визнання права.

У відповідності до ч.1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом статті 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком.

Стаття 392 ЦК України визначає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Аналіз змісту норм статті 120 ЗК України у їх сукупності дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особа, яка набула право власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 13 квітня 2016 року в справі № 6-253цс16.

При застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 04 лютого 2019 року в справі№ 463/1696/15-ц.

Тобто, до набувача права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, розташованих на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні в силу закону, незалежно від волі попереднього користувача земельної ділянки та органу, уповноваженого розпоряджатися землею (у випадку належності земельної ділянки до земель державної або комунальної власності) переходить право користування земельною ділянкою, на якій розміщені відповідні об`єкти нерухомості, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Верховний Суд у постанові від 14 березня 2019 року в справі№ 902/341/17вказав, що виходячи з положень статті 377 ЦК України, статей 120, 125ЗК України та принципу слідування юридичної долі земельної ділянки долі нерухомості, що на ній розташована, слід дійти висновку, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку право на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на розташовані на земельній ділянці об`єкти, оскільки право власності на будівлі, з усіма притаманними для власності складовими володіння, користування, розпорядження ними, неможливе без перебування у власника будівель земельної ділянки, на якій розташовані об`єкти нерухомості, у власності або користуванні.

Отже, наведені норми слід розуміти таким чином, що при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача на земельну ділянку, на якій розташований відповідний об`єкт нерухомості, припиняється автоматично, в силу закону, без оформлення припинення права будь-якими актами та документами.

Аналізуючи наведені норми чинного законодавства та встановлені по справі обставини, з наданих позивачем доказів, суд вважає, що позовну заяву слід задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 120, 125 ЗК України, ст.ст. 15, 328, 331, 377 ЦК України, ст.ст. 82, 200, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Муховецької сільської ради про визнання права власності на майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,40 га. призначену для обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства, яка розташована по АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: (підпис)

Копія вірна:

Оригінал рішення суду знаходиться в цивільній справі № 930/1602/20 в архіві Немирівського районного суду Вінницької області.

Рішення набрало законної сили 21.09.2020 року

Суддя: В.М. Алєксєєнко