Ухвала суду № 91169558, 26.08.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 серпня 2020 року м. Рівне№460/6168/20

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Недашківська К.М., розглядаючи матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрут-Сервіс» до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови, та перевіривши на предмет відповідності позовної заяви вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВСТАНОВИВ:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрут-Сервіс» (далі іменується – позивач) до Поліської митниці Держмитслужби (далі іменується – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів:

UA204120/2020/000056/1 від 23.04.2020,

UA204120/2020/000055/1 від 23.04.2020,

UA204120/2020/000050/1 від 23.04.2020,

UA204120/2020/000049/1 від 23.04.2020,

UA204120/2020/000054/1 від 23.04.2020,

UA204120/2020/000052/1 від 23.04.2020,

UA204120/2020/000053/1 від 23.04.2020,

UA204120/2020/000059/1 від 25.04.2020,

UA204120/2020/000058/1 від 25.04.2020,

UA204120/2020/000065/1 від 28.04.2020,

UA204120/2020/000064/2 від 28.04.2020,

UA204120/2020/000067/2 від 28.04.2020,

UA204120/2020/000063/1 від 28.04.2020,

UA204120/2020/000071/2 від 29.04.2020,

UA204120/2020/000065/2 від 28.04.2020,

UA204120/2020/000075/1 від 04.05.2020;

визнати протиправними та скасувати Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №UA204120/2020/032088 від 23.04.2020, UA204120/2020/032099 від 23.04.2020, UA204120/2020/032092 від 23.04.2020, UA204120/2020/032075 від 23.04.2020, UА204120/2020/032096 від 23.04.2020, UА204120/2020/032094 від 23.04.2020, UА204120/2020/032087 від 23.04.2020, UА204120/2020/032419 від 25.04.2020, UА204120/2020/032417 від 25.04.2020, UА204120/2020/032883 від 28.04.2020, UА204120/2020/032882 від 28.04.2020, UА204120/2020/032885 від 28.04.2020, UА204120/2020/032881 від 28.04.2020, UА204120/2020/033045 від 29/04/2020, UА204120/2020/032884 від 28.04.2020, UА204120/2020/033616 .

За результатами перевірки матеріалів позовної заяви в порядку статті 171 КАС України, суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За правилами статті 1 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 (далі іменується - Закон України №3674-VI), судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України №3674-VI, судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (стаття 4 Закону України №3674-VI).

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI передбачено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року № 294-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року встановлений в розмірі 2102 гривні.

Суд зазначає, що окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно і вимоги до суду щодо оскарження такого рішення спрямовані на захист порушеного права в публічно-правових відносинах саме з метою збереження належного особі майна.

Оскільки безпосереднім наслідком прийняття рішення про коригування митної вартості є зміна складу майна позивача, вимоги про скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень, є майновими.

Аналогічне правозастосування викладене і в постановах Верховного Суду від 22 січня 2019 року (справа № 804/1760/16), від 26 березня 2019 року (справа № 820/3356/16).

Митна вартість товару для декларанта є базою оподаткування податком на додану вартість та митними платежами. При цьому на митні органи, з метою виконання та досягнення митних цілей, покладено функціональні обов`язки з контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості товарів. Якщо за наслідками такого контролю встановлено, що митна вартість визначена не правильно, митний орган приймає рішення про коригування митної вартості, внаслідок прийняття якого пропорційно змінюється і розмір належних до сплати митних платежів та податку на додану вартість.

Таким чином, сама по собі визначена у рішенні митного органу митна вартість товару безпосередньо не впливає на майновий стан декларанта. Майновий інтерес для нього складає той розмір митних платежів та інших податків, який він має доплатити порівняно з розміром таких платежів, визначених на підставі заявленої ним митної вартості товарів при декларуванні. Обсяг грошового (вартісного) виразу зміни складу майна позивача у цих спорах співпадає з сумою різниці митних платежів та інших податків, яку він має доплатити.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 16 березня 2020 року у справі № 1.380.2019.001962 сформулював правовий висновок, відповідно до якого при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із урахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

Таким чином, ціною позову при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів буде різниця митних платежів, розрахованих позивачем, та розрахованих митним органом в оскаржуваному рішенні.

При цьому, суддя зазначає, що відповідно до частини першої статті 5 КАС України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Таким чином, Рішення про коригування митної вартості товарів є окремим рішенням митного органу, яке має майновий характер для позивача.

Тобто, кожна позовна вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів є вимогою майнового характеру, за якою має бути сплачений судовий збір в розмірі 1,5% від різниці митних платежів, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з платіжним дорученням №592 від 17.08.2020 позивачем сплачено 5022 грн. 30 коп. судового збору за загальну суму по майновим вимогам щодо оскарження 16 рішень про коригування митної вартості товарів.

Визначаючи суму позову, позивач підсумував всі оскаржувані рішення.

Проте, кожне з оскаржуваних позивачем рішень є окремим рішенням суб`єкта владних повноважень і може бути предметом окремого розгляду.

Таким чином, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів сплати судового збору за подання до суду адміністративного позову майнового характеру у розмірі: ((2102 грн. х 16 = 33632 грн.) – 5022,30 = 28609 грн. 70 коп.).

За приписами частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: доказів сплати суми судового збору у розмірі 28609 грн. 70 коп. (оригінал платіжного документа) (перерахування коштів здійснюється за наступними реквізитами: «Отримувач коштів - УК у м.Рiвному/м.Рiвне/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) -38012714; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) -899998; Рахунок отримувача- UA688999980313111206084017002; Код класифікації доходів бюджету – 22030101; Призначення платежу- *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Рівненський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)», або ж доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрут-Сервіс» до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови – залишити без руху.

Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Фрут-Сервіс» строк для усунення недоліків позовної зави протягом десяти днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фрут-Сервіс», що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Копію даної ухвали надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю «Фрут-Сервіс».

Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суддя К.М. Недашківська