Рішення № 91169351, 26.08.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3511/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

за участю секретаря - Ляшенко Ю.В.,

за участю сторін: представника позивача - Голотової М.М.,

представника відповідача - Хілініченко А.Х.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3/2, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати п.3 наказу начальника Департаменту патрульної поліції № 216 від 08.04.2020 року «Про застосування до працівників УПП в Одеській області ДПП дисциплінарних стягнень» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора взводу №1 роти №2 батальйону №1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

визнати протиправним та скасувати наказ начальника Департаменту патрульної поліції № 275 о/с від 15.04.2020 року в частині звільнення зі служби в поліції інспектора взводу №1 роти №2 батальйону №1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 . Поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №1 роти №2 батальйону №1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції;

стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 15.04.2020 року по день поновлення на посаді.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Позивач проходив службу в органах національної поліції на посаді інспектора взводу №1 роти №2 батальйону №1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції та має звання лейтенант поліції.

Відповідно до Наказу Департаменту патрульної поліції №41 від 11.01.2020 року «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків окремих працівників УПП в Одеській області ДПП» проведено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками УПП в Одеській області ДПП, що виразилось у неналежному виконанні службових обов`язків.

За результатом проведення службового розслідування на підставі наказу ДПП №216 від 08.04.2020 року відповідачем прийнято рішення за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог ч.2 ст.8, ч.3 ст.11, п.1, 2 ч.1 ст.18 ЗУ «Про Національну поліцію», ст.44 ЗУ «Про запобігання корупції», п.1, 2, 4, 5, 6, 9, 11, 13 ч.3 ст.1, ч.4, 5, 6 ст.5 Дисциплінарного статуту НПУ, абзацу 3 п.3 розділу 3, п.7 розділу 4 Порядку проведення службових розслідувань у НПУ, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 року №893, абзаців 1,2,5 п. 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 року №1179, абзаців 4, 5 п.3 розділу 3 Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал НПУ», затвердженого наказом МВС від 03.08.2017 року №676, пп.1 п.1 розділу 2, пп.1, 8 п.1 розділу 9, п.1 розділу 12 Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення, про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) НПУ, затвердженої наказом МВС від 16.02.2018 року №111, пп. 1, 10, 11 п.3, 1 розділу 3 Посадової інструкції інспектора патрульної поліції, затвердженої наказом ДПП від 13.11.2018 року №5112, Присяги працівника поліції, а також у вчинені дій, що підривають авторитет поліції, відповідно до п.7 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту НПУ, до позивача застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби поліції.

Наказом ДПП №275 о/с від 15.04.2020 року позивача звільнено зі служби в поліції з 15.04.2020 року.

Позивач зазначає, що за наказом №41 від 11.01.2020 року призначено проведення службового розслідування відносно «окремих працівників УПП в Одеській області ДПП», без зазначення конкретних осіб, і в подальшому, за цим же ж наказом проведено службове розслідування стосовно позивача. Таким чином таке розслідування є безпідставним, адже наказ №41 від 11.01.2020 року не передбачав проведення розслідування відносно позивача і був виданий з інших підстав.

Позивач зазначає, що його не було ознайомлено з відповідним наказом, адже окремого наказу щодо проведення відносно позивача службового розслідування не приймалось.

З урахуванням наведеного позивач зазначає, що він не знав про проведення відносно нього службового розслідування і таким чином був обмежений в реалізації права на захист, можливості надати письмові пояснення щодо обставин та доказів правомірності своїх дій, отже він фактично був позбавлений прав, наданих особі, саме відносно якої проводиться службове розслідування. Позивач зазначає що необхідно з`ясувати з яких підстав його притягнуто о відповідальності згідно з наказом і перевірити їх відповідність закону.

Також на думку позивача, описова частина наказу №216 від 08.04.2020 року, винесеного за результатом проведення службового розслідування, не містить будь-яких обґрунтувань щодо вчинених порушень саме позивачем, відсутня наявність причинного зв`язку між неправомірними діяннями позивача та їх наслідками, що, в свою чергу, свідчить про безпідставність доцільності застосування дисциплінарного стягнення, тим паче такого суворого як звільнення з посади.

Позивач вважає, що жодних обґрунтованих доказів того, що ним вчинено дисциплінарний проступок в наказі №216 від 08.04.2020 року не зазначено. Адже відповідальність особи наступає виключно за вчинення протиправного діяння, для чого необхідно встановити в чому полягали саме незаконні дії особи, до яких негативних наслідків це призвело, встановити причинний зв`язок між такими негативними наслідками та протиправними діями особи.

У зв`язку з наведеним, позивач вважає необґрунтованими підстави за яких накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 28.04.2020 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 18.05.2020 року призначено справу до розгляду в порядку загального провадження.

27.05.2020 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він вважає позовні вимоги безпідставними необґрунтованими з огляду на наступне.

Так, 10.01.2020 під час моніторингу мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 виявлено критичну публікацію щодо порушення службової дисципліни окремими співробітниками управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, що викликало суспільний резонанс. Вказана публікація містила фотозображення листування в групі створеної в месенджері «Telegram», під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1», учасниками якої були 12 осіб. Публікація містила інформацію щодо можливих корупційних дій співробітників патрульної поліції Одеської області та їх фотознімки.

Відповідно до доповідної записки від 11.01.2020 року т.в.о. начальника управлінні моніторингу та аналітичного забезпечення ДПП підполковник поліції ОСОБА_2 доповів керівництву Департаменту про виявлену публікацію та можливі порушення поліцейськими.

З метою забезпечення повного, всебічного й об`єктивного встановлення причин та обставин порушення службової дисципліни окремими співробітниками управлінню патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, що виразилось у можливому неналежному виконанні службових обов`язків про, що стало відомо під час моніторингу мережі Інтернет, згідно з наказом Департаменту патрульної поліції від 11.01.2020 року №41 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків окремих працівників УПП в Одеській області ДПП» призначено службове розслідування. З зазначеним наказом позивач ознайомився, про що свідчить його підпис.

Після дослідження наявних фотозображень, пояснень працівників, у діях ОСОБА_1 встановлено ознаки дисциплінарного проступку, що виразився в невиконанні основних завдань поліції, що полягають у наданні поліцейських послуг у сферах забезпечення публічної безпеки й порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства держави, передбачених статтею другою Закону України «Про Національну поліцію», у недотриманні основоположних принципів діяльності поліції, а саме принципу «Дотримання прав і свобод людини», згідно з яким під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації та принципу «Законності», визначеному статтею Закону України «Про Національну поліцію», котрий визначає, що поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази, проте з матеріалів, отриманих під час службового розслідування, встановлено, що указані поліцейські, не тільки усвідомлювали незаконність своїх дій, а і вживали всіх можливих заходів для приховування своєї бездіяльності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідачем зазначено, що позивачем систематично допускались порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», згідно яких поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Враховуючи те, що поведінка працівника Національної поліції України завжди й за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму й морально-етичним принципам стража правопорядку, дії ОСОБА_1 , що зафіксовані та опубліковані в мережі Інтернет, де набули широкого розголосу та суспільного резонансу, проявом негідної поведінки, адже вчинені дії є такими, що дискредитують звання поліцейського й негативно впливають на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.

При цьому всупереч вимог статті 44 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 не утримався від виконання незаконних доручень ОСОБА_3 не оцінив їх правомірність та можливу шкоду заподіяну внаслідок їх виконання.

Також відповідачем зазначено, що ОСОБА_1 на порушення графіку видачі/прийому табельної вогнепальної зброї та спецзасобів підрозділами УПП в Одеській області ДПП, затвердженому т.в.о. начальника УПП в Одеській області ДПП Кисличенко Д.М. від 27.07.2019, самовільно здійснювалось здавання зброї поза визначений час до закінчення часу несення служби.

За результатами перевірки також встановлено, що ОСОБА_4 систематично порушуються вимоги абзаців 4, 5 пункту 3 розділу III Положення про інформаційно- телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 03 серпня 2017року №676, шляхом не внесення відповідних відомостей до електронних рапортів після їх опрацювання та бездіяльності у перевірці належного функціонування планшетного пристрою в частині відображення пересувань нарядів поліції.

Відповідно, ОСОБА_4 свідомо здійснювалось ігнорування та бездіяльність у дотриманні вимог підпунктів 1, 8 пункту 1 розділу IX Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ 16 лютого 2018 року №111 під час заповнення електронних рапортів за результатами опрацювання завдань.

Додатково встановлений факт порушення ОСОБА_1 вимог підпункту 1 пункту 1 розділу II, пункту 1 розділу XII Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 16 лютого 2018 року № 111, що виразилось у не реагуванні на всі повідомлення про правопорушення або події, інформація про які надходила за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» та не прибуття на місце події для вжиття відповідних заходів реагування.

Відповідно до ч. 7 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції встановлену що в разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Відповідно до пункту 3 наказу Департаменту патрульної поліції від 08.04.2020 року №216 «Про застосування до працівників УПП в Одеській області УПП дисциплінарних стягнень» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог частини другої статті 8, частини третьої статті 11, пунктів 1, 2 частин першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», статті 44 Закону України «Про запобігання корупції», пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 9, 11, 13 частини третьої статті 1, частин четвертої, п`ятої, шостої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», абзац третього пункту 3 розділу III, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07 листопада 2018 року № 893, абзаців першого, другого, п`ятого пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179 абзаців четвертого, п`ятого пункту 3 розділу III Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України» затвердженого наказом МВС від 03 серпня 2017 року № 676, підпункту 1 пункту 1 розділу II підпунктів 1, 8 пункту 1 розділу IX, пункту 1 розділу ХІІ Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 16 лютого 2018 року № 111, підпунктів 1, 10, 11 пункту 3.1 розділу ІІІ Посадової інструкції інспектора патрульної поліції, затвердженої наказом ДПП від 13.11.2018 № 5112, Присяги працівника поліції, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України наказано застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом Департаменту патрульної поліції «По особовому складу» від 15.04.2020 року № 275о/с відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції по управлінню патрульної поліції в Одеській області інспектора взводу №1 роти № 2 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає, що Департамент патрульної поліції за наслідками службового розслідування правомірно зробив висновок про наявність у діях позивача вчинків, які слугують підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з поліції, накладене на позивача дисциплінарне стягнення є пропорційним встановленим за результатами службового розслідування порушенням, під час проведення службового розслідування дотримані норми законодавства, що регламентують його процедуру, у зв`язку з чим позовні вимоги необґрунтовані та безпідставні.

11.06.2020 року до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що проведення службової перевірки було призначено Наказом ДПП №41 від 11.01.2020 року. Позивач був опитаний 22.01.2020 року, тобто в межах службової перевірки, до повідомлення про її проведення. Таким чином, позивач вважає що до нього не було доведено, що фактично він є особою, відносно якого така перевірка відбувається, з огляду на що йому не був зрозумілий його процесуальний статус та обсяг прав, якими він наділений Порядком №893.

Крім того, як такі, що містять ознаки дисциплінарного проступку, відповідачем зазначено дії позивача щодо перебування в групах месенджера Telegram під назвами «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_1». Саме шляхом дослідження наявних фотозображень, комісією зроблено висновок, що позивач систематично допускав порушення ЗУ «Про НПУ», Дисциплінарний статут НПУ, інше чинне законодавство України, не забезпечив бездоганну поведінку поліцейського, такі дії позивача були зафіксовані та опубліковані в мережі Інтернет, де набули суспільного резонансу, є негідними та такими, що дискредитують звання поліцейського і негативно впливають на авторитет НПУ.

Позивач акцентує увагу суду на тому, що комісією досліджено фотозображення переписки нібито з облікового запису ОСОБА_3 , датовані березнем-липнем 2019 року. При цьому такі записи не підтверджені даними з мобільного телефону, що належить самому позивачу. Позивач наполягає, що до жодної з цих груп не входив, про що йшло листування в них - йому не відомо. Фотозображення листування в групах «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_1» не містять саме повідомлень безпосередньо від позивача, не містять відомостей про його перебування в цих групах, про освідомленість позивача про зміст переписки, Фотозображення №29 та № 30, на які посилається відповідач у відзиві, це листування позивача із ОСОБА_3 зі свого особистого облікового запису та за своїм текстом не містить ознак дисциплінарного проступку.

Позивач вважає, що у висновку відповідача про протиправність дій ОСОБА_1 а саме: невнесення відповідних відомостей до електронних рапортів після їх опрацювання та бездіяльності в перевірці належного функціонування планшетного пристрою в частині відображень пересувань нарядів поліції; не реагування на всі повідомлення про правопорушення або події;самовільне здавання зброї поза визначений час; не визначено - чи спричинено наведеними діями позивача шкоду? Яку саме? В чому вона виразилась? Адже встановлення спричинення шкоди, є обов`язковим елементом для визначення дій Позивача в якості дисциплінарного проступку.

Позивач наполягає на тому, що можлива здача зброї поза час, визначений режимом служби, не є наслідком його винних дій, а обумовлено умовами, що склалися в УПП в Одеській області ДПП. Таким чином, дії позивача не є умисними, тому не є винними, отже відсутній причинний зв`язок між його наміром та наслідками.

З огляду на наведене, позивач вважає, що відповідачем не спростовано наведених позивачем в адміністративному позові посилань щодо неправомірності притягнення його до дисциплінарної відповідальності і як наслідок необхідності скасування спірного наказу.

Ухвалою суду від 01.07.2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.

В судовому засіданні 12.08.2020 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просили задовольнити позов з підстав, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив.

В судовому засіданні 12.08.2020 року представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

Вступну та резолютивну частино рішення було оголошено 12.08.2020 року. Враховуючи що суддя в період з 19.08.2020 року по 25.08.2020 року (включно) перебував у щорічній відпустці, повний текст рішення складається 26.08.2020 року.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов та заперечення на нього, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 проходив службу в органах національної поліції на посаді інспектора взводу №1 роти №2 батальйону №1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції.

Відповідно до доповідної записки від 11.01.2020 року т.в.о. начальника управління моніторингу та аналітичного забезпечення ДПП підполковник поліції ОСОБА_2 доповів керівництву Департаменту про виявлену 10.01.2020 під час моніторингу мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 критичну публікацію щодо порушення службової дисципліни окремими співробітниками управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, що викликало суспільний резонансі Вказана публікація містила фотозображення листування в групі створеної в месенджері «Telegram», під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » учасниками якої були 12 осіб. Публікація містила інформацію щодо можливих корупційних дій співробітників патрульної поліції Одеської області та їх фотознімки.

У зв`язку з чим, наказом Департаменту патрульної поліції від 11.01.2020 року №41 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків окремих працівників УПП в Одеській області ДПП» призначено службове розслідування та створено дисциплінарну комісію. На час проведення службового розслідування ОСОБА_1 було відсторонено від виконання службових обов`язків, на період відсторонення від виконання службових обов`язків наказано знаходитись на робочому місці у відділі чергової служби УПП у Одеській області ДПП та вилучено службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак та картку-замісник.

З зазначеним наказам позивач ознайомився 22.01.2020 року, про що свідчить його особистий підпис.

Під час проведення службового розслідування 22.01.2020 року позивачем надавались письмові пояснення.

За результатом проведення службового розслідування складено висновок від 10 березня 2020 року, відповідно якого дисциплінарна комісія вважала за необхідне застосувати до інспектора взводу №1 роти №2 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог ч.2 ст.8, ч.3 ст.11, п.1, 2 ч.1 ст.18 ЗУ «Про Національну поліцію», ст.44 ЗУ «Про запобігання корупції», п.1, 2, 4, 5, 6, 9, 11, 13 ч.3 ст.1, ч.4, 5, 6 ст.5 Дисциплінарного статуту НПУ, абзацу 3 п.3 розділу 3, п.7 розділу 4 Порядку проведення службових розслідувань у НПУ, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 року №893, абзаців 1,2,5 п. 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 року №1179, абзаців 4, 5 п.3 розділу 3 Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал НПУ», затвердженого наказом МВС від 03.08.2017 року №676, пп.1 п.1 розділу 2, пп.1, 8 п.1 розділу 9, п.1 розділу 12 Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення, про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) НПУ, затвердженої наказом МВС від 16.02.2018 року №111, пп. 1, 10, 11 п.3, 1 розділу 3 Посадової інструкції інспектора патрульної поліції, затвердженої наказом ДПП від 13.11.2018 року №5112, Присяги працівника поліції, а також у вчинені дій, що підривають авторитет поліції, відповідно до п.7 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту НПУ.

Наказом №216 від 08.04.2020 року, згідно з висновком службового розслідування, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог ч.2 ст.8, ч.3 ст.11, п.1, 2 ч.1 ст.18 ЗУ «Про Національну поліцію», ст.44 ЗУ «Про запобігання корупції», п.1, 2, 4, 5, 6, 9, 11, 13 ч.3 ст.1, ч.4, 5, 6 ст.5 Дисциплінарного статуту НПУ, абзацу 3 п.3 розділу 3, п.7 розділу 4 Порядку проведення службових розслідувань у НПУ, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 року №893, абзаців 1, 2, 5 п. 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 року №1179, абзаців 4, 5 п.3 розділу 3 Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал НПУ», затвердженого наказом МВС від 03.08.2017 року №676, пп.1 п.1 розділу 2, пп.1, 8 п.1 розділу 9, п.1 розділу 12 Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення, про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) НПУ, затвердженої наказом МВС від 16.02.2018 року №111, пп. 1, 10, 11 п.3, 1 розділу 3 Посадової інструкції інспектора патрульної поліції, затвердженої наказом ДПП від 13.11.2018 року №5112, Присяги працівника поліції, а також у вчинені дій, що підривають авторитет поліції, відповідно до п.7 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту НПУ, до інспектора взводу №1 роти №2 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

З вказаним наказом позивач був ознайомлений 15.04.2020 року.

Наказом Департаменту патрульної поліції «По особовому складу» від 15.04.2020 року № 275о/с відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції по управлінню патрульної поліції в Одеській області інспектора взводу №1 роти № 2 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, регламентовано Законом України "Про Національну поліцію".

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 580-VIII) поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина перша та друга статті 19 Закону № 580-VIII).

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII.

Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина перша статті 1 Дисциплінарного статуту).

Згідно із статтею 2 Дисциплінарного статуту, за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських.

Керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов`язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю.

Статтею 3 Дисциплінарного статуту визначено, що керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний:

1) створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов`язків поліцейського;

2) поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій;

3) розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов`язків поліцейського;

4) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень;

5) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об`єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності;

6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними;

контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень;

у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.

Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів (частина перша та друга статті 16 Дисциплінарного статуту).

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 19 Дисциплінарного статуту.

Так, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються:

1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;

2) підстава для призначення службового розслідування;

3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку;

4) пояснення поліцейського щодо обставин справи;

5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення;

10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону;

11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є:

1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

2) попередня бездоганна поведінка;

3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;

4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є:

1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння;

2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;

3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього;

4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку;

5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.

У разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

У разі повторного вчинення поліцейським незначного проступку з урахуванням його сумлінного ставлення до виконання обов`язків за посадою або нетривалого перебування на посаді (до трьох місяців) керівник може обмежитися раніше застосованим до такого поліцейського дисциплінарним стягненням.

Дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь до поліцейських, які мають первинні спеціальні звання, та у виді звільнення з посади до поліцейських, які обіймають посади найнижчого рівня, не застосовується.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893.

Згідно з розділом VI Порядку № 893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості:

дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;

підстава для проведення службового розслідування;

форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).

У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування:

обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим;

посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення;

пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку;

обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються:

висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.

У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування;

вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;

відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;

запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.

Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Відповідно до пункту 4 Розділу 1 Порядку № 893 зазначено, що в наказі про призначенні - службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії -визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно і проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування не відомо). Проект наказу про призначення службового розслідування та пропозиції щодо складу дисциплінарної комісії готує структурний підрозділ, яким установлено наявність підстав для проведення службового розслідування.

За рішенням уповноваженого керівника в межах повноважень підготовку проект наказу про призначення службового розслідування може бути доручено іншому органу (підрозділу) поліції.

Отже, у наказі про призначення службового розслідування мають бути зазначено зокрема, підстави призначення та дані особи поліцейського стосовно якого воно проводитиметься за умови, що ці дані на час призначення відомі.

Судом встановлено, що на час ініціювання службового розслідування було відомо, що можливе порушення дисципліни відбулося окремими поліцейськими УПП в Одеській області ДПП, які входили до групи в менеджері «Telegram» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1». Одним із завдань розслідування було встановлення цих осіб і перевірка дотримання ними чинного законодавства.

Відповідно до наказу № 41 від 11.01.2020 року «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків окремих працівників УПП в Одеській області ДПП» на час проведення службового розслідування ОСОБА_1 було відсторонено від виконання службових обов`язків; на період відсторонення від виконання службових обов`язків наказано знаходитись на робочому місці у відділі чергової служби УПП у Одеській області ДПП та вилучити службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак та картку-замісник.

З зазначеним наказом позивач був ознайомлений 22.01.2020 року про що свідчить зроблена власноруч відмітка.

Крім того, під час службового розслідування 22.01.2020 ОСОБА_1 були надані пояснення по суті заданих питань.

При цьому судом встановлено, що клопотань, заяв та скарг щодо реалізації своїх прав передбачених статтею 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції від ОСОБА_1 до дисциплінарної комісії не надходило.

Таким чином, твердження позивача щодо відсутності його даних у згадуваному наказі є безпідставними, а мета та підстави проведення службового розслідування відповідають вимогам п. 4 Розділу 1 Порядку.

З огляду на вищевикладене, суд відхиляє посилання позивача на те, що ОСОБА_1 був обмежений в реалізації права на захист, можливості надати письмові пояснення щодо обставин та доказів правомірності своїх дій, оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач був обізнаний щодо проведення службового розслідування, підстав його проведення та мав можливість надати додаткові пояснення.

Стосовно суті встановлених під час службового розслідування обставин суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179, ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки й порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Згідно з вимогами абзаців 1, 2, 5 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179, під час виконали службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятим: відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства У країни обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законам України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актам законодавства України.

Правила етичної поведінки поліцейських вимагають від кожного співробітника суворо та неухильно дотримуватись Конституції України, законів України, виконання вимог статутів, нормативних актів Міністерства внутрішніх справ України, працівник поліції має бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності.

Одним із принципів етики працівників Національної поліції є гідна поведінка, що охоплює: повагу до гідності інших осіб; ввічливість та дотримана високої культури спілкування; доброзичливість і запобігання виникненню конфліктів; недопущення дій і вчинків, які можуть зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію працівників Національної поліції. Поведінка працівника Національної поліції завжди й за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму й морально-етичним принципам.

В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Професійний обов`язок поліцейського полягає в безумовному виконанні закріплених законами та іншими нормативно - правовими нормами та Присягою поліцейського завдань щодо захисту особистої безпеки громадян. Поліцейський як представник держави зобов`язаний постійно на належному рівні виконувати покладені на поліцію повноваження, сприяти припиненню вчинення правопорушень, з честю та гідністю поводити себе як у службовий та позаслужбовий час, з метою недопущення зниження рівня авторитету та довіри громадян до Національної поліції України.

Зі змісту службового розслідування вбачається, що позивач перебуваючи у групі месенджера «Telegram», здійснював переписку з іншими учасниками групи на теми, зміст яких суттєво підриває авторитет та довіру до органів Національної поліції з боку суспільства та дискредитують звання поліцейського. Зазначена переписка була опублікована в групі під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3», яка в подальшому перейменована у «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Суд зазначає, що поведінка працівника Національної поліції України завжди й за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму й морально-етичним принципам стража правопорядку. В свою чергу переписка ОСОБА_1 , що зафіксована та опублікована в мережі Інтернет, набула широкого розголосу та суспільного резонансу. Вчинені дії є такими, що дискредитують звання поліцейського й негативно впливають на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.

Крім цього, під час службового розслідування, за результатами дослідження відомостей системи ІПНП, було встановлено наступне.

03.11.2019 Режим служби - з 06:00 - 18:00.Автопатруль «Океан - 0901», н.з 3504, (логістичний пристрій 0001419D96ЕА003С) у складі ОСОБА_1, ОСОБА_5, о 07:30 створили «Інше службове завдання» щодо регулювання дорожнього, о 17:10 встановили відмітку про виконання, результат відпрацювання відсутній, в електронному рапорті відсутня будь-яка інформація щодо результату опрацювання завдання та не зазначені адреси, де здійснювалося регулювання. (ІД картки № 45471812). Відповідно до записів у книзі нарядів апарату УПП від 18.09.2019 інв. № 756, весь склад автопатруля здали ТВЗ в КЗЗ о 17:15. Відповідно до ІПНП трек автопатруля відображається.

04.11.2019 Режим служби - з 06:00 - 18:00. Автопатруль «Океан - 0901», н.з. 3504, (логістичний пристрій 0001419D96ЕА003С) складі ОСОБА_1, ОСОБА_5, о 07:31 створили «Інше службове завдання» щодо регулювання дорожнього, о 08:33 диспетчер ГУНП встановив відмітку про виконання, результат відпрацювання - відсутній, в електронному рапорті відсутня будь-яка інформація щодо результату опрацювання завдання та не зазначені адреси, де здійснювалося регулювання. (ІДкартки - № 45504990). Відповідно до записів у книзі нарядів апарату УПП від 18.09.2019 інв. №756. весь склад автопатруля здали ТВЗ в КЗЗ о 15:00.Відповідно до ІПНП трек автопатруля - відображається.

05.11.2019 Режим служби - з 06:00 -18:00. Автопатруль «Океан - 0901», н.з. 3504, (логістичний пристрій 0001419D96ЕА003С) у складі ОСОБА_1, ОСОБА_5, о 07:42 створили «Інше службове Завдання» щодо регулювання дорожнього, о 20:25 диспетчер ГУНП встановив відмітку про виконання, результат відпрацювання - відсутній, в електронному рапорті відсутня будь-яка інформація щодо результату опрацювання завдання та не зазначені адреси, де здійснювалося регулювання. (ІД картки-№ 45547512). Відповідно до записів у книзі нарядів апарату УПП від 18.09.2019 інв. №756. ОСОБА_5 здав ТВЗ до КЗЗ о 18:00. ОСОБА_1 - о 11:40.Відповідно до ІПНП трек автопатруля - присутній.

06.11.2019 Режим служби - з 06:00 -18:00.Автопатруль «Океан - 0901», н.з. 3504, (логістичний пристрій 0001419D96ЕА003С) у. складі ОСОБА_1, ОСОБА_5, о 07:19 створили «Інше службове завдання» щодо регулювання дорожнього, о 08:29 диспетчер ГУНП встановив відмітку про виконання, результат відпрацювання - відсутній, в електронному рапорті відсутня будь-яка інформація щодо результату опрацювання завдання та не зазначені адреси, де здійснювалося регулювання. (ІД картки - № 45592151). Відповідно до записів у книзі нарядів апарату УПП від 18.09.2019 інв. № 756, екіпаж здав зброю до КЗЗ о 12:00. Відповідно до треку автопатруля в ІПНП - початок патрулювання о 07:16, закінчення о 10:01.

07.11.2019 Режим служби - з 06:00 -18:00. Автопатруль «Океан - 0901», н.з. 3504, (логістичний пристрій 0001419D96ЕА003С) у складі ОСОБА_1, ОСОБА_5, о 08:16 створили «Інше службове Завдання» щодо регулювання дорожнього, о 22:44 диспетчер ГУНП зафіксував скасування в електронній картці, результатвідпрацювання - відсутній, в електронному рапорті відсутня будь-яка інформація щодо результату опрацювання завдання та не зазначені адреси, де здійснювалося регулювання, у тому числі відмітка про виконання завдання. (ІД картки - № 45639730). Відповідно до записів у книзі нарядів апарату УПП від 18.09.2019 інв.№ 756, ОСОБА_5 здав зброю до КЗЗ о 11:20. ОСОБА_1 - о 17:16. Відповідно до ІПНП трек автопатруля - початок патрулювання о 08:15, закінчення о 10:56.

08.11.2019 згідно розстановки сил та засобів - відсутній на службі за рапортом. Проте, рапорт керівництвом УПП в Одеській області ДПП не надано.

09.11.2019 Режим служби - з 06:00 - 18:00. Автопатруль «Океан - 0901», н.з. 3504, (логістичний пристрій 0001419D96ЕА003С) у складі ОСОБА_1, ОСОБА_5, о 08:05 створили «Інше службове завдання» щодо регулювання дорожнього, о 21:06 диспетчер ГУНП зафіксував виконання в електронній картці, результат відпрацювання - відсутній, в електронному рапорті відсутня будь-яка інформація щодо результату опрацювання завдання та не зазначені адреси, де здійснювалося регулювання, у тому числі відмітка про виконання завдання. (ІД картки - № 45734973). Відповідно до записів у книзі нарядів апарату УПП від 18.09.2010 інв., №756, наряд здав ТВЗ до КЗЗ о 15:40. Відповідно до ІПНП трек автопатруля - початок патрулювання о 10:03. закінчення о 13:58.

10.11.2019 Режим служби - з 06:00 - 18:00. Автопатруль «Океан - 0901», н.з. 3504, (логістичний пристрій 0001419D96ЕА003С) у складі ОСОБА_1, ОСОБА_5, о 07:37 створили «Інше службове завдання» щодо регулюваннядорожнього, о 07:41 диспетчер ГУНП зафіксував відміну в електронній картці, електронний рапорт - відсутній (ІД картки - № 45781697). Відповідно до записів у книзі нарядів апарату УПП від 18.09.2019 інв. № 756, час отримання нарядом зброї - 05:55, час здачі - 14:30. Відповідно до ІПНП трек автопатруля - закінчення патрулювання (заїхали на територію УПП) о 14:18 год.

12.11.2019 Режим служби - з 06:00 -18:00. Автопатруль «Океан - 0901», н.з. 3504, у складі ОСОБА_1, ОСОБА_5, відповідно до розстановки сил та засобів, затверджених керівництвом УПП, заступили для несення служби. В ІПНП за допомогою службового планшету службових завдань не створювали, повідомлень по спецлінії « 102» не отримували. Також, згідно з книгою нарядів апарату УПП від 18.09.2019 інв. № 756, ТВЗ отримали о 05:10. здали ТВЗ до КЗЗ о 13:01.13-15.11.2019 - відсутній на службі за рапортом. Рапорт відсутній.

16.11.2019 Режим служби - з 06:00 -18:00. Автопатруль «Океан - 0901», н.з. 3504, у складі ОСОБА_1, ОСОБА_5, відповідно до розстановки сил та засобів ВБДР, затверджених керівництвом УПП, заступили для несення служби. В ІПНП не реєструвалися. Також, згідно з книгою нарядів апарату УПП від 18.09.2019 інв. № 756, ТВЗ отримали о 06:10, здали ТВЗ до КЗЗ о 12:20.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.

Порядок реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події, а також оперативного інформування в центральному органі управління поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції України, територіальних органах поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві, їх територіальних (відокремлених) підрозділах встановлює Інструкція з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 16.02.2018 року №111.

Наряди поліції з метою отримання завдань для реагування на повідомлення про правопорушення або події забезпечуються планшетними пристроями з програмним забезпеченням системи ІПНП (п. 3 Р. 2 Інструкції).

Пунктом шостим Розділу 2 передбачено, що поліцейський незалежно від місцеперебування після отримання доручення диспетчера або оперативного чергового щодо реагування на правопорушення або подію зобов`язаний негайно здійснити всі необхідні заходи щодо безумовного виконання такого доручення.

Відповідно до Розділу IX Наказу МВС № 111 визначено наступне:

1. Працівникам, що перебувають у складі наряду патрульної поліції, ГРПП у разі отримання від диспетчера (оперативного чергового) завдання про здійснення реагування на правопорушення або подію, необхідно:

1) за наявності планшетного пристрою проставити в системі ІПНП відповідні відмітки про прийняття виклику, прибуття на місце події, закінчення виконання завдання, обставини правопорушення та результати реагування;

2) за наявності на місці події осіб, які потребують медичної допомоги, викликати екстрену медичну допомогу, до прибуття якої вживати невідкладні дії, спрямовані ні врятування та збереження життя людини;

3) за наявності на місці події заявника (потерпілого) з`ясувати обставини правопорушення або події;

4) у разі підтвердження ознак учиненого кримінального правопорушення проінформувати диспетчера (оперативного чергового) про необхідність направлення СОГ та перебувати на місці події до її прибуття;

5) до прибуття СОГ забезпечити охорону місця події та слідів учиненого кримінального правопорушення, унеможливити доступ на місце події сторонніх осіб. За необхідності місце події огородити спеціальною стрічкою «поліція». Після прибуття СОГ виконувати доручення старшого СОГ;

6) установити особи потерпілих, свідків або очевидців кримінального правопорушення, прикмети осіб, які підозрюються в його вчиненні, та вжити заходів щодо їх затримання. Про прикмети правопорушників, напрямок їх руху (марка, модель транспортного засобу, номерний знак, інші характерні ознаки), об`єкти посягань поінформувати диспетчера (оперативного чергового) для орієнтування інших нарядів поліції;

7) у разі реагування на правопорушення або подію, які не містять ознак злочину, невідкладно забезпечити збір необхідних матеріалів перевірки;

8) якщо заяви та повідомлення про правопорушення або події не потребують додаткової перевірки, за наявності планшетного пристрою поліцейський повинен унести до системи ІПНП відомості про обставини події, ужиті заходи та зазначити, що звернення розглянуто на місці або відомості про подію не підтвердилися;

9) з`ясувати в заявника (потерпілого) абонентський номер телефону та адресу електронної пошти, а також зручний для нього спосіб отримання відповіді про результати розгляду його заяви чи повідомлення.

2. Орієнтовний час прибуття наряду поліції на місце події з моменту призначення наряду для реагування на правопорушення або подію (з урахуванням середньої швидкості руху автомобіля 40 - 50 км/год) складає:

1) у межах міста:

до 7 хвилин - при перебуванні наряду в зоні оперативного реагування;

до 10 хвилин - у разі якщо задіяно наряд з іншої (сусідньої) зони обслуговування;

2) у сільській місцевості:

до 20 хвилин - при перебуванні наряду в зоні оперативного реагування;

до 40 хвилин - у разі якщо задіяно наряд з іншої дільниці.

3. У разі ускладнення погодних умов, дорожньої обстановки та особливостей місцевості або інших непередбачуваних обставин загальний строк прибуття наряду поліції на місце вчинення правопорушення або події не повинен перевищувати часу, мінімально необхідного, для подолання відстані від місця дислокації наряду поліції до місця події.

4. Старший наряду поліції, який першим з`явився на місці події, зобов`язаний негайно

поінформувати диспетчера (оперативного чергового) про прибуття та візуальне обстеження місця події, а в міру з`ясування обставин додатково надавати інформацію про заходи, які здійснено для охорони місця події, стан здоров`я заявника (потерпілого) та/або інших людей, пошкодження об`єктів, майна всіх форм власності, заходи, що здійснені для встановлення та затримання осіб, які вчинили правопорушення, кількість інших нарядів поліції, які прибули на виклик, та іншу інформацію, яка, на думку поліцейського, є важливою для припинення/розкриття правопорушення.

5. За відсутності (несправності) у наряду поліції планшетного пристрою, нестійкого рухомого (мобільного) зв`язку всі відмітки в системі ІПНП про «призначення», «прийняття», «прибуття» та «виконання» завдання, іншу необхідну інформацію за результатами реагування на правопорушення або події вносить диспетчер (оперативний черговий).

Відповідно до розділу 13 Наказу МВС № 111 визначено наступне:

7. Старший наряду поліції відповідає за збереження планшетного пристрою (за наявності) та роботу з ним під час чергування.

8. Під час несення служби забороняється вимикати планшетний пристрій та змінювати будь-які налаштування. У разі виявлення збоїв у роботі планшетного пристрою старший наряду за можливості може використати інший вид зв`язку та інше кінцеве обладнання для інформування диспетчера та оперативного чергового. Налаштування планшетних пристроїв, підтримання їх програмного функціонування в робочому стані покладається на працівників управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП (далі - УІАП).

9. При зміні з об`єктивних причин службового транспортного засобу, старшого наряду, абонентського номера мобільного телефону відповідні дані вносяться до системи ІПНП за допомогою планшетного пристрою, про що старший наряду доповідає диспетчеру та оперативному черговому.

10. Поліцейські чергової служби органів (підрозділів) поліції під час чергування озброюються пістолетами з двома спорядженими магазинами, а поліцейські, що входять до складу нарядів поліції, окрім зазначеного озброєння, ще й засобами індивідуального захисту (бронежилетом та захисним шоломом), засобами активної оборони (гумовим або пластиковим кийком, засобами, спорядженими речовинами сльозогінної та дратівної дії, засобами обмеження рухомості). За необхідності з дозволу начальника органу (підрозділу) поліції їм можуть видаватися автоматична зброя та інші спеціальні засоби, визначені Законом України «Про Національну поліцію».

Відповідно до п. 1-3 розділу ІІІ Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 03 серпня 2017року № 676, Інформаційними ресурсами системи ІПНП є інформація, що утворена в процесі діяльності поліції та використовується для формування:

тимчасових наборів даних, що створюються в процесі діяльності поліції та використовуються для наповнення та підтримки в актуальному стані баз (банків) даних, які входять до ЄІС МВС та визначені статтею 26 Закону України «Про Національну поліцію»;

баз даних у сфері управлінських відносин, необхідних для виконання покладених на поліцію повноважень;

баз даних, необхідних для забезпечення щоденної діяльності поліції, у сфері трудових відносин, фінансового забезпечення, документообігу.

В інформаційних ресурсах системи ІПНП обробляється інформація, яка належить до державних інформаційних ресурсів. Така інформація не підлягає поширенню та передачі іншим особам, крім випадків, передбачених законодавством.

Бази даних поліції, необхідні для забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції, містять відомості, зокрема, стосовно:

повідомлень про кримінальні та адміністративні правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, що надійшли технічними каналами зв`язку;

щодобових переліків та складу нарядів поліції та слідчо-оперативних груп, що заступають на чергування;

завдань та орієнтувань, що доводились до нарядів поліції для реагування на повідомлення про кримінальні та адміністративні правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події;

звітування нарядів поліції за результатами реагування на повідомлення про кримінальні та адміністративні правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, виявлення додаткових обставин на місці пригоди;

пересувань нарядів поліції, які отримані із планшетних комп`ютерів (мобільних терміналів) та засобами GPS.

Поліція може створювати інші бази даних, необхідні для забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції, відповідно до статті 25 Закону України «Про Національну поліцію».

Судом встановлено, що ОСОБА_4 систематично порушувались вимоги абзаців 4, 5 пункту 3 розділу ІІІ Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 03 серпня 2017року № 676, шляхом не внесення відповідних відомостей до електронних рапортів після їх опрацювання та бездіяльності у перевірці належаного функціонування планшетного пристрою в частині відображення пересувань нарядів поліції.

Крім того судом встановлено, що ОСОБА_1 реагував не на всі повідомлення про правопорушення або події; інформація про які надходила за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» та не здійснював прибуття на місце події для вжиття відповідних заходів реагування.

Також судом встановлено що позивачем на порушення Графіку видачі/прийому табельної вогнепальної зброї та спецзасобів підрозділами УПП в Одеськійобласті ДПП, затвердженому т.в.о. начальника УПП в Одеській області ДПП Кисличенко Д.М. від 27.07.2019, самовільно здійснювалось здавання зброї поза визначений час дозакінчення часу несення служби. При цьому позивач особисто не виключав тих обставин, що здача зброї поза час, визначений режимом служби, обумовлена умовами, що склалися в УПП в Одеській області ДПП, та не є наслідком його винних дій.

Також, відповідно до матеріалів справи встановлено, що у період з 01.06.2019 по 30.08.2019 кількість складених адміністративних матеріалів ОСОБА_1 становила 0, а у період з 01.09.2019 по 12.01.2020 - 5. Поряд з цим, під час перевірки бланкової продукції, що перебуває на балансі УПП вОдеській області ДПП встановлено випадки передачі окремим поліцейськими УПП в Одеській області ДПП на відповідальне зберігання бланків протоколів та постанов у 2017 та 2018 роках, які станом на 01.01.2020 не списано. Так, ОСОБА_1 останній раз отримував бланкову продукцію 24.10.2018.

Вирішуючи спір, суд враховує, що підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності став висновок службового розслідування.

При цьому судом встановлено, що службове розслідування проведено у відповідності до Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України.

Разом з цим, оскаржуваний наказ №216 від 08.04.2020 року, винесений за результатом проведення службового розслідування, є таким, що прийнятий в межах та у спосіб, що передбачено чинним законодавством, процедурних порушень при його прийнятті судом не встановлено.

З огляду на обставини, які встановлені службовим розслідуванням, було зроблено висновок про порушення позивачем вимог ч.2 ст.8, ч.3 ст.11, п.1, 2 ч.1 ст.18 ЗУ «Про Національну поліцію», ст.44 ЗУ «Про запобігання корупції», п.1, 2, 4, 5, 6, 9, 11, 13 ч.3 ст.1, ч.4, 5, 6 ст.5 Дисциплінарного статуту НПУ, абзацу 3 п.3 розділу 3, п.7 розділу 4 Порядку проведення службових розслідувань у НПУ, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 року №893, абзаців 1,2,5 п. 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 року №1179, абзаців 4,5 п.3 розділу 3 Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал НПУ», затвердженого наказом МВС від 03.08.2017 року №676, пп.1 п.1 розділу 2, пп.1, 8 п.1 розділу 9, п.1 розділу 12 Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення, про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) НПУ, затвердженої наказом МВС від 16.02.2018 року №111, пп. 1, 10, 11 п.3, 1 розділу 3 Посадової інструкції інспектора патрульної поліції, затвердженої наказом ДПП від 13.11.2018 року №5112, Присяги працівника поліції, а також у вчинені дій, що підривають авторитет поліції, відповідно до п.7 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту НПУ.

При цьому матеріалами службового розслідування встановлено факт порушення позивачем службової дисципліни, тому суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного наказу відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом.

Враховуючи тяжкість проступку, наслідки проступку, які фактично підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції, суд вважає правомірним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним. Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій несумісних з вимогами, що пред`являються до професійних якостей поліцейських.

Суд зазначає, що поняття "службова дисципліна" містить в собі не лише обов`язок особи належним чином виконувати свої службові обов`язки, а і обов`язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги поліцейського.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод притягнення особи до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis рішення Європейської комісії з прав людини від 06.10.1982 у справі "X.v.Austria" про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis рішення Європейської комісії з прав людини від 07.10.1987 у справі "C.v.the" про неприйнятність заяви № 11882/85).

Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11.02.2003 у справі "Ringvold v. Norway", заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) і "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бендерський проти України" від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів позивача, які мають значення для правильного вирішення спору, на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу. Більшість доводів сторони позивача взагалі не мають жодного відношення до підстав його звільнення і в той же час позивачем не наводиться будь-яких спростувань обставин, які були покладені в основу його звільнення.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3/2, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 26 серпня 2020 року.

Суддя А.А. Радчук

.