Ухвала суду № 91168942, 26.08.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 серпня 2020 року м. Київ № 320/7486/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Гурничовидобувного і каменеобробного комбінату «Біличі» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Публічне акціонерне товариство «Гірничовидобувного і каменеобробного комбінату «Біличі» з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу повідомлення про сплату боргу (недоїмки) №Ю-1451-17 від 09.06.2020.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини першої цієї ж статті закріплено обов`язок суду з`ясувати чи подано позовну заяву у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша).

Спеціальними законом, яким визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати, є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI.

Абзацом дев`ятим частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» встановлено, що у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Відтак, до відносин щодо оскарження в судовому порядку вимоги про сплату боргу (недоїмки) застосовується десятиденний строк звернення до суду, встановлений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Правова позиція щодо застосування до спірних відносин десятиденного строку звернення до суду неодноразово висловлювалась Верховним Судом у своїх постановах, зокрема, від 31.01.2019 у справі №802/983/18-а, від 17.07.2019 у справі №0740/1050/18, від 08.08.2019 у справі №480/106/19.

Згідно з абзацами четвертим, п`ятим частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Абзацом дев`ятим частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI визначено, що у разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.

Відповідно до абзацу десятого частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI, у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Отже, вказаними положеннями Закону №2464-VI визначений порядок дій платника єдиного внеску в частині непогодження із отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Згідно з ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Правове регулювання, наведене у абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464, свідчить, що навіть у випадку обрання адміністративного способу оскарження, за наслідками якого згоди з органом доходу і зборів не досягнуто (відмова у розгляді або у задоволенні скарги), у особи зберігається право оскаржити вимогу про сплету внеску ще і в суді.

Таке право має бути реалізоване протягом 10 днів з дня надходження відповідного рішення органу ДПС України платнику ЄСВ.

Таким чином платник податків має право оскаржити рішення податкового органу в адміністративному і/або у судовому порядку. При цьому оскарження такого рішення в адміністративному порядку, не позбавляє його права на судове оскарження з дотриманням строків, визначених аби. 9 ч. 4 ст. 25 Закону №2464.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.01.2019 у справі №802/983/18-а, від 08.08.2019 у справі № 480/106/19, від 17.07.2019 у справі №0740/1050/18.

Судом встановлено, що позивач оскаржив спірну вимогу про сплату боргу до Державної податкової служби України. За наслідками розгляду скарги ДПС прийнято рішення від 16.07.2020, яке було надіслано на адресу позивача та яке ним отримано 28.07.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0405346539950.

До суду із даним позовом позивач звернувся 22.08.2020 про що свідчить відмітка на поштовому конверті.

Отже, з урахуванням висновків Верховного Суду, суд вставновив, що позивач звернувся до суду через 26 днів з моменту винесення вимоги Головним управлінням ДПС у Київській області та більше ніж 25 днів після отримання рішення за результатами розгляду скарги позивача на спірну вимогу, а отже, з пропуском 10-ти денного строку звернення до суду для оскарження цих вимог.

У зв`язку з чим суддя зазначає, що з матеріалів позовної заяви вбачається, що Публічним акціонерним товариством «Гурничовидобувного і каменеобробного комбінату «Біличі» пропущено 10-ти денний строк звернення до суду.

Позивачем не подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази, що підтверджують поважність пропуску такого строку.

Частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами, що підтверджують поважність пропуску такого строку;

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Гурничовидобувного і каменеобробного комбінату «Біличі» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги, - залишити без руху.

2. Позивачеві у десятиденний строк з дня одержання ухвали усунути наведені у ній недоліки у вказаний у ній спосіб.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Леонтович А.М.