Ухвала суду № 91168466, 26.08.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 серпня 2020 року м. Житомир справа № 240/13581/20

категорія 106020000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Липа В.А., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи "Житомирська установа виконання покарань (№8)" про визнання наказу незаконним та його скасування,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державної установи "Житомирська установа виконання покарань (№8)", у якому просить визнати незаконним та скасувати п.2 наказу виконувача обов`язків Державної установи "Житомирська установа виконання покарань (№8)" Квасного А.В. від 07.08.2020 №27с -20 про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани до лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 начальника відділення соціально-психологічної служби сектору для тримання чоловіків засуджених до довічного позбавлення волі за недбале виконання посадових обов`язків.

Перевіряючи, після одержання позовної заяви, чи відповідає вона вимогам, установленим Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом ураховано наступне.

Відповідно до частини 1 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Перелік обов`язкових відомостей, які зазначаються в позовній заяві наведено у частині 5 вказаної статті КАС України.

Адміністративний позов ОСОБА_1 , окрім відомостей щодо позивача та відповідача, містить відомості про третю особу - ОСОБА_2 . При цьому статус останнього самостійно визначено позивачем у позові.

Суд зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

В силу приписів частини 5 статті 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Зміст наведених норм процесуального Закону свідчить на користь висновку, що саме суд уповноважений вирішувати питання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання (в залежності від порядку провадження - спрощене чи загальне), з власної ініціативи або за клопотанням учасників справи.

Таким чином, самостійне залучення позивачем до участі в справі третіх осіб шляхом зазначення їх в позовній заяві суперечить вимогам ст.ст. 49, 160 КАС України, позаяк вступ третіх осіб до участі у справі відбувається за ухвалою суду.

У разі необхідності ОСОБА_1 одночасно з поданням до суду позову може подати заяву про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача/відповідача. Проте, така заява повинна бути викладена окремо, з урахуванням положень ч. 4 ст. 49 КАС України, та додана до позову відповідно до ч. 5 ст. 161 КАС України.

Крім того, судом враховано, що відповідно до частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Всупереч наведеному, ОСОБА_1 доказу сплати судового збору до позовної заяви приєднано не було, однак у позовній заяві зазначено, що позивач від сплати судового збору звільнений на підставі п.2 ст.5 Закону України "Про судовий збір".

Враховуючи наведене, суд зауважує, що згідно із частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені в Законі України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI).

Приписами пункту 2 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи.

Зі змісту позовних вимог встановлено, що позивач просить захистити порушені права шляхом визнання протиправним та скасування п.2 наказу виконувача обов`язків Державної установи "Житомирська установа виконання покарань (№8)" Квасного А.В. від 07.08.2020 №27с -20 про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани до лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 начальника відділення соціально-психологічної служби сектору для тримання чоловіків засуджених до довічного позбавлення волі за недбале виконання посадових обов`язків.

Тобто, предмет позову у даній справі відмінний від предмету позову у справах, яких за п.2 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" позивачі звільнені від сплати судового збору.

Крім того, суд вважає за необхідне відмітити, що позивач не звільняється від сплати судового збору за п.1 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", якою визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, оскільки позивач звернувшись до суду з даним позовом, фактично, вбачає порушення своїх прав рішенням відповідача.

Суд зазначає, що дія наведеної норми не розповсюджується на даний спір, оскільки ОСОБА_1 , оскарженим наказом про накладення дисциплінарного стягнення не було звільнено з роботи. Фактично п.2 наказу виконувача обов`язків Державної установи "Житомирська установа виконання покарань (№8)" Квасного А.В. від 07.08.2020 №27с -20 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення, яке не призвело до його звільнення.

Відтак, ОСОБА_1 не звільнений від сплати судового збору за подання до суду даного позову, тому, звернення позивача до суду з вказаними позовними вимогами повинно бути оплачено судовим збором, а документ про сплату судового збору - приєднаний до позову.

Згідно із частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI, ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється у розмірі: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 № 294-IX установлено з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривні.

Таким чином, ураховуючи характер даного позову і розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2020 року, ставка судового збору за подання до суду цього позову становить 840,80 грн.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що при подачі позовної заяви до суду позивачем вимог ст. ст.160-161 КАС України дотримано не було.

Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 169 вказаного Кодексу).

З огляду на викладене, позов необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до Житомирського окружного адміністративного суду:

- нової позовної заяви до відповідача, оформленої із дотриманням вимог ст. 160-161 КАС України в 2-х примірниках;

- у разі необхідності, заяви про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача/відповідача, з урахуванням положень ч. 4 ст. 49 КАС України;

- доказу сплати судового збору в розмірі 840,80 грн або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - Житомирська міська отг 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38035726; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA048999980313181206084006797; код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя В.А. Липа