Рішення № 91168418, 27.08.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2020 року м. Житомир справа № 240/7932/20

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Попової О. Г.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Харківського національного Університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся Харківський національний Університет повітряних сил ім. Івана Кожедуба з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба суму у розмірі 171 309 (сто сімдесят одна тисяча триста дев`ять ) грн. 06 коп. на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням ОСОБА_1 під час навчання.

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, як відшкодування витрат на сплату судового збору, суму у розмірі - 2 569,64 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 , проходив навчання та військову службу у Харківському національному університеті Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба з 01.08.2015 року по 08.05.2020 року на посаді курсанта. Відповідно до п.1 (абз.6) Контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, укладеного між Міністерством оборони України, в особі начальника Університету, і відповідачем 01.08.2015р., ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання «відшкодувати Міністерству оборони України витрати, повязані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу».

Позивач вказує, що після розриву контракту у відповідача виникло зобов`язання щодо відшкодування витрат на утримання під час навчання, а у позивача - право звернення до суду для захисту майнових інтересів в судовому порядку. ОСОБА_1 відмовився сплачувати кошти за утримання під час навчання.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України).

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Так, ч. 4 ст. 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Крім того суд зауважує, що за змістом п.3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби» №540-ІХ від 30.03.2020 року, чинній на дату постановлення ухвали суду від 08.07.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, ст.ст.47, 79, 80, 162 КАС України (щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, подання відзиву), а також розгляду адміністративної справи продовжувались на строк дії такого карантину.

Законом України №731-ІХ від 18.06.2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 17.07.2020 року, визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до п.3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України в редакції Закону України №540-ІХ від 30.03.2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим кодексом), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Таким чином, автоматичне продовження строків скасовується, а для того щоб поновити такий строк, учаснику справи потрібно подати заяву і вказати у ній поважну причину (пов`язану з карантинними обмеженнями), що спричинила пропуск відповідних строків.

Відповідно до наказу Житомирського окружного адміністративного суду № 01-71-в від 04 серпня 2020 року в період часу з 11.08.2020 по 26.08.2020 включно суддя Попова О.Г. перебувала у відпустці.

Оскільки після продовження строку заяв із зазначенням поважності пропуску строку для подачі відзиву на адміністративний позов відповідачем подано не було, суд приходить висновку про необхідність вирішення спору за наявними матеріалами справи.

У відповідності до положень частини п`ятої статті 262, частини першої статті 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною четвертоюстатті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною п`ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , проходив навчання та військову службу у Харківському національному університеті Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба з 01.08.2015 року по 08.05.2020 року на посаді курсанта.

01.08.2015 року між Міністерством оборони України в особі тво начальника Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба генерал - майора Алімпієва А.М та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу. Відповідач ознайомився з умовами контракту та прийняв на себе всі зазначені в ньому зобов`язання, про що свідчить його підпис у контракті (а.с.6).

08.05.2020 контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством оборони України в особі начальника Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба солдата ОСОБА_1 , курсанту 153/1 навчальної групи 5-го курсу (набору 2015 року) льотного факультету університету, відрахований наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 05.05.2020 року № 85 від подальшого навчання за недисциплінованість. Відповідно до пункту 36 "Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України" припинити чинність дії контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу достроково, через службову невідповідність, з 08 травня 2020 року.

Утримано суму у розмірі 171 309 грн. 06 коп. за період навчання в університеті, відповідно Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964 та пункту 10 статті 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Суму у розмірі 171 309 грн. 06 коп. внести до книги обліку нестач університету.

Відповідно до пункту 227 "Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України" звільнити з військової служби у запас за підпунктом "д" пункту 2 (через службову невідповідність) частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (а.с.7).

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо невідшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання, протиправною, Харківський національний університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», початком проходження військової служби вважається: день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов`язаних.

Згідно із ч.10 ст.25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів «д», «е», «є», «з», «и» пункту 1 та підпунктів «д», «е», «є», «ж», «з» пункту 2 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Пунктами 3 та 4 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року №964, визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної відпустки та у зворотному напрямку оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.

Згідно п.6 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю: курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством строків строкової військової служби, - за весь період навчання.

На виконання вказаного пункту 3 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року №964 виданий спільний наказ Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 року №419/831/240/605/537/219/534, яким затверджений «Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах», яким врегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання).

Згідно змісту п.1 контракту від 25.08.2018 року про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, укладеного між Міністерством оборони України, в особі начальника Харківського національного університету Повітряних Сил та відповідачем, останній взяв на себе зобов`язання відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.

Суд зауважує, що позивачем складено загальний розрахунок №239 від 11.05.2020 року коштів на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 , загальна сума яких склала 171309,06 грн (а.с.8).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач відмовився підписувати зобов`язання про добровільне відшкодування витрат на утримання в університеті під час навчання, про що свідчить запис посадових осіб Університету в загальному розрахунку №239 від 11.05.2020 року року (а.с. 8 зворот).

Водночас, суд зазначає, що відповідач є обізнаним про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, оскільки дані зобов`язання визначені у підписаному відповідачем з позивачем контракті про навчання. Проте, доказів сплати вказаної суми витрат, станом на день звернення позивача із даним позовом та на день розгляду справи, відповідачем до суду не надано.

Отже, після розірвання Контракту у відповідача виникло зобов`язання щодо відшкодування витрат на утримання під час навчання, а у позивача - право звернення до суду для захисту майнових інтересів в судовому порядку.

Таким чином, сума заборгованості відповідачем не сплачена та складає 171309,06 грн.

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення заборгованості в судовому порядку: встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка підстав та черговості погашення боргу, встановлених чинним законодавством України, тощо.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку, що позивачем доведена правомірність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача сум витрат, пов`язаних з його утриманням у навчальному закладі, натомість відповідачем не було надано суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача, викладеної в заявленому адміністративному позові, та доказів добровільної сплати зазначеної суми боргу на момент розгляду справи.

Отже, наявні підстави для задоволення позовних вимог, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба суму у розмірі 171 309 грн. 06 коп. на відшкодування витрат, пов"язаних з утриманням ОСОБА_1 під час навчання.

Щодо вимоги стягнути з позивача на користь Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба витрати на сплату судового збору в розмірі 2569,64 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З огляду на те, що в даному випадку Харківський національний університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба виступав в якості суб`єкта владних повноважень, судові витрати зі сплати судового збору з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов Харківського національного Університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба (вул. Сумська, 77/79, Харків, 61023. ЄДРПОУ 24980799) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення коштів, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба суму у розмірі 171 309 (сто сімдесят одна тисяча триста дев`ять) грн. 06 коп. на відшкодування витрат, пов"язаних з утриманням ОСОБА_1 під час навчання.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України а може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 27 серпня 2020 року.

Суддя О.Г. Попова