Ухвала суду № 91168349, 25.08.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

25 серпня 2020 р. Справа №200/7813/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кравченко Т.О., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» про забезпечення позову, подану в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

встановила:

20 серпня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» (далі - позивач, ТОВ «ДТЕК Східенерго») до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – відповідач, НКРЕКП), в якому позивач просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову НКРЕКП від 19 серпня 2020 року «Про накладення штрафу на ТОВ «ДТЕК Східенерго» за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії».

В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на відсутність підстав для застосування до нього штрафу та порушення, допущені посадовими особами відповідача в процесі реалізації ними своїх повноважень.

Одночасно з поданням позовної заяви ТОВ «ДТЕК Східенерго» звернулося до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просило застосувати заходи забезпечення позову, а саме зупинити дію постанови НКРЕКП від 19 серпня 2020 року «Про накладення штрафу на ТОВ «ДТЕК Східенерго» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії».

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, ТОВ «ДТЕК Східенерго» зазначає наступне.

19 серпня 2020 року НКРЕКП винесена постанова «Про накладення на ТОВ «ДТЕК Східенерго» штрафу за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії». Цією постановою до позивача застосований штраф у розмірі 1 700 000 грн за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, а саме п. 9.2 глави 9 Порядку у частині зобов`язання уповноваженої особи ліцензіата допускати членів комісії з перевірки до здійснення перевірки за умови дотримання вимог цього Порядку та забезпечувати умови для проведення перевірки.

Позивач вказує не те, що текст цієї постанови оприлюднений на офіційному веб-сайті НКРЕКП.

Постанова від 19 серпня 2020 року винесена на підставі Акту про відмову ліцензіата у проведенні позапланової виїзної перевірки від 03 серпня 2020 року, яка мала бути проведена на підставі постанови НКРЕКП від 30 червня 2020 року № 1243 «Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО».

ТОВ «ДТЕК Східенерго» вважає постанову протиправною і такою, що підлягає скасуванню.

Необхідність забезпечення позову ТОВ «ДТЕК Східенерго» обґрунтовує тим, що існують ознаки очевидної протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, яке є предметом спору, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист порушених прав позивача.

Розглядаючи заяву ТОВ «ДТЕК Східенерго» по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

П. 1 ч. 1 ст. 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено, серед іншого, зупиненням індивідуального акта.

Ч. 2 ст. 151 КАС України визначено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

За Рекомендацією № R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб – позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Водночас заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з правовими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Тому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи неможливість виконання рішення суду або ефективного захисту та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся чи має намір звернутися до суду, або про очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Такі правові висновки щодо застосування ст. ст. 150, 151 КАС України викладені Верховним Судом у постанові від 24 грудня 2019 року по справі № 826/16888/18.

Щодо доводів на обґрунтування заяви про забезпечення позову з підстави очевидності ознак протиправності рішення суб`єкта владних повноважень слід зазначити таке.

Вирішуючи заяву, суд повинен проаналізувати та оцінити ці доводи заявника щодо «очевидності» ознак протиправності рішення та порушення прав позивача, при цьому, пропри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх «якість»: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом.

Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.

Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на фізичних та юридичних осіб. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до ст. 150 КАС України, зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2019 року по справі № 640/13245/19.

За наслідками розгляду заяви ТОВ «ДТЕК Східенерго» суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Так, на думку позивача, постанова НКРЕКП від 19 серпня 2020 року є очевидно протиправною.

За твердженням позивача, прийняття оскаржуваної постанови суттєво обмежує здійснення ТОВ «ДТЕК Східенерго» господарської діяльності, оскільки на підприємство, яке вже й так є збитковим, покладаються додаткові фінансові витрати, які не підтверджуються чинним законодавством.

Покликаючись на Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», позивач стверджує, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка суми штрафу. Зважаючи на максимальний розмір штрафу, пеня буде зростати неймовірними темпами (щомісяця більше ніж 250 тис. грн.) поки суд буде розглядати по суті адміністративний позов, оскільки мінімальний термін розгляду не менше ніж три місяці.

Крім того, на переконання позивача, про очевидну протиправність оскаржуваної постанови свідчать такі ознаки як:

- не прийняття до уваги наявності об`єктивних причин, які унеможливили проведення перевірки, а саме виявлення у працівників ТОВ «ДТЕК Східенерго» симптомів гострої респіраторно-вірусної інфекції, що в умовах пандемії розглядається як потенційно коронавірусна хвороба COVID-19;

- непідтверджений фінансовий тягар, який унеможливить проведення підготовки до осінньо-зимового періоду;

- обмеження прав позивача на провадження стабільної господарської діяльності.

Проаналізувавши ці доводи позивача, суд дійшов висновку, що жоден, з наведених ТОВ «ДТЕК Східенерго» аргументів, не є свідченням очевидної протиправності постанови, яка є предметом спору.

Будь-яких ознак, які поза обґрунтованим сумнівом свідчать про очевидну протиправність спірної постанови, а також про те, що вона явно суперечить вимогам закону, порушує права або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення, суд не виявив.

Отже, передбачені п. 2 ч. 2 ст. 150 КАС України підстави забезпечення позову в даному випадку відсутні.

ТОВ «ДТЕК Східенерго» наголошує на існуванні обставин, які, на його думку, беззаперечно свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його інтересам до ухвалення рішення по справі.

Позивач вказує на те, що є енергогенеруючим підприємством України та забезпечує електричною та тепловою енергією більшу частину східного регіону країни.

Внаслідок проведення антитерористичної операції на сході України у ТОВ «ДТЕК Східенерго» виникли значні труднощі з постачанням антрацитового вугілля для теплових електростанцій, оскільки дане вугілля постачається лише з шахт сходу України. Ці обставини призвели до збільшення логістичних витрат на його постачання, постійних зривів строків та об`ємів поставок.

Ситуація ще більше погіршується наявністю величезної заборгованості споживачів.

Вищезазначені обставини призвели до збиткових результатів поточної фінансової діяльності ТОВ «ДТЕК Східенерго».

Незадовільний фінансовий стан ТОВ «ДТЕК Східенерго» посилюється також втратою контролю над одним з активів – ДТЕК Зуївська ТЕС, яка знаходиться та здійснювала свою діяльність на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Все це, за висновком позивача, свідчить про те, що для відновлення прав, свобод та інтересів заявника та великого кола інших осіб необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а у випадку неможливості здійснення діяльності, зупиниться виробництво та відпуск в регіоні електричної та теплової енергії, що фактично призведе до виникнення аварійної ситуації в регіоні.

Проаналізувавши наведені позивачем аргументи в контексті визначених КАС України підстав забезпечення позову, суд дійшов висновку, що ці доводи взагалі не стосуються ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у цій справі або того, що ефективний захист прав позивача буде неможливим чи ускладненим.

Таким чином, підстави забезпечення позову, передбачені п. 1 ч. 2 ст. 150 КАС України, в даному випадку також відсутні.

Решта доводів позивача, які стосуються відсутності підстав для призначення позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДТЕК Східенерго»; неврахування пояснень позивача під час прийняття відповідачем постанови, яка є предметом спору; необґрунтованості та непропорційності розміру застосованого штрафу тощо, не є підставою для забезпечення позову і мають оцінюватимуться судом під час розгляду справи по суті.

З огляду на предмет спору та обраний позивачем спосіб захисту, а саме визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, забезпечення позову жодним чином не вплине на можливість реального виконання судового рішення про задоволення позовних вимог (у разі його постановлення).

Позивач у своїй заяві зазначає, що у разі задоволення позову, сам по собі судовий захист може втрати ефективність та цінність з точки зору захисту порушеного права та інтересу. Вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови, яка є предметом спору, ніяким чином не обмежить права відповідача та не призведе до втручання у його дискретні повноваження, а заходи забезпечення мають тимчасовий характер.

Забезпечення позову забезпечить збереження балансу інтересів сторін та узгоджується з критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.

З приводу цих твердження позивача суд зауважує, що ТОВ «ДТЕК Східенерго» не зазначило, які саме невідворотні наслідки настануть у разі, якщо не буде зупинена дія оскаржуваної постанови, а також не надало докази на підтвердження цих ймовірності настання та істотності цих наслідків.

Крім того, інститут забезпечення позову не призначений для захисту прав та інтересів осіб, які не є стороною у справі, тому суд відхиляє аргумент позивача про те, що невжиття заходів забезпечення позову матиме незворотні наслідки не лише для нього, але й для інших осіб.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 152, 153, 154, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалила:

1. У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» про забезпечення позову, поданої в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

3. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складання її повного тексту.

4. Повний текст ухвали складений 25 серпня 2020 року.

Суддя Т.О. Кравченко