Рішення № 91168273, 27.08.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2020 року Справа № 160/6562/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

16.06.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у включенні до пільгового стажу за списком № 1 ОСОБА_1 періоду роботи слюсарем-ремонтником з 16.01.1986 року по 31.12.1990 року та скасувати рішення до протоколу ППВП «Призначення пенсій» від 04 грудня 2018 року № 047050003704 відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 6 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії; зобов`язати відділ з питань призначення та перерахунків пенсій № 6 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за списком № 1 період роботи слюсарем-ремонтником з 16.01.1986 року по 31.12.1990 року та призначити пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13, 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 04.12.2018 року.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачу були надані усі необхідні документи, які підтверджують достатній стаж роботи за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Натомість, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято протиправне рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах із посиланням на те, що посада, на який працював позивач до 01.01.1992 р. була передбачена списком №2, і лише з 01.01.1992р. - списком №1, а відтак підстави для зарахування данного періоду роботи, до пільгового стажу за списком №1 відсутні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем 03.07.2020 року отримано копію ухвали суду про відкриття спрощеного позовного провадження в даній адміністративній справі та копію позову разом із копіями доданих до нього документів.

23.07.2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, в якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідач зазначає, що оскільки посада слесаря ремонту металургійного обладнання за період 16.01.1986 по 31.12.1990 на час роботи позивача передбачена Списком №2 (на підставі розділу ХХХІІ «Загальні професії» Список №2 затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173), підстави для зарахування даного періоду до Списку №1 відсутні. Отже, у позивача відсутнє право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`активно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та приходить до таких висновків.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований по АДРЕСА_2 .

04 лютого 2018 року ОСОБА_1 , після досягнення ним 54 років, звернувся до відділу з питань обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішенням до протоколу ППВП «Призначення пенсій» від 04 грудня 2018 року № 047050003704 відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 6 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах по списку №1.

В обгрунтування відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по списку №1 було зазначено, що згідно наданих документів загальний стаж роботи на дату звернення становить 36 років 03 місяці 13 днів, з яких по Списку №1 - 4 роки 2 місяці 18 днів та за Списком №2 - 4 роки 1 місяць 27 днів. На підставі довідки від 21.12.2013 №1519, виданої ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» до Списку №1 зараховано період роботи з 01.01.1992 по 18.03.1996, період роботи з 16.01.1986 по 31.12.1990, який у зазначений довідці віднесено до Списку №1 не зараховано до пільгового стажу, оскільки до 01.01.1992 року «Слюсарі по ремонту металургійного обладнання» користувались правом на пільгову пенсію за списком №2 відповідно до розділу ІІІ «Металургійне виробництво» Порядку затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173.

Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в зарахуванні періоду роботи слюсарем-ремонтником з 16.01.1986 року по 31.12.1990 року до пільгового стажу за списком №1 та рішення про відмову у призначенні пільгової пенсії за віком протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист. Це право гарантується загальнообов`язковим соціальним страхуванням.

Принципи, засади, механізми функціонування системи загальнобовязкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, передбачені Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до вимог статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які не мають повного стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії, відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років, з 01.04.2019 року по 31.03.2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків.

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 передбачено, що довідки, уточнюючі характер роботи, повинні видаватися у разі, коли у трудовій книжці взагалі відсутні відомості про роботу громадян у спірний період, що визначає їх право на пільгову пенсію на пільгових умовах.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що підтвердження пільгового стажу для призначення пільгової пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за її відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.

Згідно даних, які містяться у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , позивач працював на таких посадах:

- 07.05.1982 року прийнятий для проходження виробничої практики в прокатний цех №1 слюсарем з ремонту металургійного обладнання 3разряду до Макіївського ордену Леніна металургійного заводу ім. Кірова;

-24.09.1982 року було присвоєно 4-й разряд слюсаря з ремонту металургійного обладнання;

- 30.11.1982 року був зільнений по закінченню практики; 25.08.1983р. був прийнятий, в цех холодної прокатки слюсарем з з ремонту металургійного обладнання 5 розряду до металургійного заводу «Запоріжсталь»;

-19.09.1983 року звільнений в зв`язку з призовом до Радянської Армії;

-16.01.1986 року був прийнятий в прокатний цех №1 слюсарем з ремонту металургійного обладнання 5 розряду до Макіївського ордену Леніна металургійного заводу ім. Кірова;

-18.03.1996 року звільнений за власним бажанням;

-15.09.1997 прийнятий на роботу в метизний цех 31 наладчиком холодноштамповочного обладнання по шостому розряду до ТОВ ЗТЗ «МЕТИЗ».

- 04.01.2005 року переведено слюсарем ремонтником гвоздильного обладнання шостого розряду по виробництву цвяхів.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено працю позивача у спірний період з 16.01.1986 р. по 31.12.1990 року за професією слюсар з ремонту металургійного обладнання, що в свою чергу, не заперечується відповідачем.

Спірним, в даному випадку є питання віднесення пільгового стажу роботи позивача в зазначений період до списку №1.

Відмовляючи в зарахуванні спірного періоду до списку №1 та в призначенні пенсії за списком №1, відповідачем було зроблено висновок про відсутність підстав для зарахування роботи до пільгового стажу, у зв`язку з тим, що період роботи з 16.01.1986 по 31.12.1990, який у довідці наданій позивачем віднесено до Списку №1 не зараховано до пільгового стажу, оскільки до 01.01.1992 року «Слюсарі по ремонту металургійного обладнання» користувались правом на пільгову пенсію за списком №2 відповідно до розділу ІІІ «Металургійне виробництво» Порядку затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173.

Суд не погоджується з такими висновками Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з наступних підстав.

Так, відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій і посад, праця на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та пільгових розмірах» професія слюсаря-ремонтника відносилась до списків №2.

В свою чергу, постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року №10 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове забеспечення» вищезазначені посади віднесені до списків №1, перебування на яких, надавало можливість особі користуватися правом на пільгове забеспечення за списком №1.

Отже, постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року №10, посада, яку обіймав позивач була віднесене з списку №2 до списку №1, враховуючи особливі умови праці на зазначеній посаді.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

З урахуванням зазначених вимог Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу за списком №1 має бути зарахований весь спірний період роботи позивача, в тому числі і з 16.01.1986 р. по 31.12.1990 року, оскільки зарахування такого стажу не ставиться в залежність від дати внесення посади до списку №1.

Суд приймаючи рішення, виходить із того, що професія, за якою працював позивач, віднесена до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 26 січня 1991 року № 10 та відповідно пункту 3 Порядку застосування списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, підлягає зарахуванню до пільгового стажу за списком №1 повністю, незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до списків.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року по справі №21-367а13.

За таких обставин враховуючи наявність відповідних записів у трудовій книжці та уточнюючих довідок, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправно не зараховано до пільгового стажу за списком № 1 періоди роботи позивача з 16.01.1986 р. по 31.12.1990 року.

Отже, період з 16.01.1986 р. по 31.12.1990 року, має бути врахований в пільговий стаж позивача за списком №1.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що ОСОБА_1 на час звернення із заявою про призначення пенсії - 04.12.2018 року, досягвіку 54 роки, а також має необхідний загальний та пільговий стаж для призначення пенсії відповідно до вимог ст.13, 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд доходить висновку, що відповідач протиправно відмовив йому у призначенні пенсії.

Обираючи належний спосіб відновлення порушеного права, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

В справі «East/West Alliance Limited» проти України» (№ 19336/04) Суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією «небезпідставної скарги» та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов`язання за цим положенням. Межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Polandа № 30210/96).

Отже належним способом відновлення порушеного права буде зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за списком № 1 період роботи слюсарем-ремонтником з 16.01.1986 р. по 31.12.1990 р. та призначити позивачу пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13, 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 04.12.2018 року.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу за списком №1 ОСОБА_1 періоду роботи слюсарем-ремонтником з 16.01.1986 р. по 31.12.1990 р. та скасувати рішення до протоколу ППВП «Призначення пенсій» від 04 грудня 2018 року № 047050003704 відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 6 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за списком № 1 період роботи слюсарем-ремонтником з 16.01.1986 р. по 31.12.1990 р. та призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13, 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 04.12.2018 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 27 серпня 2020 року

Суддя С.І. Озерянська