Рішення № 91168223, 27.08.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2020 року Справа № 160/8705/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

29.07.2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління ПФУ у Дніпропетровській області (надалі - відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" протиправними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" період роботи на шахті "Жовтнева" ВО по видобутку вугілля "Жовтневе" підземним електрослюсарем і розряду з повним робочим днем у шахті за період з 21 березня 1995 року по 23 грудня 1999 року та призначити, нарахувати і виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 26 травня 2020 р.

В обґрунтування позовної заяви позивач вказує, що вважає рішення органу пенсійного фонду щодо не зарахування до пільгового стажу періоду його роботи на шахті "Жовтнева" ВО по видобутку вугілля підземним електрослюсарем 4 розряду з повним робочим днем у шахті за період з 21 березня 1995 року по 23 грудня 1999 року необґрунтованим, адже у трудовій книжці міститься належним чином оформлений запис про відповідний трудовий стаж із відомостями, які відповідають вимогам законодавства. Позивач вважає, що відсутність у нього уточнюючих довідок про характер роботи та характеристики виконуваної роботи, що стало підставою для відмови у призначенні пенсії, не спростовує наявність пільгового стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/8705/20 передана до розгляду судді Віхровій В.С. 30.07.2020 р.

Частиною 2 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч.1 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2020 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.

17.08.2020 р. до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач висловлює незгоду з вимогами позову та вказує, що позивачу було відмовлено у призначенні пенсії через ненадання уточнюючої довідки підприємства за період роботи з 21.03.1995 р. по 23.12.1999 р. на шахті "Жовтнева" ВО по видобутку вугілля "Жовтневе". Отже, на думку відповідача, зарахувати вищезазначений період до пільгового стажу за Списком №1 не має законних підстав.

До відзиву на вимогу суду додані матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 .

Судом під час розгляду даної справи враховані положення постанови КМУ №211 від 11.03.2020 р. «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу CODIV-19» (зі змінами та доповненнями) та впровадження низки заходів на виконання рішення уряду відносно даного питання.

У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, до фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Положенням статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (надалі - Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 Закону № 1788-XII визначені види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 26.05.2020 р. звернувся до Головного управління ПФУ у Дніпропетровській області (відділ обслуговування громадян у м.Тернівка (сервісний центр) з заявою про призначення пенсії за віком.

До заяви про призначення пенсії позивачем були надані копії наступних документів: паспорт, ідентифікаційний код, трудова книжка НОМЕР_1 ; пільгова довідка №113 від 02.2020 за період роботи на шахті "Тернівська", довідки №1690-1692 від 12.09.2018 про навчання в "Учбово-курсовому комбінаті", довідка №4/298 від 21.05.2020 про строкову службу, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи- підприємця, витяг з реєстру платників єдиного податку, витяг з ЄДРПО та ФОП.

Листом від 03.07.2020 р. №0400-0319-8/51012 відділ з питань перерахунку пенсій №14 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомив позивача про відмову в призначенні пенсії, оскільки згідно трудової книжки та довідки про підтвердження пільгового стажу позивач працював на шахті "Тернівська" з 24.09.1990 по 30.09.1990 учнем гірника підземного з повним робочим днем під землею, з 01.10.1990 по 05.11.1990 проходив навчання в учбовому пункті шахти ім. М.І. Сташкова за професією гірник підземний, з 06.11.1990 по 20.01.1991 гірником підземним з повним робочим днем під землею, з 21.01.1991 по 18.06.1991 проходив навчання УКК за професією електрослюсар підземний, з 19.06.1991 по 21.07.1991 гірником підземним з повним робочим днем під землею, з 22.07.1991 по 08.03.1993 електрослюсарем підземним на дільниці шахтного транспорту, з 09.03.1993 по 16.07.1993 проходив навчання в УКК за професією машиніст електровозу підземний, з 17.07.1993 по 20.07.1993 електрослюсарем підземним на дільниці шахтного транспорту, з 21.07.1993 по 10.10.1994 машиністом електровоза підземним, з 11.10.1994 по 16.02.1995 електрослюсарем підземним на дільниці шахтного транспорту, з 21.01.2019 по 13.12.2019 електрослюсарем підземним на дільниці шахтного транспорту. З 21.03.1995 по 23.12.1999 позивач працював на шахті "Жовтнева" ВО по видобудку вугілля "Жовтневе". Пільгова довідка за період роботи з 21.03.1995 по 23.12.1999 не надана. Таким чином врахувати період роботи з 21.03.1995 по 23.12.1999 до пільгового стажу немає законних підстав. Стаж роботи в підземних умовах станом на 26.05.2020 року складає 5 років 3 місяці 15 днів, що недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах.

Отже, позивачу було відмолено у призначенні пенсії на пільгових умовах через не підтвердження пільговою довідкою періоду роботи з 21.03.1995 по 23.12.1999 на шахті "Жовтнева" ВО по видобудку вугілля "Жовтневе".

Інші підстави відмови за наслідками розгляду документів позивача про призначення пенсії не вказані.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Пенсія за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників визначена статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний рік такої роботи.

Процедура подання документів для оформлення пенсій визначається Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 р. № 22-1 (надалі - Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 1.1 Порядку 22-1, заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Згідно пункту 2.1 Порядку 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються, серед іншого, такі документи: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування та документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок №637). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку 22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно до ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника встановлює «Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років», затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України № 18-1 від 10.11.2006, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за № 1231/13105 (надалі Порядок № 18-1).

Згідно з п. 3 Порядку № 18-1 підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Відповідно до записів в трудовій книжці на ім`я ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , останній:

запис №8: 21.03.1995 р. - прийнятий підземним електрослюсарем 4 розряду з повним робочим днем у шахті (наказ №123 о/к від 21.03.1992 р.);

запис №9: 23.12.1999 р. - звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням (наказ №198 від 24.12.1999 р.).

Записи у трудовій книжці скріплені печатками та підписом посадової особи.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В пунктах 1 та 2 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у разі її відсутності, або відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема, уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Закон України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, дає підстави для висновку про те, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

За таких обставин суд вважає неправомірним відмову органу пенсійного фонду у зарахуванні спірного стажу до пільгового через відсутність уточнюючої довідки, оскільки записами у трудовій книжці підтверджено перебування позивача на посаді, що відноситься до Списку №2.

Віднесення посади позивача до категорії пільгових відповідачем спірним не визначалося.

Відтак висновки пенсійного фонду, які стали підставами для не зарахування спірного періоду до пільгового стажу позивача, суд визнає необґрунтованими.

Оскільки встановлені обставини справи та вимоги законодавства свідчать про надання позивачем передбачених законодавством відомостей для підтвердження спірного періоду, тому він має бути зарахований до пільгового стажу.

Суд вважає за необхідне зазначити, що в п.3.1. Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування».

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (див. рішення у справах «Beyelerv. Italy» № 33202/96, «Oneryildizv. Turkey» № 48939/99, «Moskalv. Poland» № 10373/05).

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, враховуючи положення статті 245 КАС України з метою ефективного відновлення порушеного права позивача та дотримання його соціальних гарантій і реалізації права на належне соціальне утримання суд дійшов висновку, що позов має бути задоволений з коригуванням обраного способу захисту, а саме шляхом: визнання дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" протиправними; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" період роботи на шахті "Жовтнева" ВО по видобутку вугілля "Жовтневе" підземним електрослюсарем і розряду з повним робочим днем у шахті за період з 21 березня 1995 року по 23 грудня 1999 року та враховуючи, що єдиною підставою для відмови у призначенні пенсії органом пенсійного фонду було сказано недостатність пільгового стажу обрахувавши пільговий стаж у 05 років 03 місяці 15 днів з необхідних 10 років, зарахувавши спірний стаж з 21.03.1995 р. по 23.12.1999 р. пільговий стаж позивача становитиме понад 10 років, що у сукупності свідчить про наявність підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 26 травня 2020 р., тому суд вважає дану позовну вимогу такою, що також підлягає задоволенню.

Разом з тим, в частині позовних вимог про зобов`язання ГУ ПФУ у Дніпропетровській області нарахувати і виплатити позивачу пенсію, слід відмовити, оскільки такі вимоги з огляду на положення ст. 5 КАС України, є такими, що звернені на майбутнє.

Такий спосіб захисту, на переконання суду, матиме наслідком дотримання судом основних принципів здійснення судочинства, не буде втручанням у дискреційні повноваження органу пенсійного фонду.

Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.

При цьому, суд виходить з положень, закріплених в п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, де вказано, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову (з коригуванням обраного способу захисту).

В порядку розподілу судових витрат у відповідності до положень ст.139 КАС України, за наслідками розгляду даної справи, документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 132, 139, 246, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково;

Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" протиправними;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" період роботи на шахті "Жовтнева" ВО по видобутку вугілля "Жовтневе" підземним електрослюсарем і розряду з повним робочим днем у шахті за період з 21 березня 1995 року по 23 грудня 1999 року та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 26 травня 2020 р.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ПФУ у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова