Рішення № 91168166, 27.08.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2020 року Справа № 160/7199/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

встановив:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 01.07.2020 засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 22.05.2019 № Ф-1711-50/67.

2. Ухвалою суду від 06.07.2020 прийнято адміністративний позов до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, витребувано докази у відповідача.

3. 04.08.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву з додатками та доказами його направлення позивачу.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

4. У 2004 році ОСОБА_1 був зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності, проте фактично підприємницьку діяльність не здійснював, у зв`язку із чим підприємницька діяльність у тому ж році була припинена.

5. З 2003 року по теперішній час позивач працював на різних підприємствах, будь-яких рішень контролюючих органів щодо не нарахування/несплати роботодавцями сум ЄСВ щодо позивача як працівника не було.

6. Позивач є застрахованою особою і єдиний внесок за нього у період, за який винесена оскаржувана вимога, нарахував та сплачував за нього роботодавець у розмірі не менше мінімального, що виключає обов`язок по сплаті у цей період єдиного внеску позивачем ще і як фізичною особою-підприємцем, яка має право провадити господарську діяльність, проте не отримувала дохід від неї.

7. У відповідача не було правових підстав для нарахування позивачу єдиного соціального внеску та складення вимоги про сплату боргу (недоїмки).

8. Відповідачем вже формувалась вимога про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2018 № Ф-1711/5067, яка скасована рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 у справі № 160/12813/19.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

9. З 08.04.2004 по теперішній час ОСОБА_1 перебував на обліку як фізична особа-підприємець, та відповідно є платником єдиного внеску.

10. На дату формування оскаржуваної вимоги позивач не перебував у стані припинення підприємницької діяльності. Податкова звітність не подавалась, доходів він не отримував, та як наслідок повинен був сплачувати суму єдиного внеску, яка не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

11. У 2017 році сума нарахувань єдиного внеску становить 704 грн на місяць, у 2018 році 819,06 грн на місяць, у 2019 році 918,06 грн на місяць.

12. Сума недоїмки згідно вимоги № Ф-1711-50/67У станом на 22.05.2019 становила 21 030,90 грн, але у зв`язку з тим, що на виконанні була вимога від 12.11.2018 на суму 15 819,54 грн ГУ ДПС у Дніпропетровській області 22.05.2019 було подано вимогу на різницю сум (21 030,90 грн - 15 819,54 грн), а саме - 5 211,36 грн, саме на цю суму було винесено вимогу від 22.05.2019 № Ф-1711-50/67У, адже на кінець календарного місяця була наявна вимога зі сплати єдиного внеску.

13. Посилання позивача на те, що він безперервно працює на підприємстві і саме відповідна установа, у якій він працює на умовах трудового договору, як роботодавець, сплачує за нього єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у визначеному законодавством розмірі, не є обґрунтованим звільненням від сплати ЄСВ за підприємницьку діяльність, оскільки позивач працював та наразі працює на підприємстві ТОВ «Стандарт-2» на посаді заступника директора, у той час коли основним видом економічної діяльності позивача за кодом КВЕД 52.62.0 є роздрібна торгівля з лотків та на ринках. Таким чином, види діяльності позивача за трудовим договором та як фізичної особи-підприємця не співпадають.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

14. Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17.12.2019 № 1006101616 станом на 17.12.2019 дані про ОСОБА_1 як суб`єкта підприємницької діяльності або реєстрації його припинення відсутні.

15. За даними платника, наданими Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 08.04.2004, взятий на облік як платник податків 19.04.2004.

16. Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 , 27.06.2012 ОСОБА_1 прийнято на посаду начальника відділу збуту Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Стандарт», 01.02.2014 переведено на посаду заступника директора підприємства, де він працює і зараз.

17. Довідкою від 25.06.2020 за вих. № 25/01-06, виданою Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Стандарт», підтверджено, що ОСОБА_1 дійсно працює у товаристві на посаді заступника директора підприємства з 27.06.2012 за основним місцем роботи. Нарахування та сплата сум єдиного соціального внеску за весь період роботи здійснюється у повному обсязі та в належні строки.

18. Згідно карток особового рахунку за 2017-2019 роки позивачу контролюючим органом нараховано суми єдиного внеску:

- 09.02.2018: нараховано розрахункову суму єдиного внеску за рік, нарахування єдиного внеску № 3482300/еv від 09.02.2018 термін сплати 09.02.2018 на суму 8 448 грн;

- 09.02.2018: збільшено недоїмки невизначений документ № ? по нарахування єдиного внеску № 3482300/еv від 09.02.2018 на суму 8 448 грн;

- 19.04.2018: нараховано ЄВ ФОП, в тому числі на спрощеній системі та фермерам, нарахування єдиного внеску № 6140709/еv від 19.04.2018 термін сплати 19.04.2018 на суму 2 457,18 грн;

- 19.04.2018: збільшено недоїмки невизначений документ № ? по нарахування єдиного внеску № 6140709/еv від 19.04.2018 на суму 2 457,18 грн;

- 19.07.2018: нараховано ЄВ ФОП, в тому числі на спрощеній системі та фермерам, нарахування єдиного внеску № 7523248/еv від 19.07.2018 термін сплати 19.07.2018 на суму 2 457,18 грн;

- 19.07.2018: збільшено недоїмки невизначений документ № ? по нарахування єдиного внеску № 7523248/еv від 19.07.2018 на суму 2 457,18 грн;

- 19.10.2018: нараховано ЄВ ФОП, в тому числі на спрощеній системі та фермерам, нарахування єдиного внеску № 8919185/еv від 19.10.2018 термін сплати 19.10.2018 на суму 2 457,18 грн;

- 19.10.2018: збільшено недоїмки невизначений документ № ? по нарахування єдиного внеску № 8919185/еv від 19.10.2018 на суму 2 457,18 грн;

- 31.12.2018: сальдо на початок року 15 819,54 грн;

- 21.01.2019: нараховано ЄВ ФОП, в тому числі на спрощеній системі та фермерам, нарахування єдиного внеску № 166434/еv від 21.01.2019 термін сплати 21.01.2019 на суму 2 457,18 грн;

- 21.01.2019: збільшено недоїмки невизначений документ № ? по нарахування єдиного внеску № 166434/еv від 21.01.2019 на суму 2 457,18 грн;

- 19.04.2019: нараховано ЄВ ФОП, в тому числі на спрощеній системі та фермерам, нарахування єдиного внеску № 3085687/еv від 19.04.2019 термін сплати 19.04.2019 на суму 2 754,18 грн;

- 19.04.2019: збільшено недоїмки невизначений документ № ? по нарахування єдиного внеску № 3085687/еv від 19.04.2019 на суму 2 754,18 грн;

- 30.04.2019: недоїмка у розмірі 21 030,90 грн.

19. Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області сформовано та направлено на адресу позивача вимогу від 12.11.2018 № Ф-1711-5067 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 15 819,54 грн.

20. Відповідно до сформованої Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області вимоги від 22.05.2019 № Ф-1711-50/67У про сплату боргу (недоїмки), заборгованість ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування станом на 29.11.2019 складає 5 211,36 грн (недоїмка), яку контролюючий орган вимагає сплатити. Вимога набрала чинності 29.11.2019.

21. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 у справі № 160/12813/19, яке набрало законної сили 07.04.2020, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2018 № Ф-1711-5067.

22. 05.05.2020 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Стандарт» надійшла постанова державного виконавця Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 24.03.2020 ВП № 61306781, прийнята при примусовому виконанні вимоги від 22.05.2019 № Ф-1711-50/67У, виданої Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

23. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку врегульовані Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

24. Статтею 1 Закону № 2464-VI наведено визначення наступних термінів:

- єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування;

- застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок;

- максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п`ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок;

- мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця;

- недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

25. Згідно статті 2 Закону № 2464-VI дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

26. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

27. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов`язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем (частина четверта статті 6 Закону № 2464-VI).

28. База нарахування єдиного внеску визначається згідно статті 7 Закону № 2464-VI, а саме, єдиний внесок нараховується:

2) для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць;

Абзацом другим пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI встановлено, що у разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;

3) для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

29. Частиною четвертою статті 8 Закону № 2464-VI визначено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

30. Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску (частина п`ята статті 8 Закону № 2464-VI).

31. Відповідно до частини третьої статті 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

32. Органи доходів і зборів мають право проводити перевірки у фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки. Документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України (пункт 2 частини першої статті 13 Закону № 2464-VI).

33. За приписами статті 25 Закону № 2464-VI:

- рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами;

- положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

- орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату;

- вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом;

- платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

34. Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом № 2464-VI, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначена «Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 469, далі - Інструкція № 449).

35. Згідно пункту 3 Розділу VI Інструкції № 449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

36. У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

37. Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

38. Пунктом 4 Розділу VI Інструкції № 449 встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

39. «Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.06.2016 № 422 (далі - Порядок № 422) визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

40. Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку № 422 базовий запис - первинний запис в інформаційній системі.

41. Облікові показники - показники, що інтегруються в процесі ведення оперативного обліку.

42. Оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП.

43. Первинні документи - документи, що складені платниками податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску та/або органами ДФС, іншими органами влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, митні декларації, аркуші коригування, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення контролюючого органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), інформація органів Державної казначейської служби України про надходження податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску тощо).

44. Згідно з розділом ІІ «Інтегрована картка платника» Порядку № 422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

45. ІКП відкриваються автоматично кожному платнику у разі:

- нарахування сум грошових зобов`язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, самостійно визначених платником (за фактом надходження податкових декларацій, розрахунків, уточнюючих розрахунків);

- нарахування сум грошових зобов`язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, визначених органом ДФС (акт перевірки, податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», рішення про застосування штрафних санкцій по єдиному внеску, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску);

- сплати податків, зборів та єдиного внеску за фактом надходження інформації органів Державної казначейської служби України про надходження сум податків, зборів, єдиного внеску.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

щодо сплати єдиного внеску роботодавцем

46. Надаючи оцінку доводам позивача щодо неправомірності нарахування сум єдиного внеску як фізичній особі-підприємцю у зв`язку із нездійсненням господарської діяльності, суд погоджується із ними з огляду на працевлаштування позивача та сплатою за останнього роботодавцем сум єдиного внеску у періоди з 2017 по 2019 рік включно.

47. Метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

48. Таким чином, позивач є застрахованою особою і єдиний внесок за нього нараховував та сплачував роботодавець, а розмір внеску мав бути не меншим мінімального, що виключає обов`язок по сплаті єдиного внеску позивачем як фізичною особою-підприємцем, який не здійснював підприємницьку діяльність, що призвело б до подвійної сплати єдиного внеску у мінімальному розмірі.

49. Інше тлумачення норм Закону № 2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДФС і зареєстровані як підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

50. Застосування судом вищенаведених правових норм відповідає правовим висновкам Верховного Суду, висловленим у постановах від 27.11.2019 у справі № 160/3114/19, від 04.12.2019 у справі № 404/2149/19, від 23.01.2020 у справі № 480/4656/18, від 18.03.2020 у справі № 140/1777/19.

щодо автоматичного обчислення суми єдиного внеску

51. Оскаржувана у цій справі вимога про сплату боргу (недоїмки) сформована у зв`язку із автоматичним внесенням до інтегрованої картки платника (ІКП) зобов`язань зі сплати сум єдиного внеску.

52. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач посилався на облікові дані з інформаційної системи органу доходів і зборів, як підставу формування вимоги про сплату боргу (недоїмки).

53. Відповідно до частини другої статті 2 Закону № 2464-VI виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.

54. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається Законом № 2464-VI, в частині адміністрування - ПК України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (частина четверта статті 8 Закону № 2464-VI).

55. Порядок 1) нарахування, 2) обчислення та 3) сплати єдиного внеску визначені відповідними статтями Закону № 2464-VI.

56. Нарахування єдиного внеску здійснює платник, правильність здійсненого нарахування - перевіряє орган доходів і зборів (пункти 2, 3 частини другої статті 6, Частина третя статті 9. Звітність про нарахування подає платник (частина двадцять восьма статті 8). Донарахування здійснює орган доходів і зборів із застосування штрафних санкцій (пункт 3 частини одинадцятої статті 25).

57. Обчислення єдиного внеску здійснюється (стаття 9 Закону № 2464-VI):

а) платником: обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частина друга статті 9 Закону № 2464-VI).

б) органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом № 2464-VI: обчислення єдиного внеску, здійснюється на підставі (частина третя статті 9 Закону № 2464-VI):

- актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску;

- звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів;

- бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

58. Таким чином, частина третя статті 9 Закону № 2464-VI встановлює чіткий перелік документів (доказів у судовому процесі), на підставі яких органами доходів і зборів здійснюється обчислення єдиного внеску.

59. В розглянутому спорі:

- акти перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску не складались, перевірка в порядку пункту 2 частини першої статті 13 Закону № 2464-VI не проводилась;

- звітність платником до органів доходів і зборів з нарахованими в ІКП сумами внеску - не подавалась;

- бухгалтерські та інші документи не перевірялись.

(щодо вчинення запису в ІКП)

60. При вчиненні в ІКП записів були відсутні первинні документи, визначені пунктом 2 розділу І Порядку № 422.

61. В розглянутому спорі були відсутніми й підстави автоматичного відкриття ІКП, визначені розділом ІІ «Інтегрована картка платника» Порядку № 422.

62. Відповідач не обґрунтував підстав та унормування процедури автоматичного відкриття ІКП та внесення в нього записів.

(щодо формування вимоги)

63. Процедура нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначена Інструкцією № 449.

64. Пунктом 4 Розділу VI Інструкції № 449 встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі: актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів.

65. Згідно пункту 3 Розділу VI Інструкції № 449 надсилання платникам вимоги про сплату боргу (недоїмки) передбачено у трьох випадках:

- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

66. Статтею 1 Закону № 2464-VI визначено, що недоїмка це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

67. Таким чином, в розглянутих правовідносинах первісно мала б бути обчислена недоїмка, в порядку частини третьої статті 9 Закону № 2464-VI, однак, як зазначено вище, відповідне обчислення відповідачем не здійснено та не оформлено.

68. Доводи відповідачів про достатність відомостей облікових даних з інформаційної системи для внесення відомостей в ІКП, обчислення недоїмки по єдиному внеску та формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) не відповідають вищенаведеним нормам права, оскільки відповідач не застосував та не виконав вимоги частини третьої статті 9 Закону № 2464-VI, а користувався пунктом 4 Розділу VI Інструкції № 449, акту нижчої юридичної сили.

69. У разі належного проведення перевірки з метою обчислення єдиного внеску відповідачем були б встановлені обставини нарахування та сплати єдиного внеску за позивача роботодавцем.

щодо статусу фізичної особи-підприємця

70. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у 2004 році він був зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності, проте фактично підприємницьку діяльність не здійснював, у зв`язку із чим підприємницька діяльність у тому ж році була припинена.

71. В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань дані про позивача, як суб`єкта підприємницької діяльності або реєстрації його припинення відсутні.

72. Отже, до предмета доказування в цій справі також входить наявність у позивача статусу фізичної особи-підприємця у період за який відповідачем стягується недоїмка.

73. У постанові від 01.07.2020 у справі № 260/81/19 (провадження № 11-118апп20) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 27.06.2019 у справі № 405/7/17 (провадження № 61-33985св18) та дійшла, зокрема, до висновку що:

- статус ФОП є формою реалізації конституційного права на підприємницьку діяльність, відсутність підтвердженого у визначеній державою формі реалізації цього права у нових умовах нормативно-правового регулювання після 2004 року виключає можливість автоматичного перенесення набутих до 01 липня 2004 року ознак суб`єкта господарювання, оскільки особа не може бути примушена до реалізації наданого їй права в цих умовах, а користується ним на власний розсуд;

- відсутність офіційного підтвердження статусу ФОП шляхом проходження реєстраційних процедур у порядку, визначеному Законом № 755-IV, що виключає можливість законного здійснення підприємницької діяльності та отримання відповідних доходів, за відсутності фактичних доказів протилежного, виключає і можливість формальної та фактичної участі позивача у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування за відповідним статусом.

74. Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

75. Частиною п`ятою вказаної норми встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

VІІ. ВИСНОВОК СУДУ

76. Вирішуючи спір по суті, суд виходить із завдання адміністративного судочинства, та зазначає про фактичну сплату сум єдиного внеску за позивача роботодавцем та оцінює процедуру прийняття оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) на відповідність статті 19 Конституції України.

77. З системного аналізу матеріалів справи та наведених норм законодавства, судом встановлено, що звітність платником єдиного внеску не надавалась, обчислення сум недоїмки по єдиному внеску та відображення нарахувань в інтегрованій картці здійснено органом доходів і зборів без проведення перевірки, у порядку встановленому ПК України, без встановлення обставин сплати за позивача єдиного внеску роботодавцем та непровадження позивачем господарської діяльності у спірний період.

78. Суд зазначає, що заявлений спір є майновим, отже вирішення спору пов`язане із правом позивача на мирне володіння майном, охоронюваним статтею 1 Протоколу Першого до Конвенції, тому суд враховує й норми статей 6, 13 Конвенції.

79. Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) висловив правову позицію, відповідно до якої принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

80. Вказаний висновок підтверджений ЄСПЛ також у рішенні по справі «Лелас проти Хорватії» (заява № 55555/08, п.74, від 20.05.2010).

81. Таким чином, недодержання встановленої законом процедури прийняття суб`єктом владних повноважень рішення призводить до незаконності рішення, що неодноразово зазначав Верховний Суд та відображено у чисельній практиці Європейського суду з прав людини.

82. Фактично вчинені послідовні дії відповідача щодо відкриття ІКП в 2018 році, внесення записів за попередні та поточні періоди, формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) не є вчиненими у законному порядку та спосіб, отже є протиправними та такими, що порушують права та законні інтересі позивача та суперечать принципу належного урядування.

83. Недодержанням передбаченого порядку обчислення єдиного внеску відповідач ухиляється від виконання обов`язку, покладеного на нього законом, уникаючи виконання такого обов`язку та покладаючи тягар відповідальності та негативні наслідки на позивача.

84. Оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) прийнята всупереч порядку, встановленому частиною третьою статті 9 Закону № 2464-VI (у формі незастосування) та пунктам 3, 4 Розділу VI Інструкції № 449 (у формі неправильного застосування).

85. В розглянутому спорі, у разі відмови у задоволенні позову та визнання правомірними оскаржуваних вимог про сплату боргу (недоїмки), які є виконавчими документами, суду належало б зазначити про додержання органом доходів і зборів абзацу сьомого частини першої статті 5, частини третьої статті 3, статті 9 Закону № 2464-VI та правомірність обчислення єдиного внеску, у тому числі при фактичній сплаті такого внеску за спірний період роботодавцем, та відсутності офіційного підтвердження статусу фізичної особи-підприємця.

86. Оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1711-50/67 від 22.05.2019 пройшла процедуру узгодження, за результатами якої контролюючим органом присвоєно вимозі № Ф-1711-50/67У.

87. Таким чином, оскільки це необхідно для повного захисту прав позивача, суд визнає протиправною та скасовує вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1711-50/67У від 22.05.2019.

88. Здійснюючи контроль легальності у розглянутому спорі, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову та наявність підстав для його задоволення, у зв`язку із чим на користь позивача присуджуються витрати по сплаті судового збору.

89. Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

90. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015; вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49005), про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - задовольнити повністю.

91. Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 22.05.2019 № Ф-1711-50/67У на суму 5 211,36 грн, сформовану Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

92. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 840,80 грн.

93. Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Верба