Ухвала суду № 91167801, 20.08.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

20 серпня 2020 р. Справа № 120/1464/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмилою Олександрівною,

за участю:

секретаря судового засідання: Кобильняк А.О.,

представника позивача: Архіпчука С.А.,

представника відповідача: Супруна М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовом: Військової частини А2287,

до: ОСОБА_1 ,

про: відшкодування завданої шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової частини А2287 до ОСОБА_1 про відшкодування завданої шкоди.

Ухвалою суду від 13.05.2020 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 26.06.2020 подальший розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

У судовому засіданні 20.08.2020, після відкриття провадження у справі, суд встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених статтею 161 КАС України, а саме встановлено, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом, разом з тим, в порушення ч. 6 ст. 161 КАС України, до позовної заяви не додано заяви про поновлення цього строку та доказів поважності його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом 2 ч. 2 вказаної статті визначено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у військовій частині А2287 з 16.10.2014 по 13.10.2017.

04.11.2015 року ОСОБА_1 , керуючи автомобілем, який належав військовій частині А2287, порушив правила дорожнього руху, що призвело до пошкодження транспортного засобу. Постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 01.12.2015 року в справі 134/1879 15-ц ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" сплатило потерпілому суму страхового відшкодування в розмірі 50125,31 грн. та звернулось з позовом до суду про стягнення коштів в сумі 50125,31 гри. з військової частини А2287, так як відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 06.03.2019 року в справі №902/717/18 позовні вимоги задоволено повністю та вирішено стягнути з військової частини А2287 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" 50125,31 гри. - страхового відшкодування та 1762 грн. - відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Оскільки на день дорожньо-транспортної пригоди 04.11.2015 року водій ОСОБА_1 виконував службові обов`язки керуючи автомобілем, який на праві оперативного управління належить військовій частині А2287, військова частина А2287 звернулась з даним позовом до суду про відшкодування завданої шкоди в порядку регресу.

У справі, що розглядається, позов пред`явлено військовою частиною до фізичної особи - військовослужбовця про стягнення майнової шкоди, завданої ним під час проходження військової служби.

Підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов`язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов`язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами визначено Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців. Відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, завдана розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати (пункти 1, 2 цього Положення).

Таким чином, спірні правовідносини виникли у зв`язку із завданням відповідачем шкоди державі під час проходження публічної служби.

З огляду на вищезазначені вимоги закону, указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, і питанням відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди, навіть якщо притягнення цієї особи до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди відбувається після її звільнення з військової служби.

Такий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 5 грудня 2018 року у справі № 818/1688/16, в якій зазначено про відступ від раніше висловленої правової позиції у постановах від 10 квітня 2018 року у справі № 533/934/15-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 815/5027/15, від 3 жовтня 2018 року у справі № 755/2258/17 в аналогічних спорах.

Таким чином, дана адміністративна справа є справою щодо проходження особою (відповідачем ) публічної служби.

У позовній заяві позивачем вказано, що 11.11.2019 згідно меморіального ордеру від 08.11.2019 №29 Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області здійснило повне безспірне списання коштів з рахунку військової частини у сумі 50125,31 грн.

З огляду на викладене, саме 11.11.2019 військова частина остаточно дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В той же час, частиною 5 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Оскільки, дана справа відноситься до категорії справ, пов`язаних з питанням реалізації правового статусу особи, яка перебуває на публічній службі, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, граничний строк звернення до суду з даним позовом - 11.12.2019.

Разом з тим, позивач звернувся до суду тільки 26.03.2020, тобто з пропуском встановленого законом строку звернення до суду.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

З огляду на викладене та враховуючи невідповідність позовної заяви вимогам ст.160, 161 КАС України, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та наданням підтверджуючих доказів.

Частиною 3 ст. 123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з положеннями частин 14-15 ст. 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

УХВАЛИВ:

Залишити без руху позовну заяву Військової часини А2287 до ОСОБА_1 про відшкодування завданої шкоди.

Запропонувати позивачу у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та наданням підтверджуючих доказів.

Дану ухвалу направити позивачу для відома та виконання.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали виготовлено 26.08.2020.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна