Рішення № 91167681, 20.08.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1823/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємства "Еверест О", м. Полтава до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксовий завод "Новомет", м. Харків про стягнення 6064875,74 грн. за участю представників учасників справи:

позивача - Холодій М.Ю.

відповідача - Даншина Г.О.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "Еверест О", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксовий завод "Новомет", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 5798862,40 грн. основного боргу, 180735,37 грн. пені, 43449,27 грн. інфляційного збільшення та 41828,70 грн. три проценти річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання охоронних послуг №28/09-19, укладеного між сторонами 28.09.2019 в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.

Ухвалою суду від 11.06.2020 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.

05.08.2020 до суду відповідачем був поданий відзив на позовну заява, в якому він проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач, зокрема, вказує на те, що 30.04.2020 між сторонами була підписана додаткова угода до спірного договору, відповідно до якої зобов`язання замовника з оплати послуг виконавця у повному обсязі повинно бути виконано до 31.12.2020. Отже, поданий позов є передчасним.

17.08.2020 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує на те, що аргументи відповідача є необґрунтованими та такими, що спрямовані на уникнення законної сплати заборгованості за надані послуги. Зазначає, що проект угоди про розірвання договору в редакції наданій відповідачем був підготований юристом ПП “Еверест О” Холодій М.Ю. на робочому персональному комп`ютері 20.05.2020 о 10 год. 15 хв., про що свідчить інформація з персонального комп`ютера. 21.05.2020 ПП “Еверест О” зареєструвало податкову накладну на загальну суму податкових зобов`язань в сумі 585446,40 грн. Податковими органами зазначена податкова накладна прийнята. Товариство з обмеженою відповідальністю “Коксовий завод “Новомет” отримало її через систему МЕДОК, і жодних заперечень стосовно вказаного факту ПП “Еверест” не отримувало. Зазначений факт додатково підтверджує, що інформація внесена в Угоду про розірвання договору ТОВ “Коксовий завод “Новомет” не відповідає дійсності. Та підтверджує, що протягом травня 2020 року ПП “Еверест О” надавались послуги ТОВ “Коксовий завод “Новомет”. ПП “Еверест О” переконане, що ТОВ “Коксовий завод “Новомет” вчинило кримінальне правопорушення у відношенні ПП “Еверест О”, тож 10.08.2020 було подано заяву пор вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190, ст. 358, 366 КК України до Управління стратегічних розслідувань в Полтавській області ДСР Національної поліції України. Стосовно відстрочення платежу до 31.12.2020, яке за твердженням відповідача ПП “Еверест О” надало ТОВ “Коксовий завод “Новомет” позивач вказує, що зазначене твердження не відповідає дійсності, хоча б виходячи з того, що знаючи про наявність такого документу, з боку позивача було б вкрай не розумним витрачати понад 90 тис. грн. на сплату судового збору, заздалегідь розуміючи яким буде рішення. Не маючи оригіналу Угоди про розірвання договору долученої відповідачем до відзиву позивачу складно зробити висновок про його фальсифікацію, але факт внесення неправдивої інформації в документ позивач вважає підтвердженим і документально і фактами. На думку позивача сукупність наведених фактів свідчить про те що відповідач не цінує власну ділову репутацію, не гребує фальсифікацією документів, що якраз і свідчить про недобросовісність відповідача та небажання відповідачем виконувати свої зобов`язання.

У судовому засіданні 20.08.2020 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача не заперечував факту існування заборгованості, проте, вказував на передчасність позову та просив суд відмовити в його задоволенні.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд встановив наступне.

28.09.2019 між ТОВ "Торговий дім "Новомет" (нова назва - ТОВ "Коксовий завод "Новомет", замовник, відповідач) та ПП "Еверест О" (виконавець, позивач) був укладений договір №28/09-19 про надання охоронних послуг, відповідно до п. 1 якого, замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати охоронні послуги відповідно до умов даного договору, узявши під охорону об`єкти замовника, розташовані згідно дислокації, яка є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до розділу 4 договору, вартість охоронних послуг, що надаються замовнику, складається з щомісячної плати в сумі зазначеної в додатку №1 до даного договору.

Оплата охоронних послуг за цим договором здійснюється замовником щомісяця. Замовник сплачує аванс в сумі еквівалентній 1/3 загальної вартості охоронних послуг на місяць, у строк що не перевищує 3-й календарні дні з моменту отримання рахунку. Доплата вартості наданих послуг, здійснюється не пізніше 5 числа наступного місяця, на підставі Акту приймання-передачі наданих послуг. Сума оплати за місяць може бути змінена згідно додаткової угоди до договору. Оплата охоронних послуг здійснюється в безготівковій формі.

Згідно п.п. 7.1-7.3 договору договір діє до 31.12.2019. Якщо за 1 (один) місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не вимагатиме його розірвання або перегляду, чинність договору вважається подовженою на той самий термін, на тих же самих умовах. Зміна або розірвання договору можуть мати місце за узгодженням сторін. Зміни і доповнення, що вносяться, розглядаються сторонами протягом 10 діб.

Якщо за 1 (один) місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не вимагатиме його розірвання або перегляду, чинність договору вважається подовженою на той самий термін, на тих же самих умовах. Зміна або розірвання договору можуть мати місце за узгодженням сторін. Зміни і доповнення, що вносяться, розглядаються сторонами протягом 10 діб.

Згідно п. 7.4 договору його дія припиняється внаслідок: за вимогою замовника при двох та більше порушеннях виконавцем своїх обов`язків, повідомивши письмово про це виконавця не пізніше 10 (десяти) робочих днів до припинення договору; закінчення терміну, на який його було укладено; знищення охоронюваного об`єкта; за рішенням господарського суду.

Згідно п. 7.5 договору, виконавець має право припинити надання послуг якщо замовник не здійснив оплату послуг у строк вказаний в п.п. 4.2. цього договору, повідомивши письмово про це замовника не пізніше 10 (десяти) робочих днів до припинення надання послуг.

Як зазначає позивач у позові, виконавцем, послуги надані належним чином у відповідності до умов укладеного договору та чинного законодавства України, замовником надані послуги прийнято, про що свідчать підписані сторонами Акти наданих послуг (а.с. 21-32). Окрім Акта наданих послуг за травень 2020 року, котрий було передано замовникові та на час подачі позовної заяви не повернуто виконавцеві.

Позивач вказує на те, що від початку співпраці, грошові зобов`язання виконувались замовником з порушенням строків встановлених договором, а в подальшому взагалі не виконувались. 21.05.2020 виконавцем припинено надання послуг замовнику, оскільки рівень заборгованості сягнув 5 798 862,40 грн. і прослідковувалась тенденція до зростання.

Позивач вказує, що в ході проведеної претензійної роботи з боржником, заборгованість погашено не було. Станом на дату подання позовної заяви зобов`язання відповідачем не виконане в повному обсязі. Відповідач не пояснює невиконання свого зобов`язання, але навіть якщо воно викликано скрутним матеріальним становищем це не є підставою для його не виконання, і в свою чергу спричиняє фінансово-економічні складнощі позивача. В ході переговорів сторони не змогли досягнути домовленості про належне виконання умов договору та оплату боргу.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 3 ст. 653 ЦК України, у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Як зазначалося вище по тексту рішення, відповідачем до суду надана копія угоди від 30.04.2020 про розірвання договору про надання охоронних послуг №28/09-19 від 28.09.2019, відповідно до якої, керуючись п. 7.3. договору, враховуючи систематичне порушення умов договору замовником, в частині оплати наданих послуг:

- замовник і виконавець дійшли згоди розірвати договір про надання охоронних послуг №28/09-19 від 28.09.2019.

- з моменту набрання чинності цією угодою зобов`язання сторін, що виникли з договору, припиняються і сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та обов`язками, що виникли із договором;

- зобов`язання замовника з оплати послуг виконавця в повному обсязі має бути виконано до 31.12. 2020;

- сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за договором, до моменту його розірвання;

- ця угода вважається укладеною і набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення її печатками сторін;

- ця угода складена при повному розумінні сторонами її умов та термінології українською мовою у двох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу - по одному для кожної із сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Тобто, на момент звернення до господарського суду порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що вимоги позивача є передчасними, оскільки з матеріалів справи не вбачається настання у відповідача строку виконання зобов`язання з оплати послуг, наданих відповідно до договору про надання охоронних послуг, з огляду на умови угоди про розірвання спірного договору, відповідно до якої строк виконання зобов`язання відповідачем сторонами встановлений 31.12.2020.

При цьому суд відхиляє заперечення позивача щодо дійсності наданої угоди, оскільки доказів визнання вказаної угоди недійсною або підробленою суду не надано; угода скріплена підписами керівників підприємств та печатками; матеріали справи не містять доказів звернення позивача щодо втрати або викрадення печатки підприємства позивача та доказів встановлення та притягнення до відповідальності винної у скоєнні злочину особи; відкриття кримінального провадження ще не є встановленням факту підробки документу, оскільки будь-яких вироків суду, інших висновків і процесуальних актів органів досудового слідства, матеріали справи не містять; сам позивач не спростовує факту укладання спірної угоди, а заперечує лише дату її підписання, а відповідач у свою чергу не заперечує існування заборгованості, а заперечує лише настання строку виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог як передчасно заявлених.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати у цій справі покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач - Приватне підприємство "Еверест О" (36002, м. Полтава, вул. Матросова, 4, код ЄДРПОУ 36274877).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Коксовий завод "Новомет" (61071, м. Харків, Карачаївське шосе, 44, код ЄДРПОУ 42031832).

Повне рішення підписано 27 серпня 2020 року.

Суддя О.В. Погорелова