Рішення № 91166914, 05.08.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/39/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2020 Справа № 908/456/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/456/20

за позовом: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24584661)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Завод Південгідромаш” (вул. Мелітопольське шосе, буд. 77, м. Бердянськ, Запорізька область, 71101, ідентифікаційний код 00218012)

про стягнення 20519,10 грн.

за участю представників:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” звернулось до Господарського суду Запорізької області із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства “Завод Південгідромаш” про стягнення боргу в сумі 20619,10 грн. за проситими векселями серії АА 1357828 від 15.06.2008 та серії АА 1357829 від 15.06.2008.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2020 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 27.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/39/20 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/39/20. Судове засідання призначено на 17.03.2020.

Ухвалою від 17.03.2020 відкладено судове засідання на 14.04.2020.

Ухвалою від 14.04.2020 відкладено розгляд справи № 908/456/20 на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Ухвалою суду від 15.06.2020 судове засідання у справі № 908/456/20 призначено на 05.08.2020.

З огляду на те, що представники сторін у судове засідання не з`явилися, судове засідання 20.07.2020 проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що ДП «НАЕК «Енергоатом» є законним держателем простих векселів на загальну суму 20619,10 грн, які останнім отримало безпосередньо від ВАТ «Завод Південгідромаш» (на сьогодні назва підприємства змінена на ПАТ «Завод Південгідромаш») відповідно до акту прийому-передачі векселів від 18.09.2009 № 1/09. Позивач звернувся до відповідача з вимогами про щодо сплати за векселями у зв`язку з настанням строку оплати за ними. Проте вимоги залишено без відповіді та задоволення. Отже, загальна сума, що підлягає стягненню з ПАТ «Завод Південгідромаш» на користь ДП «НАЕК «Енергоатом» становить 20 619,10 грн. Просить суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву не надав. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки неявка в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останніх, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

В засіданні 05.08.2020 судом прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

18.09.2009 Відкрите акціонерне товариство «Завод Південгідромаш» (Векселедавець) (назва підприємства змінена на ПАТ «Завод Південгідромаш») та Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Векселеодержувач) підписали акт № 1/09, відповідно до якого (п. 1) Векселедавець, в рахунок виконання своїх зобов`язань згідно мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.05.2008 по справі № 19/1/07, передав Векселеодержувачу, а Векселеодержувач отримав від Векселедавця прості векселі, у т.ч. серії АА 1357828 на суму 10 309,55 грн, емітованого 15.06.2008 ВАТ «Завод Південгідромаш», зі строком платежу - за пред`явленням, але не раніше 31.12.2018 та серії АА 1357829 на суму 10 309,55 грн, емітованого 15.06.2008 ВАТ «Завод Південгідромаш», зі строком платежу - за пред`явленням, але не раніше 31.12.2019.

Таким чином, Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» є законним держателем простих векселів: серії АА 1357828 на суму 10 309,55 грн та серії АА 1357829 на суму 10 309,55 грн.

Позивач звернувся до відповідач з вимогою від 16.09.2019 № 12442/10, згідно якої керуючись ст. ст. 34, 77, 78 Уніфікованого закону про прості та переказні векселі, запропонував провести оплату простого векселя № АА 1357828 на користь ДП «НАЕК «Енергоатом» включно до 01.10.2019.

Вимога отримана відповідачем 24.09.2019, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Також ДП «НАЕК «Енергоатом» звернулося до ПАТ «Завод Південгідромаш» з вимогою від 22.01.2020 № 939/10 про оплату простого векселя № АА 1357829 на користь ДП «НАЕК «Енергоатом» включно до 07.02.2020.

Вимога отримана відповідачем 28.01.2020, про що свідчить повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Проте, вказані вимоги залишено відповідачем без відповіді та задоволення.

Порушення відповідачем строків платежу за векселями стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Відповідно до ст. 194 Цивільного кодексу України цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Статтею 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» передбачено, що вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов`язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі.

Згідно ст. 1 Закону України «Про обіг векселів в Україні» законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів", цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.

Згідно з ст. 75 Уніфікованого закону простий вексель містить: (1) назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; (2) безумовне зобов`язання сплатити визначену суму грошей; (3) зазначення строку платежу; (4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; (5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; (6) зазначення дати і місця складання простого векселя; (7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Відповідно до ст. 77 Уніфікованого закону до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74).

Так, статтею 70 Уніфікованого закону встановлено, що позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.

Згідно статті 78 Уніфікованого закону векселедавець простого векселя зобов`язаний так само, як акцептант за переказним векселем.

У відповідності до ст. 33 Уніфікованого закону переказний вексель може бути виданий із таким строком платежу: за пред`явленням; у визначений строк від пред`явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату.

Статтею 34 Уніфікованого закону визначено, що переказний вексель строком за пред`явленням підлягає оплаті при його пред`явленні.

Згідно ч. 1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

При цьому, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст.612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

За приписами статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 73, 77 ГПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем надано суду відповідні докази, які підтверджують розмір боргу в сумі 20619,10 грн.

Відповідач не надав суду доказів перерахування позивачу заявленої до стягнення суми, не спростував висновків суду та доводів позивача.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань та вищезазначені приписи норми чинного законодавства України, суд констатує правомірність заявленої позивачем вимоги про стягнення 20619,10 грн, а тому задовольняє її у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача в сумі 2102,00 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Завод Південгідромаш” (вул. Мелітопольське шосе, буд. 77, м. Бердянськ, Запорізька область, 71101, ідентифікаційний код 00218012) на користь Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24584661) – 20619 (двадцять тисяч шістсот дев`ятнадцять) грн. 10 коп. боргу та 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 27.08.2020.

Суддя Т.А. Азізбекян