Рішення № 91166805, 26.08.2020, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.08.2020 Справа № 905/122/20

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Новіковій К.Ю., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбастеплоелектромонтаж” м.Краматорськ Донецької області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Миронівська теплова електроцентраль” смт.Миронівський, Бахмутський район Донецької області,

про стягнення 1’ 570’ 788,62грн,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Донбастеплоелектромонтаж” м.Краматорськ Донецької області, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Миронівська теплова електроцентраль” смт.Миронівський, Бахмутський район Донецької області, про стягнення 1'360'892,16грн заборгованості, 49'204,12грн пені, 4'877,15грн 3% річних (всього 1'414'973,43грн).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором №235-МиТЄЦ-ДЦ від 18.06.2019 підряду (ремонту на території замовника) в частині проведення своєчасної та в повному обсязі оплати за виконані роботи.

Ухвалою господарського суду від 05.02.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/122/20; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

18.03.2020 до канцелярії суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог. За змістом відзиву відповідач посилається на виконання позивачем своїх зобов`язань за договором з порушенням строків, позиція по суті позовних вимог мотивована незгодою з розрахунками позивача, оскільки за його переконанням строк оплати належить рахувати саме з дати підписання акта приймання-передачі виконаних робіт від 30.09.2019р., також відповідач вважає вимоги в частині 3% річних безпідставними з огляду на те, що їх стягнення не передбачено спірним договором.

20.03.2020 через систему "Електронний суд" до суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Миронівська теплова електроцентраль” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбастеплоелектромонтаж” про стягнення неустойки у розмірі 22’ 137,90грн, яка ухвалою суду від 23.03.2020р. була повернута заявнику.

31.03.2020 через канцелярію суду від представника відповідача надійшли заперечення №27-03-3 від 27.03.2020 на відзив, у яких не погоджується з розрахунком неустойки відповідача.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.04.2020, у зв`язку з надходженням апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Миронівська теплова електроцентраль” на ухвалу суду від 23.03.2020 про повернення зустрічної позовної заяви, зупинено провадження у справі №905/122/20 до закінчення апеляційного провадження та повернення матеріалів справи на адресу господарського суду Донецької області.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Миронівська теплова електроцентраль" залишено без задоволення, ухвалу від 23.03.2020 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.06.2020 поновлено провадження у справі №905/122/20.

19.06.2020р. через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява №16-06-1 від 16.06.2020р. про зміну позовних вимог, у якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість по оплаті за виконані роботи у розмірі 1’ 570’ 797,97грн, з яких: 1'360’ 892,16грн. сума основного боргу, 185’ 335,91грн. сума пені, 24'569,90грн. - розмір 3% річних. Вказана заява про збільшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду ухвалою суду від 02.07.2020р.

22.07.2020 через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява №13-07-20 від 13.07.2020 про зміну позовних вимог (уточнення), у якій позивач просить стягнути з відповідача 1’ 570’ 788,62грн., з яких: 1’ 360’ 892,16грн. - заборгованість по оплаті за виконані роботи, 185’ 326,56грн. - сума пені, 24’ 569,90грн. - сума 3% річних. Ухвалою від 03.08.2020 вказана заява прийнята судом до розгляду.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.08.2020.

У судове засідання 26.08.2020 представники сторін не з`явились, про місце, дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення. Крім того, судові ухвали розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд також враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" у чинній редакції, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 по 31.08.2020 (в редакції останніх змін) на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 №343 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією. Зокрема, дозволено: з 22.05.2020 регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25.05.2020 перевезення пасажирів метрополітенами.

Наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.

В той же час суд звертає увагу на те, що за положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Враховуючи викладене, а також відкриття провадження у справі ще до запровадження карантину, неодноразові відкладення судових засідань, зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання 26.08.2020 не була визнана судом обов`язковою, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за наявними в ній матеріалами за відсутності представників сторін.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд ВСТАНОВИВ:

18.06.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Миронівська теплова електроцентраль” (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Донбастеплоелектромонтаж” (Підрядник) було укладено Договір підряду (ремонт на території замовника) №235-МиТЄЦ-ДЦ (надалі договір), згідно якого у порядку та на умовах, передбачених цим договором, підрядник зобов`язався на свій ризик, своїми силами та засобами, використовуючи свої матеріали й обладнання, за завданням Замовника відповідно до умов цього договору, виконати роботи з ремонту «Капітальний ремонт котлоагрегату типу ЕП-230-510 ст.№9 Миронівської ТЕЦ» (роботи) обладнання, його вузлів і комплектування (далі - обладнання), зазначених у Специфікаціях, які підписані обома сторонами і є невіддільною частиною цього договору (далі - додатки) (п.1.1. договору).

Додатки (Специфікації) оформлюються відповідно до зразка, погодженого сторонами в додатку №1 до цього договору, який є його невіддільною частиною (п.1.2. договору).

Сторони у п.1.3. договору дійшли згоди, що безпосередній перелік, обсяг і вартість робіт погоджується сторонами в додатках, які є його невіддільною частиною.

Відповідно до п.1.4. договору Замовник зобов`язався прийняти та своєчасно оплатити виконані підрядником роботи.

Згідно з п.2.1.1. договору Підрядник зобов`язався виконати роботи, вказані в п.1.1. договору, якісно, відповідно до вимог цього договору, чинних норм і стандартів, а також технічного завдання Замовника, яке за потреби видається Замовником на підставі дефектації обладнання. Під час видавання Замовником технічного завдання воно погоджується з Підрядником. Технічне завдання оформляється у вигляді додатка до цього договору або до відповідної специфікації до договору.

Відповідно до п.2.1.2. договору Підрядник зобов`язався виконати роботи протягом 52 календарних днів із моменту передання Обладнання в ремонт і підписання відповідного акту приймання-передачі обладнання в ремонт, якщо інший термін не вказаний в Додатках до договору.

Підрядник також зобов`язався: після закінчення виконання робіт своєчасно, однак не пізніше ніж за 3 календарні дні до дати прогнозованого передання обладнання з ремонту, сповістити замовника про готовність обладнання для передання з ремонту; здати замовнику виконані роботи з оформленням акту приймання-передачі виконаних робіт та наданням акту випробування обладнання відповідно до розробленої програми випробувань; після виконання робіт передати Замовнику за актом приймання-передачі обладнання з ремонту. В акті приймання-передачі обладнання в обов`язковому порядку вказується кількість, наявність зовнішніх пошкоджень, комплектності обладнання, переданого з ремонту (п.п.2.1.9., 2.1.10, 2.1.12 договору).

Згідно з п.п.2.2.2., 2.2.3. договору Замовник зобов`язався своєчасно сплачувати роботи відповідно до умов цього договору; прийняти від Підрядника виконані роботи за Актом приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п.3.1. договору загальна сума договору визначається загальною сумою всіх додатків, які є невід`ємною частиною цього договору. У будь-якому разі, загальна орієнтовна сума договору не повинна перевищувати суму еквівалентну 2’ 132’ 169,01грн з ПДВ/без ПДВ на дату укладання договору. Сума договору може бути збільшена шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди після отримання письмового дозволу уповноваженого на те органу управління замовника.

За змістом п.3.4. договору сторони дійшли згоди, що розрахунки за договором здійснюються замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника протягом 5 робочих днів в наступному порядку: авансовий платіж в розмірі 30% від вартості цього договору, а остаточний розрахунок протягом 5 робочих днів з 60 календарного дня з дати підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно з п.4.3. договору сторони здійснюють приймання-передачу виконаних робіт з оформленням Акту приймання-передачі виконаних робіт. Підрядник не пізніше ніж за 2 (два) робочих дні з моменту виконання робіт за відповідним додатком зобов`язаний підписати й передати Замовнику два примірники Акту приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п.8.1. договору останній набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2019, а в частині виконання зобов`язань – до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором, що виникли під час дії договору.

Усі зміни та доповнення до цього договору можуть бути внесені за згодою на це обох сторін і оформляються Додатковими угодами, які є невіддільними частинами цього договору та Специфікації (додатки) є невіддільними частинами договору (п.8.3. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, 18.06.2019 сторонами було підписано специфікацію №1 до договору підряду №235-МиТЄЦ-ДЦ від 18.06.2019, відповідно до якої позивач зобов`язався виконати роботи з капітального ремонту котлоагрегату типу ЕП-230-510 ст.№9; вартість робіт – 2’ 132’ 169,01грн з ПДВ; термін виконання робіт – 52 календарних днів, роботи повинні бути виконані відповідно до Технічного завданням, погодженого Сторонами, у якому вказується у тому числі перелік виконуваних робіт; в іншому, що не суперечить чинному законодавству України і не передбачено цією Специфікацією, сторони керуються положеннями договору.

Додатковою угодою №1 до договору сторони погодились внести зміни до договору в частині реквізитів підрядника та замовника за договором.

Матеріали справи також містять Додаток №2 «Договірна ціна» та Додаток №5 «Технічне завдання на виконання роботи згідно проекту «Капітальний ремонт котлоагрегату типу ЕП-230-510 ст.№9 Миронівської ТЕЦ» до Договору.

Крім того, у матеріалах справи міститься Додаток №4 «Графік виконання робіт по капітальному будівництву котлоагрегату типу ЕП-230-510 ст.№9 Миронівської ТЕЦ в 2019р».

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем у виконання умов договору були виконані роботи з капітального ремонту котлоагрегату типу ЕП-230-510 ст.№9, про що складені акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року №01/08 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2019 року на суму 1’ 939’ 205,30грн; акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року №02/09 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за cерпень та вересень 2019 року на суму 61’ 337,54грн.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме виписки з особового рахунку боржника за 26.06.2019 на суму 100'000,00грн, за 05.07.2019 на суму 225'000,00грн, за 11.07.2019 на суму 314'650,68грн, відповідачем здійснено часткову оплату виконаних за договором робіт на загальну суму 639’ 650,68грн.

Позивач звертався до відповідача із вимогою №27-12-1 від 17.12.2019 щодо сплати неустойки, в тому числі за договором №235-МиТЄЦ-ДЦ від 18.06.2019; претензією №21-11-4 від 21.11.2019 про порушення строку виконання зобов`язань по договору №235-МиТЭЦ-ДЦ від 18.06.2019, у якій вимагав виконати зобов`язання за договором та сплатити на користь позивача суму основного боргу 1’ 360’ 892,16грн.

Матеріали справи містять, зокрема, докази направлення 21.11.2019 вказаної претензії Товариству з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Миронівська теплова електроцентраль”.

Позивач, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати у повному обсязі виконаних робіт за договором, звернувся до суду із даним позовом про стягнення 1’ 360’ 892,16грн основного боргу, 185’ 326,56грн пені та 24’ 569,90 грн. 3% річних (з урахуванням заяви №13-07-20 від 13.07.2020 про зміну позовних вимог (уточнення)).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору.

Відповідно до вимог ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України, зокрема, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як визначено ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з того, що укладений між сторонами договір №235-МиТЄЦ-ДЦ від 18.06.2019 за своєю правовою природою є договором підряду, за яким, відповідно до частини першої статті 837 Цивільного кодексу України, одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Згідно із ст.2 ст.73 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

З огляду на вимоги ч.ч.1, 3 ст.74 ст.73 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як вже встановлено судом, позивачем були виконані взяті на себе зобов`язання за договором №235-МиТЄЦ-ДЦ від 18.06.2019 та Специфікації № 1 до нього, а саме виконані роботи з капітального ремонту спірного обладнання, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року №01/08 та вересень 2019 року №02/09 на загальну суму 2’ 000’ 542,84грн.

Вказані акти підписані представниками сторін - директором Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбастеплоелектромонтаж” Кочергіним М.М. та директором Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Миронівська теплова електроцентраль” Згінник О.І. та скріплені печатками підприємств без будь-яких зауважень.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підписання замовником актів, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отримані роботи.

Не є обґрунтованими викладені у відзиві на позовну заяву заперечення відповідача проти позовних вимог з посиланням на несвоєчасне підписання актів приймання-передач виконаних робіт, оскільки даний факт не звільняє відповідача від зобов`язання здійснити оплату виконаних робіт з огляду на наступне.

Відповідно до ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ч.4 ст.219 Господарського кодексу України сторони зобов`язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов`язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

За умовами п.п.2.2.2., 2.2.3. договору Замовник зобов`язався своєчасно сплачувати роботи відповідно до умов цього договору, прийняти від Підрядника виконані роботи за Актом приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно з п.3.4. договору розрахунки за договором здійснюються замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника протягом 5 робочих днів в наступному порядку: авансовий платіж в розмірі 30% від вартості цього договору, а остаточний розрахунок протягом 5 робочих днів з 60 календарного дня з дати підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

Несвоєчасне підписання приймання-передач виконаних робіт не є умовою у розумінні приписів діючого законодавства та умов договору, що звільняє замовника від виконання своїх грошових зобов`язань та відповідно відповідальності за несвоєчасне їх виконання.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п.2.2.2. договору Замовник зобов`язався своєчасно сплачувати роботи відповідно до умов цього договору.

Як вже зазначалося, за умовами п.3.4. договору розрахунки за договором здійснюються замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника протягом 5 робочих днів в наступному порядку: авансовий платіж в розмірі 30% від вартості цього договору, а остаточний розрахунок протягом 5 робочих днів з 60 календарного дня з дати підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

Відтак, з урахуванням змісту п.3.4. договору:

- зобов`язання з оплати виконаних робіт за серпень 2019 мали бути виконані до 05.11.2019, а з 06.11.2019 почалося прострочення виконання зобов`язання;

- зобов`язання з оплати теплової енергії, спожитої у вересні 2019 мали бути виконані до 06.12.2019, а з 07.12.2019 почалося прострочення виконання зобов`язання;

В свою чергу, оплату робіт відповідачем здійснено частково, у зв`язку з чим у відповідача виник борг у розмірі 1’ 360’ 892,16грн.

Оскільки матеріали справи не містять доказів сплати у повному обсязі суми заборгованості за виконані у серпні – вересні 2019 роботи, розмір боргу у заявленому розмірі не спростований відповідачем належними та допустимими доказами, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 1'360'892,16грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивач також просить суд стягнути з відповідача 185'326,56грн пені, 24'569,90грн - 3% річних.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6.9. договору у разі несвоєчасної оплати виконаних робіт Замовник, на письмову вимогу Підрядника сплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

У заяві про зміну позовних вимог (уточнення) №13-07-20 від 13.07.2020 позивач просив суд прийняти новий розрахунок пені, відповідно до якого остаточно заявлена до стягнення пеня у розмірі 185'326,56грн, нарахована позивачем наступним чином:

- на суму заборгованості за актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року №01/08 у розмірі 1’ 299’ 554,62грн за період з 06.11.2019 по 15.06.2020;

- на суму заборгованості за актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року №02/09 у розмірі 61'337,54грн за період з 09.12.2019 по 21.04.2020.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вбачається зі змісту договору, зокрема пункту 6.11., сторони дійшли згоди щодо більш тривалого, ніж визначений ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, строку нарахування штрафних санкцій саме Замовником (відповідачем) Підряднику (позивачу).

Виходячи з того, що договором №235-МиТЄЦ-ДЦ від 18.06.2019 підряду (ремонту на території замовника) не встановлено більш тривалого ніж визначений ч.6 ст.232 Господарського кодексу України строку нарахування Підрядником Замовнику штрафних санкцій, у даному випадку нарахування пені припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано та законодавцем встановлений присікальний строк нарахування не більше 6 місяців.

Враховуючи вищевикладені висновки суду щодо граничних строків оплати виконаних робіт з ремонту, в межах шестимісячного строку для нарахування пені з дня виникнення прострочення, позивач має право здійснювати нарахування пені на заборгованість за актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року №01/08 за період з 06.11.2019 по 06.05.2020. Відтак, нарахування пені за вказаним актом за період після 06.05.2020 суперечать приписам ч.6 ст.232 Господарського кодексу України в частини законодавчо встановленого обмеження у шість місяців з дня коли зобов`язання повинно бути виконано.

За наслідками перевірки, обраний позивачем період нарахування пені за актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року №02/09 не суперечить приписам ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахована сума пені не перевищує розмір, який може бути нарахований за обраний позивачем період.

З урахуванням викладених вище висновків, здійснивши власний розрахунок пені:

- на суму заборгованості за актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року №01/08 у розмірі 1’ 299’ 554,62грн за період з 06.11.2019 по 06.05.2020;

- на суму заборгованості за актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року №02/09 у розмірі 61'337,54грн за період з 09.12.2019 по 21.04.2020.,

сума пені, що підлягає задоволенню становить 163’ 277,99грн.

Щодо заявлених вимог про стягнення 3% річних у розмірі 24'569,90грн суд зазначає наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, частиною першою цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У частині другій зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 Цивільного кодексу України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Зазначена норма передбачає, що проценти та індекс інфляції, що стягуються у разі порушення стороною грошового зобов`язання, має компенсаційний, а не штрафний характер.

За змістом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Проценти, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів. Тобто такі проценти є гарантією для кредитора у вигляді настання певних правових наслідків для боржника через неналежне виконання ним взятих за договором зобов`язань.

Отже, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Приписи статті 625 Цивільного кодексу України щодо 3% річних, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються в разі, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто в разі якщо в договорі не зазначено розміру процентів, цивільно-правова відповідальність за порушення грошового зобов`язання настає на підставі вимог закону, а саме статті 625 Цивільного кодексу України. Отже, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили іншого розміру процентів річних.

Враховуючи викладене, суд відхиляє доводи відповідача у відзиві відносно неправомірності стягнення 3% річних.

Зокрема, 3% річних не входить до передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України видів забезпечення виконання зобов`язання, правочини щодо яких повинні вчинятися у письмовій формі відповідно до вимог ст. 547 вказаного Кодексу.

Відповідно до остаточного розрахунку, заявлені до стягнення відсотки річних нараховані позивачем наступним чином:

- на суму заборгованості за актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року №01/08 у розмірі 1’ 299’ 554,62грн за період з 06.11.2019 по 15.06.2020 – у розмірі 23’ 770,50грн;

- на суму заборгованості за актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року №02/09 у розмірі 61’ 337,54грн за період з 09.01.2020 по 15.06.2020 – у розмірі 799,40грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, господарський суд дійшов висновку, що останній є арифметично вірним, внаслідок чого вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому розмірі 24'569,90грн.

Доводи відзиву не спростовують вищевикладені висновки суду.

За звернення з даною позовною заявою, з урахуванням остаточних позовних вимог, судовий збір підлягав сплаті в сумі 23’ 561,82грн, в свою чергу згідно з платіжними дорученнями №5449 від 24.12.2019 та №6504 від 16.06.2020 судовий збір був сплачений позивачем у розмірі 23’ 561,97грн.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог.

Враховуючи, що позивачем не подано суду відповідного клопотання, у суду відсутні передбачені чинним законодавством України підстави для повернення судового збору у розмірі 0,14грн.

Відповідно до ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 236-238 ГПК України господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбастеплоелектромонтаж”, м.Краматорськ Донецької області, до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Миронівська теплова електроцентраль”, смт.Миронівський, Бахмутський район Донецької області, про стягнення 1'570'788,62грн – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Миронівська теплова електроцентраль” (84791, Донецька область, Бахмутський район, смт.Миронівський, вул.Миру, 43; код ЄДРПОУ 42360523) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбастеплоелектромонтаж” (84313, Донецька область, м.Краматорськ, б-р.Машинобудівників, 8; код ЄДРПОУ 38144072) заборгованість у розмірі 1’ 360’ 892,16грн, пеню у розмірі 163’ 277,99грн, 3% річних у розмірі 24'569,90грн, судовий збір у розмірі 23’ 231,10грн.

В частині стягнення пені у розмірі 22’ 048,57грн - відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Згідно із ст.241 ГПК рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України, з урахуванням положень п.4 розділу Х «Прикінцеві положення» ГПК України.

У судовому засіданні 26.08.2020 підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 27.08.2020.

Суддя Ю.В. Макарова