Рішення № 91166749, 17.08.2020, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.08.2020 Справа № 905/1639/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В.

при секретарі судового засідання Лисих О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: публічного акціонерного товариства “Часівоярський вогнетривкий комбінат” (84551, Донецька область, Бахмутський район, місто Часів Яр, вулиця Комсомольська, будинок №1, код ЄДРПОУ 00191776)

до відповідача: виробничого ремонтно- житлового підприємства міста Часів Яра (84551, Донецька область, Бахмутський район, місто Часів Яр, вулиця Комунальна, будинок №4; код ЄДРПОУ 24647462)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Часовоярської міської ради (84551, Донецька область, Бахмутський район, місто Часів Яр, вулиця Цілинниців №1; код ЄДРПОУ 04052867)

про стягнення боргу у розмірі 569 333,18грн.,-

за участю представників сторін:

від позивача: Медвєдєв Л.Ю (на підставі довіреності № 12/6-94 від 14.02.18), Бречко В.В. (керівник, на підставі довіреності № 2 від 11.01.2020)

від відповідача: Щекодіна О.І. (на підставі довіреності №2 від 11.01.20)

від третьої особи: Разборський І.А. (на підставі довіреності №02-42/1099 від 15.06.20)

С У Т Ь С П О Р У

Публічне акціонерне товариство “Часівоярський вогнетривкий комбінат” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до виробничого ремонтно-житлового підприємства міста Часів Яра про стягнення боргу у розмірі 569333,18 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань з оплати за надані послуги з теплопостачання, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з листопада 2018 по квітень 2019.

Представник позивача під час розгляду справи наполягав на задоволенні позовних вимог. Позивач неодноразово наголошував, що власником вказаних у позовній заві житлових будинків є Часовоярська міська рада, а балансоутримувачем - виробниче ремонтне житлове підприємство міста Часів Яра.

Представник відповідача під час розгляду справи проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на наступне. На думку відповідача, позивачем не доведено, що житлові будинки за адресами: вул. Горького, будинки №№ 3,4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 14, 16, 18, 20, 22, 26; вул.Транспортна, будинки №№ 14, 15, 16, 17, 18, 19, 21; вул. Олійника (Жовтнева), будинки №№ 4, 5, 7, 9; вул. Міліцейська, будинки №№ 2, 4, 6; вул. Миру (Й. Кобзона), будинки № 5, 6, 7, 8, 9, 10; вул. Гірників (Р.Люксембург), будинок №2 є комунальною власністю; квартири за адресами: вул. Горького, 14/1, вул.Горького 18/13, вул. Гірників (Р.Люксембург), 2/2, вул.Транспортна, 19/2, вул.Транспортна, 14/7, вул.Миру, 10/17, вул.Олійника, 4/1, вул.Олійника, 4/11, вул.Олійника, 9/4, вул.Горького, 6/10 є не приватизованими, та що вони є комунальною власністю, та що в них зареєстровані особи протягом довготривалого часу не мешкають і місцезнаходження їх невідомо; квартири за адресами: вул.Горького, №№3/1, 12/5, 21/8, 16/1, 18/8, 20/15, 22/8, 22/13, 22/18, 6/17, 8/13, 9/4, 9/18, 11/11, вул.Гірників, №№2/3, 2/6, 2/13, 2/15, 2/20, 2/7, вул.Транспортна, №№15/5, 16/7, 17/1, 19/1, 21/1, вул.Миру №№6/3, 6/17, 6/18, 8/9, 10/13, 10/14, 10/15, 10/16, вул.Олійника, №№, 4/2, 4/5, 4/11, 4/15, 5/11, 7/4, 7/12, 9/5, 9/7, 9/8, 9/14, вул.Міліцейська, №№2/9, 2/15, 2/18, 4/11, 4/15, 6/8, вул.Миру №№7/9, 7/16, 9/17 є приватизованими та що власники цих квартир померли, а зареєстровані особи у цих квартирах відсутні, або протягом тривалого часу не мешкають, місцезнаходження їх невідомо. Відповідач відповідно до п.3.2 Статуту є лише балансоутримувачем, а отже не може бути відповідачем по справі. Крім того, відповідач не є споживачем житлово-комунальних послуг, оскільки не є власником майна, згідно п.6 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”. Таким чином, обов`язок по сплаті боргу у останнього відсутній.

Представник третьої особи під час розгляду даної справи заперечував проти задоволення позовних вимог. У наданих до суду письмових поясненнях представник третьої особи зазначає, що відповідач не є власником вказаного у позові майна, а є лише його балансоутримувачем, а отже не є споживачем отриманих комунальних послуг. Також зазначено, що спірне нерухоме майно є частково комунальним та частково приватним, а тому на спірні правовідносини поширюється дія ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -

В С Т А Н О В И В

Рішенням виконавчого комітету Часовоярської міської ради №6 від 25.01.2006 “Про визначення виробників послуг у місті Часів Ярі та виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді територіальної громади міста Часів Яру” визначено виробником послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в м. Часів Яр, зокрема, у п.1.1.2, відкрите акціонерне товариство “Часівоярський вогнетривкий комбінат”.

У п.2.1 вказаного рішення визначено виконавцями житлово-комунальних послуг в житлових будинках комунальної власності територіальної громади міста Часів Яру, зокрема Часівоярське виробниче ремонтно-житлове підприємство.

Виконавці житлово-комунальних послуг відповідно до вказаного рішення повинні були забезпечити виготовлення бланків договорів на надання житлово-комунальних послуг по формі згідно додатку 1 (п.3.1); укладання договорів на надання житлово-комунальних послуг мешканцям житлових приміщень (п.3.2); укладання договорів з підприємствами - виробниками послуг і постачання послуг з централізованого опалення, гарячого та холодного водопостачання та договорів на утримання житлового фонду і прибудинкових територій з підприємствами, що здійснюють утримання житлових будинків та прибудинкових територій (п.3.3).

Згідно довідки №11-18/26 від 30.08.2019 ПАТ “Часівоярський вогнетривкий комбінат” забезпечує тепловою енергією об`єкти житлового фонду м.Часів Яр за наступними адресами: вул. Горького, будинки №№ 3,4, 5, 6, 7, 8, 9, 11, 12, 14, 16, 18, 20, 21, 22, 26; вул.Транспортна, будинки №№ 14, 15, 16, 17, 18, 19, 21; вул. Олійника (Жовтнева), будинки №№ 4, 5, 7, 9; вул. Міліцейська, будинки №№ 2, 4, 6; вул. Мира (Кобзона), будинки № 5, 6, 7, 8, 9, 10; вул. Гірників (Р.Люксембург), будинок №2.

Листом №11-15/24 від 29.08.2018 позивач надіслав на адресу відповідача два примірника договору №Э-182/18 від 29.08.2018 про постачання теплової енергії на опалювальний період 2018-2019 з проханням підписати їх, один примірник якого повернути на його адресу.

У відповіді №228 від 27.09.2018 на лист позивача №11-15/24 від 29.08.2018 відповідач повідомив позивача, що у зв`язку з тим, що відповідача жодним правовим актом не визначено виконавцем послуги з постачання теплової енергії, повертається без підпису договір №Э-182/18 від 29.08.2018.

16.01.2019 позивач повторно звернувся до відповідача з листом №11-18/1, в якому надіслав 2 примірника договору про постачання теплової енергії №Э-182/18 від 29.08.2018 та просив його підписати та повернути один примірник.

Відповідач у відповіді №35 від 15.02.2019 на лист позивача від 16.01.2019 №11-18/1 повідомив позивача, що відповідач станом на 16.01.2019 не є виконавцем послуги з постачання теплової енергії та повернув вищезазначені договори без підпису.

Як зазначає позивач, що не заперечують відповідач і третя особа, договір про надання послуги з централізованого опалення сторонами укладено не було.

Одночасно, послуги з теплопостачання позивачем надавались, що підтверджується рішеннями Виконавчого комітету Часовоярської міської ради №76 від 19.09.2018 “Про початок опалювального періоду 2018-2019 років м. Часів Яр”, №85 від 16.10.2018 “Про перенесення початку опалювального періоду 2018-2019 років у м. Часів Яр”, №21 від 20.03.2019 “Про закінчення опалювального періоду 2018-2019 років у м. Часів Яр”.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу Часовоярської міської ради були надіслані наступні рахунки-фактури: № 1/2 від 31.12.2018 на суму 16 486,79 грн. з ПДВ, № 1/3 від 31.12.2018 на суму 98 232,17 грн. з ПДВ, № 1/4 від 31.01.2019 на суму 20 018,04 грн. з ПДВ, № 1/5 від 31.01.2019 на суму 124 847,42 грн. з ПДВ, №1/5 від 28.02.2019 на суму 16 977,88 грн. з ПДВ, № 1/6 від 28.02.2019 на суму 111 645,83 грн. з ПДВ, № 1/7 від 31.03.2019 на суму 13 356,12 грн. з ПДВ, № 1/8 від 31.03.2019 на суму 83 286,17 грн., № 1/9 від 30.04.2019 на суму 1 975,76 грн. з ПДВ, № 1/10 від 30.04.2019 на суму 12 320,41 грн. з ПДВ, № 1/1 від 01.08.2019 на суму 9 745,96 грн. з ПДВ, № 1/2 від 01.08.2019 на суму 60 440,63 грн. з ПДВ.

Вищезазначені рахунки були надіслані на адресу Часовоярської міської ради листами №№35-1/06 від 11.01.2019, 35-1/07 від 11.01.2019, 35-1/25 від 08.02.2019, 35-1/26 від 08.02.2019, 35-1/28 від 11.03.2019, 35-1/29 від 11.03.2019, 35-1/34 від 10.04.2019, 35-1/33 від 10.04.2019, 35-1/42 від 15.05.2019, 35-1/39 від 15.05.2019, 35-1/48 від 02.08.2019, 35-1/47 від 02.08.2019.

Однак, за твердженням позивача, виставлені рахунки споживач не оплатив, внаслідок чого за відповідачем обліковується заборгованість за опалювальний період з 08.11.2018 по 10.04.2019 у сумі 569 333,18грн.

Невиконання відповідачем грошових зобов`язань з оплати наданих послуг з теплопостачання стали підставою для звернення позивачем до господарського суду з даним позовом.

Оцінюючи правомірність заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Згідно ст.327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Приписами ст.322 Цивільного кодексу України встановлено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.23 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” власник має право тримати на балансі та управляти належним йому майном. Власник має право доручати повністю або частково розпоряджатися та управляти належним йому майном відповідно до закону та договору балансоутримувачу або управителю.

Під час розгляду даної справи представник відповідача неодноразово наголошував на тому, що частина квартир у житлових будинках, за якими позивач просить стягнути заборгованість, є приватизованими, проте відсутня можливість самостійно надати відповідні докази.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

За приписами ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом Учасників справи подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом були створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Однак, як встановлено судом, відповідачем під час розгляду даної справи жодних клопотань про витребування доказів на підтвердження своєї правової позиції, не надано. Зокрема, під час розгляду справи відповідачем не було заявлено клопотання про отримання відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо того, хто є власником квартир, які він вважає приватизованими.

В Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями proprio motu, щоб вимагати від сторін пред`явлення таких роз`яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.

Оскільки відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами наявність приватизованих квартир – приміщень, до яких постачалась теплова енергія та не спростовано їх належність до комунальної власності, судом встановлено, що власником вказаних у позовній заяві приміщень, до яких постачалася теплова енергія позивачем, є Часовоярська міська рада, а балансоутримувачем Виробниче ремонтно-житлове підприємством м.Часів Яр. Протилежного відповідачем та третьою особою не доведено.

Згідно п.2.3 Статуту відповідача (далі - підприємства) підприємство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах належного йому майна згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п.3.1 Статуту підприємство створено з метою:

- забезпечення належного утримання експлуатації та збереження житлового фонду засновника: будинків, під`їздів житлових будинків, прибудинкової території, інших місць спільного користування житловими будинками; своєчасного проведення капітального та поточного ремонту житлового фонду, забезпечення безперебійної роботи інженерного устаткування житлових будинків та приміщень згідно з правилами та нормами технічної експлуатації житлового фонду;

- організації забезпечення фізичних осіб, які мешкають в будинках житлового фонду засновника комунальними та іншими послугами;

- забезпечення виконання власниками квартир, жилих і нежилих приміщень будинків, наймачами, орендарями, орендодавцями квартир, жилих і нежилих приміщень в будинках, які належать засновнику, вимог Правил користування приміщеннями та прибудинковими територіями, інших норм діючого законодавства України відносно оренди, використання, експлуатації жилих і нежилих приміщень будинків та прибудинкової території;

- здійснення технічного нагляду за станом та належною експлуатацією житлового фонду та міських доріг, переданого для обслуговування та ремонту іншим підприємствам, здійснення контролю за утриманням житлових будинків та міських доріг;

- забезпечення подальшого розвитку житлового господарства на основі встановлених норм обслуговування та досягнень науки та техніки;

- забезпечення економії матеріальних та фінансових ресурсів, які виділені на проведення ремонту та експлуатацію житлового фонду, а також зворотних коштів;

- здійснення ринкових взаємовідносин та одержання прибутку на основі задоволення потреб фізичних осіб, підприємств, установ, організацій, інших закладів у продукції, що виробляє та послугах, що виконуються у сферах, які визначені предметом діяльності підприємства.

Для досягнення вказаних цілей підприємство здійснює наступні види діяльності, зокрема, утримання на балансі переданого йому житлового фонду територіальної громади м.Часів Яра, об`єктів благоустрою і інженерної інфраструктури; експлуатація житлового фонду; господарське керування житловим фондом (п.3.2 Статуту).

Згідно ст.1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Відповідно до термінів, що використовуються в Правилах користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 визначено, що балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі- балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунком коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Відповідно до статті 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Згідно ст.24 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) балансоутримувач має право: 1) здійснювати функції утримання на балансі переданого йому за договором з власником майна та управляти їм чи передавати за договором повністю або частково функції управління управителю; 2) визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту майна; 3) укладати договори на надання житлово-комунальних послуг; 4) приймати рішення щодо використання коштів на виконання капітального та поточного ремонтів; 5) здійснювати господарську діяльність у порядку, визначеному законом; 6) звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодовувати завдані збитки майну, що перебуває в нього на балансі. Балансоутримувач зобов`язаний: 1)укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна; 2) утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками); 3) вести бухгалтерську, статистичну та іншу, передбачену законодавством, звітність відповідно до законодавства; 4) забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном; 5) забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; 6)забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Отже, обов`язок безпосередньо утримання майна покладається на балансоутримувача - Виробниче ремонтно-житлове підприємство м.Часів Яр, Донецька область.

Згідно зі ст.19 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 1 ч.1 ст.20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг. Пунктом 5 ч.3 ст.20 названого Закону визначений обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

За приписами ч.5, 6 ст.19 Закону України “Про теплопостачання” теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі, а споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно з ч.2 ст.275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Зазначені положення кореспондуються з п.п.4, 14 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 (далі - Правила), якими передбачено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, споживач зобов`язаний до початку подачі теплоносія до системи тепло споживання укласти з теплопостачальною організацією такий договір.

Виходячи з правового аналізу наведеної норми закону слідує, що у сфері теплопостачання встановлюються відносини шляхом укладення договору про купівлю-продаж (постачання) теплової енергії між теплогенеруючою або теплопостачальною організацією і власником або балансоутримувачем будинку.

З огляду на передбачену законодавством обов`язковість укладення договору купівлі-продажу теплової енергії, позивач звертався до відповідача та третьої особи з вимогою укласти відповідний договір.

Відмова від укладання договору про надання послуги з централізованого опалення позивачем та третьою особою була обґрунтована зокрема, відсутністю факту отримання послуг централізованого опалення, відсутністю виділених асигнувань з місцевого бюджету на опалення комунальних послуг комунального майна яке є неприватизованим, власником якого є територіальна громада міста Часів Яр.

Приймаючи до уваги наявне в матеріалах справи листування сторін та пояснення сторін, в спірний опалювальний період 2018-2019 сторони не знаходились в договірних відносинах.

Однак, відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

Зазначеної позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові №910/15085/16 від 06.03.2018 року та Верховний Суд України в постанові від 30.10.2013 року у справі № 6-59цс13.

В підтвердження факту відпуску теплової енергії до спірних приміщень позивач надав: рішення Виконавчого комітету Часовоярської міська рада №76 від 19.09.2018 “Про початок опалювального періоду 2018-2019 років м. Часів Яр”, №85 від 16.10.2018 “Про перенесення початку опалювального періоду 2018-2019 років у м. Часів Яр”, №21 від 20.03.2019 “Про закінчення опалювального періоду 2018-2019 років у м. Часів Яр”, акти від 09.11.2018 про підключення житлового будинку до системи централізованого опалення ПАТ “Часовоярський вогнетривкий комбінат” за адресами: вул. Міліцейська, буд.2, вул. Горького, буд. 18, вул. Горького, буд.21, вул.В.Олійника, буд.4, вул.Мира, буд. 8, вул. Міліцейська, буд. 6, вул. Транспортан, буд.15, вул. Транспортна, буд.21, вул.Горняков (Рози-Люксембург), 2, вул. Міліцейська, буд.4, вул. Горького, буд.3, вул. Мира, буд.10, вул. Мира, буд.9, вул. Мира, буд.7, вул. Мира, буд.6, вул. Мира, буд.5, вул.В.Олійника, буд.9, вул.В.Олійника, буд.7, вул.В.Олійника, буд.5, вул. Горького, буд.26, вул. Горького, буд.22, вул. Горького, буд.20, вул. Горького, буд.16, вул. Горького, буд.14, вул. Горького, буд.12, вул. Горького, буд.11, вул. Горького, буд.9, вул. Горького, буд.8, вул. Горького, буд.27, вул. Горького, буд.6, вул. Горького, буд.5.

Таким чином, позивач виконав свої зобов`язання щодо надання послуг централізованого опалення, а відповідач незалежно від споживання цієї послуги, або відмови від її споживання, зобов`язаний оплатити надані послуги. У разі наміру споживача припинити надання послуг з централізованого теплопостачання, останній не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення квартири від мереж теплопостачання.

Пунктом 44 Правил передбачено, що термін - споживач застосовується в значно ширшому значенні, оскільки він також розповсюджується і на осіб, які використовують теплову енергію без укладення договору на теплопостачання.

Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України “Про теплопостачання” споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до п.21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства; з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.

Згідно п.23 Правил розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Як встановлено судом, засоби обліку теплової енергії на багатоповерховий будинок та на об`єкти, розташовані за адресами: по вул. В.Олійника, буд.7, вул. Миру, буд. 8, вул. Миру, буд. 9, вул.Гірників, буд.2, відсутні, а відтак вартість спожитої енергії має бути визначена розрахунковим способом, передбаченим п.23 Правил.

Згідно п.40 Правил (з урахуванням внесених змін згідно Постанови Кабінету міністрів України №156 від 16.03.2017р.) розмір щомісячної плати (П) за послугу з централізованого опалення для населення (фізичних осіб) у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку теплової енергії за розрахунковий період протягом опалювального сезону у разі застосування одноставкового тарифу визначається виконавцем за формулою: П = ТО х S х Кi х (ni/nкi);

де ТО - одноставковий тариф на послугу з централізованого опалення для населення (фізичних осіб) житлових будинків без будинкових та квартирних засобів обліку теплової енергії, гривень за 1 кв. метр (гривень за 1 куб. метр) за розрахунковий період протягом опалювального сезону (з податком на додану вартість);

S - опалювана площа (об`єм) квартири (будинку садибного типу) споживача, який отримує послугу з централізованого опалення та не має будинкового або квартирного засобу обліку теплової енергії, кв. метрів (куб. метрів);

Кі - коефіцієнт, що враховує відхилення в i-му місяці фактичної температури зовнішнього повітря та тривалості опалювального сезону від показників, врахованих під час розрахунку діючого тарифу;

ni - тривалість опалювального періоду в i-му місяці, яка врахована у встановлених тарифах на послугу з централізованого опалення для населення (фізичних осіб) у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку теплової енергії;

nкi - календарна кількість діб в і-му місяці.

Згідно п.41 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення розрахунок коефіцієнта, що враховує відхилення фактичних показників від врахованих у встановлених тарифах на послугу з централізованого опалення (Кі), проводиться виконавцем послуг з централізованого опалення щомісяця шляхом визначення відношення фактичної розрахункової витрати теплової енергії на опалення 1 кв. метра опалюваної площі (1 куб. метра об`єму) житлових будинків та норми витрати теплової енергії на опалення в і-му місяці розрахункового періоду: Кі = qфaкт і / qн і, де gн- норма витрати теплової енергії в і-му місяці опалювального сезону на опалення 1 кв. метра опалюваної площі (1 куб. метра об`єму) житлових будинків, яка врахована у встановлених тарифах на послугу з централізованого опалення для населення (фізичних осіб) у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку теплової енергії; qфaкт і - фактична розрахункова витрата теплової енергії на опалення 1 кв. метра опалюваної щі (1 куб. метра об`єму) житлових будинків в і-му місяці розрахункового періоду.

Згідно п.42 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення норма витрати теплової енергії в і-му місяці опалювального сезону опалення 1 кв. метра опалюваної площі (1 куб. метра об`єму) житлових будинків qн і) визначається за формулою: qн і = q * ni/N. Де q - середньозважена річна витрата теплової енергії протягом опалювального сезону на опалення у кв. метра опалюваної площі (1 куб. метра об`єму) житлових будинків, яка врахована у встановлених тарифах на послугу з централізованого опалення для населення (фізичних осіб) у і відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку теплової енергії;

ni - тривалість опалювального періоду в і-му місяці, яка врахована у встановлених тарифах на лугу з централізованого опалення для населення (фізичних осіб) у разі відсутності у квартирі цинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку теплової енергіії;

N - загальна тривалість опалювального сезону, яка врахована у встановлених тарифах на послугу з централізованого опалення для населення (фізичних осіб) у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку теплової енергії.

Згідно з п.43 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення фактична розрахункова норма витрати теплової енергії на опалення 1 кв. метра опалюваної площі (1 куб. метра об`єму) житлових будинків qфакт і), приведена до стичної температури зовнішнього повітря та тривалості опалювального сезону в і-му місяці, визначається за формулою: qфaкт і = qн і * (tвн - tср о ф і) * nфі /(nі * (tвн - tср о і)),

де tвн - середня розрахункова температура внутрішнього повітря у приміщеннях квартири будинку садибного типу) -18 °С;

tвн o i - середня розрахункова температура зовнішнього повітря для відповідного населеного пункту, яка врахована у встановлених тарифах на послугу з централізованого опалення в і-му місяці, °С;

tcp о ф і - середня фактична температура зовнішнього повітря розрахункового періоду за опалювальний сезон (кількість діб надання послуги з централізованого опалення) для повідного населеного пункту в і-му місяці, °С.

Відповідно до п.43 Правил (з урахуванням внесених змін згідно Постанови Кабінету міністрів України №156 від 16.03.2017р.) фактична розрахункова норма витрати теплової енергії на опалення 1 кв. метра опалюваної площі (1 куб. метра об`єму) житлових будинків (qфакт і), приведена до фактичної температури зовнішнього повітря та тривалості опалювального сезону в і-му місяці, визначається за формулою:

qфакт i = qнi х (tвн– tср о ф i) х nфі/(ni х (tвн– tср о c));

де tвн - середня розрахункова температура внутрішнього повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу) - 18 °С;

tср о с - середня температура зовнішнього повітря за опалювальний сезон, яка врахована у встановлених тарифах на послугу з централізованого опалення, °C;

tср о ф і - середня фактична температура зовнішнього повітря розрахункового періоду за опалювальний сезон (кількість діб надання послуги з централізованого опалення) для відповідного населеного пункту в і-му місяці, °С;

qн i - норма витрати теплової енергії в i-му місяці опалювального сезону на опалення 1 кв. метра опалюваної площі (1 куб. метра об`єму) житлових будинків, яка врахована у встановлених тарифах на послугу з централізованого опалення для населення (фізичних осіб) у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку теплової енергії;

nфi - фактична кількість діб надання послуги з централізованого опалення у розрахунковому періоді в i-му місяці;

nі - тривалість опалювального періоду в i-му місяці, яка врахована у встановлених тарифах на послугу з централізованого опалення для населення (фізичних осіб) у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку теплової енергії.

Рішенням Виконавчого комітету Часовоярської міської ради №84 від 19.09.2018 “Про встановлення тарифів на теплову енергію та послуги з централізованого опалення, які надаються публічним акціонерним товариством “Чісавоярський вогнетривкий комбінат” населенню, бюджетним установам та іншим споживачам в місті Часів Яр” встановлено тарифи на послуги з централізованого опалення, яка надається публічним акціонерним товариством “Чісавоярський вогнетривкий комбінат” населенню згідно додатку 2 в розмірі 41,31 грн. за 1 кв.м опалювальної площі за місяць.

Рішенням Виконавчого комітету Часовоярської міської ради №118 від 19.12.2018 “Про коригування тарифів на теплову енергію та послуги з централізованого опалення, які надаються публічним акціонерним товариством “Часовоярський вогнетривкий комбінат” населенню, бюджетним установам та іншим споживачам в місті Часів Яр” встановлено тарифи на послуги з централізованого опалення, яка надається публічним акціонерним товариством “Часовоярський вогнетривкий комбінат” населенню згідно додатку 2 в розмірі 47,87 грн. за 1 кв.м опалювальної площі за місяць.

Як вбачається з розрахунку позовних вимог та наданих карток-розрахунків за спірними адресами, заборгованість за надані послуги з теплопостачання складає 569 333,18грн.

Перевіривши проведений позивачем розрахунок, суд визнає його арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи. Відповідачем іншого не доведено.

Посилання відповідача на ті обставини, що він є балансоутримувачем вказаних у позові приміщень і не є споживачем послуг з теплопостачання, а тому обов`язку з оплати вказаних послуг не настало, суд вважає безпідставними, оскільки спірні житлово-комунальні послуги пов`язані з утриманням приміщень. Відтак, обов`язок з оплати зазначених послуг виникає у відповідача на підставі актів цивільного законодавства, які передбачають обов`язок балансоутримувача в утриманні переданого йому майна.

Відповідачем не надано належних доказів на підтвердження обставин неотримання відповідних послуг у спірний період з листопада 2018 по квітень 2019, зокрема виявлення ним небажання отримувати зазначені послуги від позивача, неналежної якості послуг тощо.

При цьому, саме відповідач, як фактичний споживач послуг повинен розрахуватися за них, оскільки законодавець покладає обов`язок розрахунку саме на споживача послуг, незалежно від його правового статусу у правовідносинах з третіми особами (власником).

При цьому, врегулювання правовідносин балансоутримувача з власником приміщень, питання не заселення власником до цих приміщень осіб та причини цього, не мають впливати на реалізацію права позивача на отримання плати за надані послуги. Так, за фактично надані послуги з теплопостачання за період з листопада 2018 по квітень 2019 з позивачем у справі не розрахувалися жодні інші особи (зокрема, власник вказаних приміщень).

Приймаючи до уваги вищевикладене суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

ідповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судовий збір у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 126, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства “Часівоярський вогнетривкий комбінат” до виробничого ремонтно-житлового підприємства міста Часів Яра, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Часовоярської міської ради, про стягнення боргу у розмірі 569333,18 грн. – задовольнити.

Стягнути з виробничого ремонтно- житлового підприємства міста Часів Яра (84551, Донецька область, Бахмутський район, місто Часів Яр, вулиця Комунальна, будинок №4; код ЄДРПОУ 24647462) на користь публічного акціонерного товариства “Часівоярський вогнетривкий комбінат” (84551, Донецька область, Бахмутський район, місто Часів Яр, вулиця Комсомольська, будинок №1, код ЄДРПОУ 00191776) основний борг в сумі 569 333,18 грн., судовий збір в сумі 8539,99 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 17.08.2020 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25.08.2020

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Ю.В. Бокова