Рішення № 91163660, 26.08.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/5592/20

Справа №760/24616/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2020 року Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Оксюти Т.Г.

при секретарі Горупа В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та спростування недостовірної інформації, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив визнати недостовірною інформацію та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , поширену ОСОБА_2 , яка відображена у протоколі допиту свідка від 27.03.2019 року, а саме:

«що мною було передано ОСОБА_1 , за попередньою усною домовленістю винагороду в загальному розмірі 77500,00 доларів США та щомісячно я платив останньому за виконання роботи в сумі 500 доларів США.

Крім цього бажаю зазначити, що заява про вчинення кримінального правопорушення подана до правоохоронних органів є безпідставною та неаргументованою, та подана виключно з метою залякування та уникнення від відповідальності за свої шахрайській дії по відношенню до мене».

Зобов`язати ОСОБА_2 протягом трьох днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію поширену та відображену у протколі допиту від 27.03.2019 року, а саме:

«що мною було передано ОСОБА_1 , за попередньою усною домовленістю винагороду в загальному розмірі 77500,00 доларів США та щомісячно я платив останньому за виконання роботи в сумі 500 доларів США.

Крім цього бажаю зазначити, що заява про вчинення кримінального правопорушення подана до правоохоронних органів є безпідставною та неаргументованою, та подана виключно з метою залякування та уникнення від відповідальності за свої шахрайській дії по відношенню до мене»

шляхом вибачення перед ОСОБА_1 , тим способом і в тому ж форматі, якими її було розповсюджено - надати відповідні додаткові свідчення на протокол допиту.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що він є адвокатом та відповідач ОСОБА_2 у період з 07.03.2013 року по 2015 рік був його клієнтом та йому і його Товариству надавалась правова допомога.

В березні 2019 року відповідач почав вимагати від позивача грошові кошти у розмірі 300000 доларів США, обґрунтовуючи це програними справами, які супроводжувались після 2015 року іншими юристами.

Через зухвалу поведінку відповідача, яка полягала у підсиланні водія до офіс позивача для стеження та домовленості про зустрічі, телефонних дзвінках з пропозиціями зустрічей з «бандитами», які повинні були розповісти позивачу наслідки неповернення грошових коштів відповідачу, позивач вимушений був звернутись до Київської місцевої прокуратури №10 м. Києва із заявою про злочин передбачений ст.ст. 189, 397, 398 КК України.

Відповідно до поданої заяви було порушено кримінальне провадження за ч. 1 ст. 398 КК України, в якому позивач є потерпілою особою.

Позивач був ознайомлений з протоколом допиту свідка - відповідача з якого йому стало відомо про вимогу відповідача на повернення коштів у розмірі 77500 доларів США.

З протоколу допиту відповідача від 27.03.2019 року вбачається, що відповідач розповсюдив недостовірну інформацію відносно позивача, зазначивши про те, що останній отримував від нього 77500 доларів США, а подана заява про злочин є нічим іншим як ухилення від відповідальності за шахрайській дії, при цьому чітко зазначає що письмових доказів в підтвердження передачі коштів в нього немає.

На підставі викладеного просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 25.05.2020 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.

20.07.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому він проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що доказова база з боку позивача, яка включає протокол допиту відповідача, як свідка у кримінальному провадженні суперечить нормам ЦПК та КПК, оскільки протокол допиту свідка це носій доказової бази у кримінальному провадженні, який створений для зберігання відомостей отриманих в ході проведення слідчих дій, а тому відомості викладені у ньому не можуть бути спростовані судом, з урахуванням чого просив відмовити у задоволенні позову.

30.07.2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив в якій він зазначив що інформація викладена у відзиві є лише припущенням відповідача, а тому просив не приймати до уваги обставини викладені в ньому.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 14.08.2020 року у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження учасники справи в судове засідання не викликались.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та/або/членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Згідно зі ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі.

Судом встановлено, що 13.03.2019 року Шевченківським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві за заявою позивача до ЄРДР внесені відомості про злочин та зареєстровано кримінальне провадження за №12019100100002437 за ч. 1 ст. 398 КК України.

З фабули витягу з ЄРДР вбачається, що 07.03.2019 року в денний час ОСОБА_2 діючи спільно з невстановленою слідством особою на ім`я ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 погрожували фізичною розправою адвокату ОСОБА_1 внаслідок здійснення ним адвокатської діяльності.

В ході проведення досудового розслідування, у якості свідка був допитаний відповідач ОСОБА_2 , про що складений протокол допиту свідка від 27.03.2019 року.

Позивач ознайомившись з вказаним протоколом зазначив, що в ньому викладена недостовірна інформація, а саме:

«що мною було передано ОСОБА_1 , за попередньою усною домовленістю винагороду в загальному розмірі 77500,00 доларів США та щомісячно я платив останньому за виконання роботи в сумі 500 доларів США.

Крім цього бажаю зазначити, що заява про вчинення кримінального правопорушення подана до правоохоронних органів є безпідставною та неаргументованою, та подана виключно з метою залякування та уникнення від відповідальності за свої шахрайській дії по відношенню до мене».

Позивач просив визнати недостовірною інформацію та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , поширену ОСОБА_2 , яка відображена у протоколі допиту свідка від 27.03.2019 року, на що слід зазначити наступне.

Згідно з п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

У відповідності з ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Згідно пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» №1 від 27 лютого 2009 року вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв`язку з цим суди повинні брати до уваги, що відповідно до статті 275 ЦК захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК) тощо.

Відповідно до частини 2 пункту 4 вказаної Постанови, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Згідно з п. 14 Постанови при вирішенні питання про відкриття провадження у справі судам слід звертати увагу на відповідність позовної заяви (заяви) вимогам статті 119 ЦПК ( 1618-15 ). Така заява має містити, зокрема, відомості про те, в який спосіб була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права позивача (заявника), яка саме інформація поширена відповідачем (відповідачами), із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, інші обставини, які мають юридичне значення, посилання на докази, що підтверджують кожну з таких обставин, а також зазначення способу захисту, в який позивач бажає захистити своє порушене право.

Позивач, звертаючись до суду із вказаним позовом, посилається на те, що відповідач розповсюджує неправдиві відомості шляхом надання органу досудового розслідування недостовірної інформації, зафіксованої у протоколі допиту свідка від 27.03.2019 року.

У п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року № 1 роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а)поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до частини другої статті 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, у порядку цивільного судочинства не може розглядатися спір про спростування інформації здобутих за результатами досудового розслідування, оскільки такій інформації оцінка надається у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.

До таких висновків дійшов Верховний суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03.04.2019 р. по справі № 757/4403/16-ц.

З огляду на наведене суд при розгляді дійсної цивільної справи не може надавати оцінку достовірності або недостовірності інформації здобутої органом досудового розслідування в процесі здійснення процесуальних дій по здійсненню досудового розслідування кримінального провадження.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.6 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», ст.ст. 277, 297 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та спростування недостовірної інформації відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя