Ухвала суду № 91163583, 25.08.2020, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. №2-з/759/143/20

ун. №759/8104/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2020 року

Святошинський районний суд міста Києва

в складі: головуючого-судді - Горбенко Н.О.,

секретаря - Савіцькій Л.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 759/8104/19за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - Русанюк З.З., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - Апатенко М.А., приватний виконавець Київського міського виконавчого округу - Телявський А.М., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - Рогач В.В. про визнання договору недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування реєстраційного запису про право власності, поновлення відомостей в державних реєстрах речових прав на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа №759/8104/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - Русанюк З.З., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - Апатенко М.А., приватний виконавець Київського міського виконавчого округу - Телявський А.М., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - Рогач В.В. про визнання договору недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування реєстраційного запису про право власності, поновлення відомостей в державних реєстрах речових прав на нерухоме майно.

Позивачем було подано заяву про забезпечення позову, у якій останній просить у порядку ст.ст.151-153 ЦПК України, вжити заходи щодо забезпечення позову шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_1 ( загальною площею 32,7 кв.м., житлова площа 17.1 кв.м.), зареєстровану на праві власності за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними ДРФОПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Заява про забезпечення позову розглянута без повідомлення позивача та відповідача, без фіксації судового засідання технічним засобом, що узгоджується з вимогами ч.1 ст.153, ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, враховуючи немайновий характер спірних правовідносин, суд вважає, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити з наступних підстав.

Згідно вимог ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За загальними правилами ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень - особа, яка просить про вжиття таких заходів, зобов`язана надати відомості, що потрібні для забезпечення позову, а також докази на підтвердження необхідності вжиття певного виду забезпечення позову.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання норм цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України видом забезпечення позову є забороною вчиняти певні дії.

Як вбачається з заяви про забезпечення позову, між сторонами виник спір немайнового характеру щодо визнання договору недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування реєстраційного запису про право власності, поновлення відомостей в державних реєстрах речових прав на нерухоме майно, і позивачем заявлено вимогу про заборону суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_1 (загальною площею 32,7 кв.м., житлова площа 17.1 кв.м.), зареєстровану на праві власності за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними ДРФОПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Пункт 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 р. № 9, передбачає, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі за для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Перевіривши матеріали клопотання про забезпечення позову, судом встановлено, що позивачем не зазначено будь-яких прийнятних та переконливих обґрунтувань та не надано на їх підтвердження доказів, які б свідчили про існування імовірної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам або захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Долучене позивачем до заяви про забезпечення позову довідки про внесення відомостей до єдиного державного демографічного реєстру, виписки/особовий рахунок з 01/10/2019 по 07/11/2019 клієнта ОСОБА_1 та довідка АБ «Укргазбанк» від 07.11.2019 року не може бути підтвердженням начебто наміру відповідача відчужити квартиру, що є важливою умовою при вирішенні питання про забезпечення позову.

Вказаний висновок суду мотивований тим, що заявник не надав жодних доказів, вчинення відповідачем дій чи прояву намірів щодо вчинення дій, спрямованих на утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у даній справі, подані позивачем матеріали не містять. Заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів, на підставі яких, суд може дійти висновку щодо доцільності чи забезпечення позову враховуючи ймовірність утруднення виконання рішення суду у разі невжиття таких заходів.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Суд звертає увагу на те, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову може вважатись підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. У поданій заяві про забезпечення позову заявник обмежився лише зазначенням, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, не надавши доказів наявності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволенні позову.

За таких обставин, враховуючи, що вимоги позивача не мають майнового характеру та ним належним чином не доведено факту унеможливлення чи утруднення виконання рішення суду, у разі невжиття заходів забезпечення позову, з якими пов`язується застосування ініційованого заходу забезпечення позову у виді забороною вчиняти певні дії, з огляду на презумпцію правомірності правочинів та їх не оспорювання позивачем протягом достатньо тривалого часу, суд, керуючись принципом розумності та обґрунтованості, не вбачає достатніх підстав для застосування крайнього заходу забезпечення позову.

Аналогічний висновок щодо необхідності наведення достатнього обґрунтування для забезпечення позову викладений в постанові ВС №761/39201/18 від 21.08.2019 року, який врахована судом при постановленні судового рішення.

Разом з тим, суд роз`яснює, що відмова в забезпеченні позову не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Керуючись ст.ст.149-153,258-261-210 ЦПК України -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №759/8104/19за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - Русанюк З.З., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - Апатенко М.А., приватний виконавець Київського міського виконавчого округу - Телявський А.М., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - Рогач В.В. про визнання договору недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування реєстраційного запису про право власності, поновлення відомостей в державних реєстрах речових прав на нерухоме майно - відмовити.

Копію ухвали невідкладно направити заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому ч.2 ст.261 ЦПК України.

Суддя Святошинського районного суду

міста Києва Н.О. Горбенко