Ухвала суду № 91163351, 21.08.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/35805/20-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Бусик О.Л., при секретарі Дибі І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні судове провадження за клопотанням старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України капітана поліції Тхоржевського Вячеслава Сергійовича про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/45494/19-к від 30.08.2019 року у кримінальному провадженні № 12017100100013527 від 13.11.2017,-

ВСТАНОВИВ:

20.08.2020 до Печерського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України капітана поліції Тхоржевського В.С., за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні - виконувачем обов`язків прокурора першого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора Манжилеєм М.В. про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/45494/19-к від 30.08.2019 року у кримінальному провадженні № 12017100100013527 від 13.11.2017.

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що 28.08.2019 прокурором відділу Генеральної прокуратури України Богдановим О.О. до Печерського районного суду міста Києва подано клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, яке слідчим суддею задоволено та винесено ухвалу від 30.08.2019 про арешт водних біоресурсів та документів, вилучених 21.08.2019 у ході проведення обшуку за зазначеною адресою.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

21 серпня 2020 року, до початку розгляду клопотання, стороною кримінального провадження, якою подано вказане клопотання, через канцелярію суду подана заява про розгляд клопотання у його відсутність, також, слідчим у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить слідчого суддю задовольнити вказане клопотання.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017100100013527 від 13.11.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що директор Інституту рибного господарства та екології моря (далі - ІРЕМ) вступивши в змову з службовими особами Азовського рибоохоронного патруля, державною Азовською морською екологічною інспекцією, службовими особами суб`єктів господарювання та іншими фізичними особами, під виглядом вилову біоресурсів для наукових цілей організували схему незаконного заволодіння водними біоресурсами в акваторії Азовського моря, їх подальшої реалізації та переробки.

Так, в період весняно-літньої заборони на лов водних біоресурсів в межах акваторії Азовського моря, з метою прикриття незаконного вилову біоресурсів та в подальшому, заволодіння ними та реалізації, директор ІРЕМ, достовірно знаючи про вищевказану заборону, створює наукові програми по дослідженню риби та фауни у морі, при цьому, не маючи матеріальної та технічної бази (водного транспорту, осіб, які здійснюватимуть ловлю водних біоресурсів).

В подальшому, директор ІРЕМ, під приводом вилову біоресурсів для наукових цілей, залучає для вилову біоресурсів суб`єкти господарювання - юридичних та фізичних осіб. Вказані суб`єкти господарювання здійснюють вилов біоресурсів понад визначені ліміти науковою програмою, а також за межами визначеної території вилову в акваторії Азовського моря. В подальшому, вилучені біоресурси, без документів реалізовуються вже суб`єктами господарювання на власний розсуд за що директор ІРЕМ отримує неправомірну вигоду від них, хоча вилучені біоресурси фактично належать ІРЕМу.

Відповідно до Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» (далі - Закон) користувачі водних біоресурсів це суб`єкти рибного господарства, що здійснюють спеціальне використання водних біоресурсів.

Статтею 27 Закону, передбаченого, що одним із видів спеціального використання водними біоресурсами є вилов водних біоресурсів у науково-дослідних, науково-промислових, дослідно-конструкторських цілях, а також з метою з`ясування їх санітарно-епідеміологічного стану (далі - дослідний вилов), який здійснюється шляхом їх вилучення з природного середовища (крім любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування в межах та обсягах безоплатного вилову).

Відповідно до статті 37 Закону водні біоресурси, вилучені в порядку спеціального використання, є власністю користувачів з моменту, коли вони потрапили до знарядь вилову, крім видів, що становлять особливу природоохоронну, наукову та естетичну цінність, а також види, занесені до Червоної книги України.

Отже, після вилучення водних біоресурсів вони фактично є власністю ІРЕМу та можуть бути використані виключно в наукових цілях, а порядок їх передачі або реалізації повинен бути відображений в бухгалтерському обліку інституту. При цьому документи щодо приймання на облік та реалізації вилучених біоресурсів в інституті відсутні.

21.08.2019 слідчими ГСУ НП України, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1, де знаходиться ТОВ «АЗОВТЕХНОЛОГІСТИК» за результатами якого, у зв`язку із відсутністю документів про походження, вилучено всі водні біоресурси, які належать ряду фізичних та юридичних осіб в тому числі ФОП « ОСОБА_1 », ФОП « ОСОБА_2 », ТОВ ТД «Рибпром», « ОСОБА_3 », « Дельфінарій », « ОСОБА_4 » та актом прийому-передачі було залишено на відповідальне зберігання комірнику ТОВ «Азовтехнологістик» ОСОБА_5 .

22.08.2019 виявлена та вилучена рибна продукція постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України визнана речовими доказами.

У подальшому, 28.08.2019 прокурором відділу Генеральної прокуратури України Богдановим О.О. до Печерського районного суду міста Києва подано клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, яке слідчим суддею задоволено та винесено ухвалу від 30.08.2019 про арешт водних біоресурсів та документів, вилучених 21.08.2019 у ході проведення обшуку за зазначеною адресою.

22.01.2020 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва Вовк С.В. у справі №757/63105/19-к постановлено ухвалу про задоволення клопотання ФОП ОСОБА_2 та скасовано арешт майна накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.08.2019, яке було вилучене в ході проведення обшуку 21.08.2019 в АДРЕСА_1 .

Також, 22.01.2020 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва Вовк С.В. у справі №757/63134/19-к постановлено ухвалу про задоволення клопотання ФОП ОСОБА_1 та скасовано арешт майна накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.08.2019, яке було вилучене в ході проведення обшуку 21.08.2019 в АДРЕСА_1 .

10.07.2020 та 29.07.2020 до Головного слідчого управління Національної поліції України надійшли клопотання ТОВ «АЗОВТЕХНОЛОГІСТИК» (код 38625284) щодо зняття арешту накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.08.2019 та повернення рибної продукції товариству, а саме: тушка бичка свіжоморожена - 1312 кг., бичок в`ялений - 735,5 кг., фарш бичка - 210 кг., фарш бичка 30,7 кг., тушка бичка сушена - 77 кг., разом з підтверджуючими документами.

На теперішній час в подальшому застосуванні вказаного арешту майна відпала потреба. Крім того, рибна продукція на яку 30.08.2019 накладено арешт, відноситься до швидкопсувних продуктів.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Оскільки, у вказаному кримінальному провадженні відпала необхідність в накладенні арешту майна, а саме: тушка бичка свіжоморожена - 1312 кг., бичок в`ялений - 735,5 кг., фарш бичка - 210 кг., фарш бичка 30,7 кг., тушка бичка сушена - 77 кг, разом з цим, вказана рибна продукція відноситься до швидкопсувних продуктів, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання та скасування арешту майна накладеного на рибну продукцію.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України капітана поліції Тхоржевського Вячеслава Сергійовича про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/45494/19-к від 30.08.2019 року у кримінальному провадженні № 12017100100013527 від 13.11.2017 - задовольнити.

Скасувати арешт майна накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі №757/45494/19-к від 30.08.2019, яке було вилучено в ході проведення обшуку 21.08.2019 в складських приміщеннях ТОВ «АЗОВТЕХНОЛОГІСТИК» за адресою: АДРЕСА_1, а саме: тушка бичка свіжоморожена - 1312 кг., бичок в`ялений - 735,5 кг., фарш бичка - 210 кг., фарш бичка 30,7 кг., тушка бичка сушена - 77 кг. та повернути ТОВ «АЗОВТЕХНОЛОГІСТИК».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.Л. Бусик