Постанова № 91161769, 19.08.2020, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/625/20

19.08.2020

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.08.2020 рокусмт. Краснокутськ

Суддя Краснокутського районного суду Харківської області Вовк Л.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Краснокутського ВП Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смтКраснокутськ Краснокутського району Харківської області, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст. 130 КУпАП,

у с т а н о в и в :

01.08.2020 року, о 14 год. 45 хв., по автодорозі по вул. Миру, 237, смт Краснокутськ, Краснокутського району Харківської області , водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21213 д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння . За згодою водія ОСОБА_1 , у встановленому законом порядку , огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився в присутності двох свідків із застосуванням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6810 , цифровий показник якого склав 2,36 % проміле алкоголю в крові, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України.

У судове засідання правопорушник не з`явився , подав заяву слухати справу у його відсутність, вину визнав, щиро розкаявся.

Суд, дослідивши письмові докази по справі , дійшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом; орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст.251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно п. 2.5. ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Вина правопорушника ОСОБА_1 підтверджується зібраними у справі, у передбаченому законом порядку, доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №445011 від 01.08.2020 року, щодо вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення, який складений з виконанням процесуальних вимог уповноваженою особою, є документом, який офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій і є одним з основних джерел доказів.

Протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, складений відносно ОСОБА_1 , відповідає вимогам ст. 256 КУпАП щодо його змісту, оскільки в протоколі зазначено дату його складання, дані про службову особу, яка його склала та особу правопорушника, місце, час вчинення та суть правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 01.08.2020 року серії ДПР 18 №445011 , засвідчено факт керування ОСОБА_1 , автомобілем в стані алкогольного сп`яніння.

Письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджується , що в їх присутності, працівниками поліції проведений огляд на стан сп`яніння правопорушника та після проведення тесту цифровий показник склав 2,36 % проміле в крові.

Так, згідно з ст.252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п. 10 вище вказаної Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015 року зазначено, що результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу , проведеного поліцейським , зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників , ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

До протоколу про адміністративне правопорушення долучене роздрукування на папері з результатом тестування на алкоголь від 01.08.2020 року , згідно якої показники алкотестеру «Драгер» після проведення тесту ОСОБА_1 , мали цифровий показник проміле 2,36 % алкоголю в крові . Огляд на стан сп`яніння проведений з дотриманням Інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових носіях, оскільки спеціальний технічний засіб має такі функції.

Таким чином, проаналізувавши всі обставини справи та пояснення свідків, інші письмові докази , суд вважає , що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена .

Відповідно до ст. 34 КУпАП обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення є щире каяття винного.

Згідно ст. 35 КУпАП обставини, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, відсутні.

Враховуючи вищевикладене, характер правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, суд доходить до висновку, що факт правопорушення та вина ОСОБА_1 підтверджені повністю та до нього доцільно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами.

Також суд при прийнятті даної постанови застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів сторони захисту ), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04), що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції (995_004) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36 ,від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), N 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Крім того, відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420 грн. 40 коп., який також підлягає стягненню з порушника на користь держави.

Враховуючи викладене та керуючись ч.1 ст. 130 КУпАП, ст.ст. 33, 283, 284 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106)в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі скарги через Краснокутський районний суд.

Суддя Л.В. Вовк