Ухвала суду № 91158215, 26.08.2020, Тарутинський районний суд Одеської області

Тарутинський районний суд Одеської області

______________

Справа № 514/1962/18

Провадження по справі № 2-п/514/1/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2020 року смт Тарутине

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Кравченко П.А.

за участю секретаря судового засідання – Мочу І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Тарутине заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 514/1962/18 за позовом ОСОБА_3 представником якої є ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Тарутинського районного суду Одеської області від 13 червня 2019 року задоволено позов ОСОБА_3 представником якої є ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини: доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1500,00 гривень щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з подальшою індексацією відповідно до закону, до досягнення ним повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , та стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 гривень.

03.03.2020 року до суду звернувся адвокат Чібірдін О.В. який діє в інтересах ОСОБА_2 із заявою про перегляд заочного рішення. Свою заяву мотивує тим, що Тарутинським районним судом Одеської області від 13 червня 2019 року задоволено позов з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнуто аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини: доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1500,00 гривень щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з подальшою індексацією відповідно до закону, до досягнення ним повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заявник зазначив, що він знаходиться в Одеському СІЗО з 23.03.2017 року, не отримував позовної заяви та повідомлень про розгляд справи. Крім того зазначив, що він майже три роки знаходиться в СІЗО та позбавлений можливості заробляти гроші та допомагати доньці. Держава не надає особам, які утримуються в СІЗО, можливості працювати та заробляти кошти. Вважає, що застосування ч.1 ст. 184 СК України, на його погляд є неправомірним.

ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, повідомлялась належним чином причини неявки суду невідомі.

Адвокат Чібірдін О.В. та ОСОБА_2 в судовому засіданні просили задовольнити заяву з підстав викладених у заяві.

Згідно ч.1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд судового рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання не перешкоджає розгляду заяви.

Частина 1 статті 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Згідно із положеннями ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи 514/1962/18 за позовом ОСОБА_3 представником якої є ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, справа призначалася до судового розгляду 03.04.2019 р., 13.06.2019 р. Судові повістки направлялись відповідачу ОСОБА_2 на адресу: АДРЕСА_1 ., судові повістки відповідач отримував, що підтверджується розписками.

Наказом Міністерства Юстиції України від 14.06.2019 № 1769/5 «Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України» визначено, що відповідно до статті 16 Закону України «Про попереднє ув`язнення» ув`язнені за їх згодою та з дозволу слідчого або суду, що здійснюють кримінальне провадження, можуть залучатися до праці в межах території СІЗО, що охороняється, у майстернях та робочих камерах із забезпеченням вимог ізоляції та роздільного тримання ув`язнених, правил техніки безпеки під час виконання робіт, норм санітарії та гігієни. З цією метою у майстернях та робочих камерах вивішуються протипожежні правила, правила техніки безпеки та витяги із Закону України «Про охорону праці», а до робіт допускаються лише ув`язнені, які пройшли медичне обстеження. 2. Ув`язнені, що виявили бажання працювати, подають заяву начальнику СІЗО, який зобов`язаний у триденний строк розглянути її та прийняти відповідне рішення. 3. Залучення ув`язнених до праці та організація виробничої діяльності майстерні здійснюються відповідно до Положення про майстерню установи виконання покарань, слідчого ізолятора, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 березня 2012 року № 442/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 березня 2012 року за № 437/20750 (із змінами). 4. Забороняється використовувати працю ув`язнених: у приміщеннях, де розміщено зброю, спеціальні засоби та службову документацію; у відділах (групах, секторах) контролю за виконанням судових рішень; на роботах, де використовується устаткування для множення документів, радіотелеграфна і телефонна техніка; на посадах продавців, завідувачів продовольчих та речових складів, комірників; на роботах, пов`язаних з обліком, зберіганням та видачею лікарських засобів та медичних виробів, а також вибухових та отруйних речовин; як фотографів, водіїв легкових та оперативних автомобілів і мотоциклів; на роботах, пов`язаних з обслуговуванням та ремонтом технічних засобів охорони і нагляду; на роботах, пов`язаних з наданням медичної допомоги та веденням медичної документації; для догляду за службовими собаками. 5. Прибутки, одержані в результаті використання праці ув`язнених, не підлягають оподаткуванню і використовуються для упорядкування місць попереднього ув`язнення та поліпшення умов тримання під вартою. Праця таких осіб оплачується за тарифними ставками (окладами) відповідно до законодавства. Із заробітку ув`язнених за виконавчими документами проводяться відрахування в порядку, встановленому законодавством України. Нарахована заробітна плата ув`язненим після проведення утримань і відрахувань, передбачених законодавством, зараховується на їхні особові рахунки. 6. Ув`язнені можуть залучатися без оплати їх праці лише до робіт, пов`язаних зі створенням належних санітарно-побутових умов і впорядкуванням місць попереднього ув`язнення. До таких робіт ці особи залучаються почергово у вільний від проведення слідчих дій чи участі в судових засіданнях час і не більш як на дві години протягом дня.

В установах та слідчих ізоляторах на особові рахунки засуджених, які залишені на роботах з господарського обслуговування, та засуджених, які працюють на виробництві, зараховується незалежно від усіх відрахувань не менш як 25 % нарахованого їм місячного заробітку, а на особовий рахунок засуджених чоловіків і жінок, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", осіб з інвалідністю І та ІІ груп, хворих на активну форму туберкульозу, вагітних жінок, жінок, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, - не менш як 50 % нарахованого їм місячного заробітку (п. 3.6 Інструкції № 396/5).

А тому доводи заявника, що він не має доходу не можуть бути підставою для перегляду заочного рішення.

Дотримання судами процесуального законодавства при ухваленні та перегляді заочного рішення є визначальним з точки зору виконання інститутом заочного провадження своєї мети – сприяти ефективному та оперативному здійсненню правосуддя.

За положеннями ст. 288 ЦПК України, для задоволення заяви про скасування заочного рішення відповідач повинен був ще й надати суду докази, на які він би посилався, що мали б істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, відповідач також повинен вказати на докази, якими обґрунтовуються заперечення проти вимог позивача. При цьому, заочне рішення підлягає скасуванню, тільки якщо докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Таким чином, не може бути підставою для скасування заочного рішення посилання відповідача на докази, які були у справі, оскільки вони вже були оцінені судом при ухваленні заочного рішення. Для скасування заочного рішення потрібно, щоб докази були новими (не досліджувались судом при ухваленні заочного рішення) та мали істотне значення для правильного вирішення справи.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, в тому числі щодо України, констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу resjudicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення, окрім поважності неявки в судове засідання відповідача є наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення, отже, заяву про перегляд заочного рішення відповідача слід залишити без задоволення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 260, 286, 287, 288 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 514/1962/18 за позовом ОСОБА_3 представником якої є ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – залишити без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя П.А. Кравченко