Рішення № 91157950, 19.08.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/5259/20

Провадження №2-а/522/296/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2020 року Приморський районний суд м. Одеси під головуванням судді Донцова Д.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання дій протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВНИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 31.03.2020 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання дій протиправною та скасування постанови №867/19 від 19.12.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що про час та день проведення перевірки позивача не було належним чином повідомлено, акт перевірки, протокол та припис складено за відсутності позивача, справу про адміністративне правопорушення розглянуто без повідомлення та за відсутності позивача, внаслідок чого остання не мала можливості на захист від обвинувачення та надання власних пояснень і доказів по справі.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 01.04.2020 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

27.04.2020 року та 15.06.2020 року до суду надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду від представника відповідача, в обґрунтування чого зазначено, що позивач пропустила строк на звернення до адміністративного суду, а доводи на підтвердження обґрунтованості пропуску строку є недостатніми.

15.06.2020 року до суду надійшов відзив на позов, відповідно якого представник відповідача просив відмовити у задоволені позову у повному обсязі. Відзив був вмотивований тим, що під час перевірки був присутній представник позивача - Гришаєв В.М., який відмовився від отримання документів, які були складені за результатом перевірки.

17.08.2020 року до суду надійшли заперечення на заяву про залишення позову без розгляду.

В судове засідання, яке було призначено на 19.08.2020 року учасники справи, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, не з`явилися.

Від представника позивача Завальнюка Д.Ю. надійшла заява, в якій останній не заперечував проти розгляду справи у його відсутність та відсутність ОСОБА_1 , позов підтримав, не заперечував проти розгляду справи в порядку письмового провадження.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.250 КАС України).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради замовнику будівництва ОСОБА_1 за вказаною адресою: АДРЕСА_1 видано будівельний паспорт забудови земельної ділянки за № 01-07/199 від 04.07.2018 року з намірами забудови - реконструкція дачного будинку з надбудовою другого поверху над частиною будівлі та улаштуванням експлуатуємої покрівлі, без зміни геометричних розмірів фундаментів в плані, під житловий будинок, а також улаштуванням зони барбекю із знесенням сараю № 80 та басейну.

Згідно з даними єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, встановлено, що Управління в липні 2018 року зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт з реконструкції дачного будинку з надбудовою другого поверху над частиною будівлі та улаштуванням експлуатуємої покрівлі, без зміни геометричних розмірів фундаментів в плані, під житловий будинок, а також улаштуванням зони барбекю із знесенням сараю № 80 та басейну за адресою: АДРЕСА_1 за № ОД 061181901194, подане замовником будівництва ОСОБА_1 ..

23 жовтня 2019 року посадовою особою Управління ДАБК ОМР на підставі наказу №01-13/333ДАБК від 01.08.2019 року, звернення ОСОБА_2 від 17.10.2019 року та направлення для проведення позапланового заходу №001870 від 18.10.2019 року була проведена виїзна позапланова перевірка відносно ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами перевірки були складені: акт №001870 від 23.10.2019 року; протокол про адміністративне правопорушення від 23.10.2019 року за ч.1 ст.96 КУпАП; припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 23.10.2019 року за №640/19; постанова по справі про адміністративне правопорушення №778/19 від 06.11.2019 року за ч.1 ст.96 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення №867/19 від 19.12.2019 року за ч.1 ст.188- 42 КУпАП.

Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 23.10.2019 року за №640/19 та постанова по справі про адміністративне правопорушення №778/19 від 06.11.2019 року за ч.1 ст.96 КУпАП є предметом судового оскарження в рамках справи №522/19592/19, яка перебуває в провадженні Одеського окружного адміністративного суду.

Вирішуючи питання щодо наявності в діях позивача ознак складу адміністративного правопорушення, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, що підтверджено належними доказами.

Статтею 280 КпАП України встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність», для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 (далі - Закон №3038-VI).

Як встановлено частиною 1 статті 26 Закону №3038-VI, забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Частиною 4 цієї ж статті передбачено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону № 3038-VI щодо обєктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до обєктів з незначними наслідками (СС1), та щодо обєктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком обєктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України замовник має право виконувати будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 07.06.2017 № 406 «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію» затверджено перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Згідно п. 6 Переліку, передбачено зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів, а також свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ґанків - щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків.

Таким чином, виявлені Відповідачем будівельні роботи з влаштування навісу між будинком № 16/9-Б та будинком № 16/9 по вул. Тінистій у м.Одеса зовнішніми габаритними розмірами 13,5 х 3,6 м та висотою 3,5 м, внутрішній простір даного навісу 13,5 х 2,4 м не вимагають спецальних дозволів.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону № № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми закону Кабінет Міністрів України постановою від 23 травня 2011 року № 553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (пункт 5 Порядку № 553).

Відповідно до пункту 6 Порядку № 553 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 7 Порядку № 553).

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Зміст наведених норм права свідчить про те, що позапланова перевірка може бути проведена виключно у разі наявності підстав, визначених у пункті 7 Порядку № 553, про що повинно бути зазначено у направленні для її проведення.

При цьому строк проведення перевірки є її істотною умовою.

Відповідно до п.9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до п.13 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з пунктами 9, 13, 16, 21 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

В акті, протоколі, приписі та постанові зазначено, що перевірка проводилися у присутності представника ОСОБА_1 - Гришаєва В.М..

Як доказ присутності ОСОБА_3 . Відповідачем надана копія довіреності на ім`я Гришаєва В.М. та зазначення в акті проведення перевірки про присутність представника.

При цьому, вказана довіреність надавалася під час оформлення будівельного паспорту забудови.

За правилами ч. 2ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, норми КАС України покладають на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльність та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, невиконання відповідачем свого обов`язку довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, свідчить про достовірність повідомлених позивачем обставин і не викликає у суду обґрунтованого сумніву.

Таким чином, суд вважає такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться у постанові про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сама по собі постанова, за відсутності інших доказів вини, не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», оскільки відомості, зазначені в постанові, не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

Відповідачем не спростовано обставину відсутності позивача або його представника під час проведення перевірки.

Таким чином, проведення перевірки у відсутність ОСОБА_1 та її представника позбавила її можливості для реалізації прав, передбачених Порядком №553, зокрема, перевірити повноваження осіб, які проводили перевірку, бути фактично присутнім під час проведення перевірки, висловлювати заперечення щодо ходу проведення перевірки, бути обізнаним у датах початку та закінчення заходу, підстави та предметі його здійснення.

Вказана обставини свідчить про порушення відповідачем п.9,13,16, 21 Порядку №553.

Згідно з усталеною правовою позицією, неодноразово висловленою як Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 у справі №21-425а14, так і у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №821/1157/16, від 05.02.2019 у справі №2а-10138/12/2670, від 04.02.2019 у справі №807/242/14, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої.

Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

З наведеного вище слідує, що відповідачем оскаржувану постанову винесено із порушенням норм чинного законодавства, з огляду на що вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Куруючись ст.ст. 2, 4, 7, 9, 77, 205, 241-246, 268-271, 286 КАС України,

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з адміністративним позовом до Управління Державного Архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 40199728, адреса місцезнаходження: м. Одеса, вул. Черняховського, буд. 6) задовольнити.

Постанову Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради по справі про адміністративне правопорушення №867/19 від 19.12.2019 року за ч.1 ст.188- 42 КУпАП відносно ОСОБА_1 скасувати, провадженні по справі про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст ухвали суду складено 25.08.2020 року

Суддя Д.Ю. Донцов