Ухвала суду № 91157601, 25.08.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/11665/15-к

Провадження № 1-кс/947/12581/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2020 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого Таїровського ВП Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12015160480004266 від 20.08.2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 205-1, ч. 2 ст. 209, ч.ч. 3, 4 ст. 358, ч. 3 ст. 365-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження.

У провадженні СУ ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження № 12015160480004266 від 20.08.2015 за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 205-1, ч. 2 ст. 209, ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України.

Установлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інші невстановлені особи, вступили в попередню змову між собою, з метою вчинення злочинів відносно ОСОБА_11 , які полягали у вчиненні розбійного нападу, його викрадення з подальшим позбавлення волі.

Так, 31.08.2015 близько 20:00 годин ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інші невстановлені особи, кожен з яких діяв відповідно визначених у спільному злочинному умислі ролей, прибули на автомобілі марки «BMW» чорного кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_12 , на вул. Льва Толстого кут вул. Новосельського в м. Одеса та почали чекати появи ОСОБА_11 .

Після прибуття ОСОБА_11 приблизно о 20:05 годині до вказаної адреси, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інші невстановлені особи, діючи умисно, з корисливим мотивом, несподівано вийшовши із автомобілю підбігли до ОСОБА_11 та з метою здійснення розбійного нападу та його викрадення почали завдавати останньому тілесні ушкодження, які виразились у нанесенні численних ударів руками та ногами по всьому тілу.

Вживаючи заходів до захисту себе від нападу ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інших невстановлених осіб, ОСОБА_11 зумівши вирватись із оточення побіг в сторону вул. Градоначальницької в м. Одесі, де автомобіль марки «BMW» чорного кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_6 із іншими невстановленими особами перегородили ОСОБА_11 шлях, а останній оббігши вказаний автомобіль та продовжуючи убігати від нападників, намагався потрапити до магазину «Честор», що знаходився за адресою: м. Одеса, пров. Каретний, 17.

Однак, підбігши до дверей вказаного магазину, ОСОБА_5 , заблокував йому вхід до та почав утримувати ОСОБА_11 за шию ззаду, чекаючи на допомогу інших співучасників ОСОБА_6 та інших невстановлених осіб.

У цей час з автомобіля марки «BМW» чорного кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який зупинився на проїзній частині біля магазину «Честор», вибіг ОСОБА_6 та інші невстановлені особи, які разом з ОСОБА_5 з метою обмеження можливості чинити їм опір та заволодіння майном почали наносити йому численні удари руками по всьому тілу, а ОСОБА_6 , тримавши у правій руці предмет, ззовні схожий на пістолет та направивши його ствол в область обличчя ОСОБА_11 , пригрозив останньому спричинити тілесні ушкодження із використанням вказаного предмету (зброї).

Подолавши супротив ОСОБА_11 , шляхом погрози застосування предмету, ззовні схожого на пістолет та діючи у відповідності до розподіленої ролі ОСОБА_6 , після схову пістолету за пояс штанів, почав утримувати ОСОБА_11 , обхопивши його тіло ззаду, а інша невстановлена особа, діючи з корисливих мотивів нанесла декілька ударів в обличчя ОСОБА_11 та заволоділа його сумкою чорного кольору, в якій знаходились особисті речі, документи та матеріальні цінності належні останньому.

У той же час, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами, відповідно до розподілених ролей, перебуваючи з іншої сторони від потерпілого ОСОБА_11 , наніс йому декілька ударів в область обличчя та ривком вихопив з правої руки ОСОБА_11 мобільний телефон марки «Iphone 5», чорного кольору, вартістю 6000 гривень, поклавши останній до правої кишені одягнених шортів.

Таким чином, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інші невстановлені особи, діючи за попередньою змовою між собою вчинили розбійний напад на ОСОБА_11 з метою заволодіння його майном із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, спричинивши останньому майнову шкоду на загальну суму 23 729 гривень.

Продовжуючи свій злочинний намір, переслідуючи корисливий мотив, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інші невстановлені особи, 31.08.2015 приблизно о 20:15 годині, перебуваючи біля входу до магазину «Честор», що знаходився за адресою: м. Одеса, пров. Каретний, 17, наносячи чисельні удари руками та ногами ОСОБА_11 , а також подолавши його супротив, шляхом погрози ОСОБА_13 застосування предмету, ззовні схожого на пістолет, повалили його на землю.

Після чого, відповідно до розподілених ролей, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інші невстановлені особи схопивши ОСОБА_11 за руки та за ноги, примусово поклали його до багажника автомобіля марки «BМW» чорного кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_2 проти його волі і небажання знаходитись у вказаному місці почали утримувати у багажному відділенні зазначеного автомобіля, чим в такий спосіб незаконно позбавили його волі.

У подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інші невстановлені особи, на вказаному автомобілі марки «BМW» чорного кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 , того ж дня, приблизно об 21:00 годині привезли потерпілого ОСОБА_11 на територію виробничо-складської бази за адресою: АДРЕСА_1 , де помістили потерпілого до нежитлового приміщення - боксу та почали його там утримувати проти його волі, позбавивши його можливості вільно залишити вказане місце, чим позбавили потерпілого волі протягом тривалого часу, тобто у період з 21:00 годин 31.08.2015 до 01:00 годин 01.09.2015.

Під час незаконного утримання потерпілого ОСОБА_11 у вказаному боксі, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інші невстановлені особи, з метою примушення останнього передати їм розписку про отримання у потерпілого грошових коштів іншою особою та правовстановлюючі документи на нерухоме майно, руками та металевими прутами предметами наносили численні удари по всьому тілу потерпілого ОСОБА_11 , а також погрожували застосуванням зброї, прикладаючи пістолет невстановленого зразку до його голови.

У результаті нанесених численних ударів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами, потерпілому ОСОБА_11 , нанесено тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів поперечних відростків 2-4 поперекових хребців зліва, забійні рани голови, підкірні гематоми верхньої губи, задньої поверхні тулуба та стегон, що згідно правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995, відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

У подальшому, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інші невстановлені особи, досягнувши своєї мети, отримавши від потерпілого ОСОБА_11 розписку про отримання у нього грошових коштів іншою особою, вивезли його на автомобілі марки «BМW» чорного кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , до центру міста Одеси, де залишили його.

Крім того, у ході досудового розслідування встановлено, що у травні 2016 року (більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена) ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_7 та інші невстановлені слідством особи перебуваючи на території м. Одеси (точне місце досудовим розслідуванням не встановлено) при невстановлених обставинах, з метою незаконного збагачення вступили у попередню змову між собою, направлену на заволодіння шляхом обману чужим майном, розробивши при цьому спільний злочинний план з розподілом ролей кожного із учасників.

Згідно з розробленим спільним злочинним планом, розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь та бажаючи їх настання ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_7 та інші невстановлені особи, використовуючи заздалегідь підроблені правовстановлюючі документи на конкретні об`єкти нерухомого майна, у тому числі які знаходились в іпотеках банків, а також нежилих приміщень, які належали територіальній громаді міста Одеси, незаконно отримали право власності на них, які у подальшому з використанням реквізитів фіктивного ТОВ «Бліц 2011» (код ЄДРПОУ 37681018), у якого не відкрито жодного банківського рахунку, перереєстрували право власності на нього, чим фактично легалізували їх.

Для маскування своєї незаконної діяльності, вказана група осіб, діючи за попередньою змовою між собою, у різний час з травня 2016 року по липень 2018 року безпосередньо або через невстановлених у ході розслідування осіб, підшукала ОСОБА_16 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та інших невстановлених осіб, яким запропонували за грошову винагороду виступити у якості підставних осіб «вклейок» для заволодіння шахрайським шляхом об`єктами нерухомого майна з подальшою їх легалізацією.

Роль підставних осіб «вклейок» полягала у тому, що останні із використанням заздалегідь підроблених паспортів громадян України, виданих на ім`я інших осіб, у яких були вклеєні їх фотокартки, ввели в оману осіб, уповноважених на здійснення реєстраційних дій відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших осіб, виступивши в ролі особи, що має відповідні майнові права до такого об`єкту нерухомості.

Після чого, отримавши незаконно право власності на відповідні об`єкти нерухомості, з метою приховування та масування їх справжнього незаконного походження, підставні особи «вклейки», шляхом укладання фіктивних правочинів переоформили право власності на них за фіктивним ТОВ «Бліц 2011» (код ЄДРПОУ 37681018) для отримання можливості подальшого їх продажу добросовісним набувачам (покупцям).

Всього у період з липня 2016 року по листопад 2018 року вказана група осіб незаконно заволоділа 12 об`єктами нерухомості, розташованими за наступними адресами: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , нежиле приміщення підвалу у будинку АДРЕСА_8 , нежиле приміщення підвалу у будинку АДРЕСА_9 , нежиле приміщення І поверху у будинку АДРЕСА_10 , нежиле приміщення І поверху у будинку АДРЕСА_11 , нежиле приміщення І поверху у будинку АДРЕСА_12 на загальну суму 13 814 597 гривень, які у подальшому легалізувала, шляхом вчинення правочинів з ними та реєстрації права власності за ТОВ «Бліц 2011».

Так, 29.07.2020, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси було проведено обшук у будинку, в якому мешкає ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_13 , в ході проведення якого було виявлено та вилучено речі та документи, перелік яких міститься в клопотанні.

2.Обґрунтування поданого клопотання.

За результатами проведення огляду вказаних вилучених речей встановлено, що вони мають істотне значення для проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, та містять відомості, які мають доказове значення, у зв`язку з чим, мають бути визнані в якості речових доказів, та долучені до матеріалів вказаного кримінального провадження, у зв`язку з чим, з метою проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно.

Також, слідчий вважає, документи які місять інформацію, про підозрюваного ОСОБА_18 мають доказове значення так як можуть підтвердити або спростувати стан здоров`я підозрюваного в момент вчинення правопорушення, та потребують перевірки щодо їх достовірності. Крім того, з метою приховування ймовірно даних, які можуть слугувати як доказ причетності конкретних осіб до вчинення кримінального правопорушення підозрюваний міг використовувати пристрої збереження електронних даних на флеш накопичувачах та вилучених жорстких дисках.

3. Позиції учасників з приводу порядку розгляду даного клопотання.

Від слідчого надійшла заява про розгляд клопотання без його участі .

Представник власника майна адвокат ОСОБА_19 в судове засідання не з`явився, надавши заперечення на клопотання, відповідно до якого, обставини , викладені в клопотанні слідчого необґрунтовані жодним чином, під час проведення обшуку були допущені грубі порушення кримінально-процесуального законодавства, а у зв`язку з вилученням частини документів, ОСОБА_5 позбавлений можливості отримувати державну соціальну допомогу, у зв`язку з чим, просив залишити клопотання про арешт майна без задоволення.

4. Висновки слідчого судді.

Дослідивши поданеклопотання тадолучені вйого обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

4.1. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про арешт майна.

Ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Ч. 1 ст.170КПКУкраїни - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

Ч. 2 ст.170КПКУкраїни - арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Ч. 3 ст. 170 КПК України - у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Ч. 1 ст. 98 КПК України - речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Ч. 11 ст. 170 КПК України - заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

4.2. Правова підстава та мета арешту майна.

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження, за фактом можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 205-1, ч. 2 ст. 209, ч.ч. 3, 4 ст. 358, ч. 3 ст. 365-2 КК України, що підтверджується долученими до даного клопотання матеріалами в сукупності.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 27.07.2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 (в редакції від 10.11.2015), ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України.

Відповідно до долученого до матеріалів клопотання протоколу обшуку від 29.07.2020 року, на підставі ухвали слідчого судді, 29.07.2020 року було проведено обшук у будинку, в якому мешкає ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_13 , в ході проведення якого було виявлено та вилучено речі та документи, перелік яких міститься в клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що вилучене майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки вилучені копія та оригінал ідентифікаційного коду, довідка, відомості про зареєстрованих осіб, заява, копія та оригінал паспорту ОСОБА_5 , копія та оригінал військового квитка, атестат, диплом, заява, жорсткий диск, можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також характеризуючи дані підозрюваного. Крім того, вилучений жорсткий диск необхідний для проведення необхідних слідчих дій та експертних досліджень, а саме дослідження спеціалістом в галузі комп`ютерної техніки.

Також, у зв`язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюється, зокрема, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, які кваліфіковані за ознаками підроблення та використання завідомо відроблених документів, вилучені оригінали документів необхідні для проведення дослідження, з метою виявлення ознак підробки.

Крім того, ОСОБА_5 повідомлено про підозру, зокрема, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, санкція яких передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, що свідчить про наявність правових підстав для накладення арешту на майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_5 , в цілях забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

У зв`язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпечені збереження речових доказів, а також з метою забезпечення в подальшому можливої конфіскації майна, як виду покарання, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, та з метою проведення необхідних слідчих дій та експертних досліджень з вказаним майном.

Разом з тим, в частині накладенні арешту на копію паспорту ОСОБА_17 , слідчий суддя приходить до переконання про необґрунтованість доводів сторони обвинувачення з огляду на те, що в клопотанні та долучених в його обґрунтування матеріалів не обґрунтовано яке відношення до кримінальних правопорушень, про які йдеться в клопотанні, може мати вищевказане майно, відтак, стороною обвинувачення не доведено наявності необхідності в накладенні арешту на копію паспорту.

4.3. Завдання та необхідність арешту частини майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучені речі можуть бути використані в якості речових доказів в рамках даного кримінального провадження.

При цьому, оскільки такі речі можуть містити відповідну доказову інформацію в рамках даного кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик її можливого знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У зв`язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в частковому накладенні арешту на зазначені у клопотанні речі.

4.4. Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

4.5. Висновки слідчого судді.

На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на частину вилученого майна, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, зокрема, для проведення ряду слідчих дій та експертних досліджень, з метою забезпечення в подальшому можливої конфіскації майна, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, про які йдеться в клопотанні, та якого така особа зазнає внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тому клопотання сторони обвинувачення підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи те, що існує ризик зміни або приховування майна, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, слідчий суддя вважає за необхідне накласти заборону розпорядження та користування зазначеним майном, з метою запобігання вищевказаному ризику.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 98, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Таїровського ВП Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12015160480004266 від 20.08.2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 205-1, ч. 2 ст. 209, ч.ч. 3, 4 ст. 358, ч. 3 ст. 365-2 КК України задовольнити частково.

Накласти арешт, із забороною розпорядження та користування, на майно, вилучене за адресою: АДРЕСА_13 , а саме:

- копія ідентифікаційного коду № НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_5 на 2 арк.;

- довідка № М4-198053Ф/Л від 22.11.2019 року на 1 арк.;

- відомості про зареєстрованих осіб № М4-198190-Ф/Л на 1 арк.;

- заява про виплату пенсії або грошової допомоги від 09.07.2020 року на 1 арк.;

- копія паспорту на ім`я ОСОБА_5 на 1 арк.;

- копія військового квитка на ім`я ОСОБА_5 на 6 арк;

- атестат про повну загальну середню освіту на ім`я ОСОБА_5 із додатком;

- диплом спеціаліста серії НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_5 із додатком;

- диплом магістра серії НОМЕР_5 із додатком серії СК №30622824;

- військовий квиток серії НОМЕР_6 ;

- ідентифікаційний код № НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_5 ;

- паспорт на ім`я ОСОБА_5 ;

- заява про визнання громадянина недієздатним та встановлення над ним опіки на 35 арк.;

- жорсткий дик із серійним номером 18028061-10-01ОТА30-SE чорно-жовтого кольору.

В інший частині клопотання відмовити.

Виконання ухвали покласти на слідчого СВ Таїровського ВП Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 ..

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1