Ухвала суду № 91157016, 26.08.2020, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №2010/2-1565/11

провадження №4-с/619/28/20

УХВАЛА

Іменем України

21 серпня 2020 року Дергачівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого-судді Калмикової Л.К.

за участю секретаря судового засідання- Кравченко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дергачі скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Харків),-

В С Т А Н О В И В:

Завник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Харків) щодо накладення арешту на карткові спецрахунки.

У скарзі зазначає, що 02 вересня 2013 року державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області було винесено постанову, якою відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2/1565/2011, виданим 28.12.2012 Дергачівським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна».

06 травня 2020 року державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) Івченком Д.Ю. було винесено постанову про арешт карткових рахунків ОСОБА_1

06 травня 2020 року він, отримуючи пенсію через банкомат Акціонерного Товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК», дізнався, що його пенсійну картку та картку, яка була відкрита на його ім`я разом із дружиною для накопичення їх спільних грошових пенсійних коштів було заблоковано. Жодних документів та повідомлень із суду та від державного виконавця він не отримував.

На початку травня він звернувся до державного виконавця, а також до начальника виконавчої служби району із відповідною заявою із вимогою зняти арешт з карткових рахунків.

Жодних відповідей на свою заяву він не отримав.

29.05.2020 року він звернувся із письмовою заявою до банку, де він має пенсійні рахунки, щоб йому видали копію постанови на підставі якої наклали арешт на карткові рахунки.

29.05.2020 року банк надав довідки із зазначеням підстави накладаення арешту на пенсійні рахунки.

Вказані дії державного виконавця є протиправними, а тому накладення арешту на його пенсійні банківські картки є незаконними.

10.06.2008 року між ним та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» було укладено договір поруки № 8К - 709/033/2008, згідно з яким він поручався за громадянку ОСОБА_2 , яка отримала у цьому банку кредит у розмірі 125 300 доларів США Заставою кредиту був будинок ОСОБА_2 , яка була на момент видачі кредиту у два рази дорожче за кредит. У 2016 році будинок ОСОБА_2 був примусово проданий на користь ОТП банку на підставі кредитного договору №МL-709/033/2008.

За договором поруки він відповідав, як солідарний боржник.

Приймаючи оскаржувану постанову про арешт його коштів , як боржника, відповідачем не було враховано усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, а тому накладення арешту на пенсійні рахунки, як боржника від 06.05.2020 р. ВП№ 39592214 є протиправними та незаконними.

10 червня 2020 року він звернувся із адміністративним позовом про визнання дій державного виконавця протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Проте, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 року йому було роз`яснено, що оскарження рішень, дій, бездіяльності виконавця або посадових осіб органів державної виконавчої служби під час виконання рішень у цивільних справах розглядаються у порядку передбаченому ст. 447 ЩІК України та йогопозовні вимоги про визнання дій протиправними та зняття арешту з рахунків, мають розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Просить поновити строк для подачі скарги, скаргу задовольнити повністю.

У судове засідання заявник не з`явився, згідно заяви скаргу підтримує повністю, просить скаргу розглядати без його участі, що суд вважає за можливе.

Представник Київського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Харків), третя особа- Дергачівське відділення АТ КБ «Приватбанк» у судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наступне.

02 вересня 2013 року державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області було винесено постанову, якою відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2/1565/2011, виданим 28.12.2012 Дергачівським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна».

06 травня 2020 року державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) Івченком Д.Ю. винесено постанову про арешт грошових коштів, що містяться на відкритих рахунках, на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закон) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

За змістом ч. 5 ст. 74 Закону рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Статтею 449 ЦПК України імперативно встановлено два строки для звернення до суду зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Так, скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Відповідно до ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених Кодексом (стаття 126 ЦПК України).

Згідно зі ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вбачається з матеріалів скарги, ОСОБА_1 10 червня 2020 року звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом про визнання дій державного виконавця протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Проте, ухвалою суду Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 року йому було роз`яснено, що оскарження рішень, дій, бездіяльності виконавця або посадових осіб органів державної виконавчої служби під час виконання рішень у цивільних справах розглядаються у порядку передбаченому ст. 447 ЩІК України та його позовні вимоги про визнання дій протиправними та зняття арешту з рахунків, мають розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Суд вважає, що строк для подачі скарги до суду пропущений заявником з поважних причин.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно із ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 2 ст.19, ст.22 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, при цьому права громадян не можуть бути скасовані.

Згідно із п. 1 ч. 2ст. 18 Закону 1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 18 Закону 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Згідно з ч. 3 ст. 52 Закону 1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Відповідно до ч.4 ст. 150 ЦПК України не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно (активи) або грошові кошти неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), а також на майно (активи) або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням.

За змістом ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Керуючись ст.ст.17,19,20,25,26,74,82 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст.447-453 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Харків) задовольнити.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Харків) Івченка Дмитра Юрійовича щодо накладення арешту на карткові спецрахунки ОСОБА_1 .

Зобов`язати державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Харків) усунути порушення шляхом вирішення питання про зняття арешту зі спецрахунків.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом п`ятнадцяти днів з дня складення судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено 26.08.2020.

Суддя Л. К. Калмикова