Ухвала суду № 91156780, 23.08.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/6785/20

Провадження № 1-кс/428/3985/2020

УХВАЛА

іменем України

23 серпня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі слідчого судді Бойко Н.В., за участю секретаря судового засідання Шолкової Т.В., слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Луганській області Кожухова О.М., прокурора відділу прокуратури Луганської області Немитих М.І., захисника Мєдвєдєва С.С., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Сєвєродонецького міського суду Луганської області клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Луганській області Кожухова О.М., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Немитих М.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження № 12020130000000268 від 20.08.2020 року, стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанська Луганської області, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не працюючого, не одруженого, на утримані малолітніх дітей не має, інвалідом не являється, раніше не судимого, не зареєстрованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

23 серпня 2020 року до слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшло клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Луганській області Кожухова О.М., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Немитих М.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 .

В обґрунтування вимог клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що в невстановлені в ході досудового розслідування дату і час, ОСОБА_1 , діючи в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 № 60/95-ВР, маючи умисел на незаконний посів та незаконне вирощування рослин конопель у кількості п`ятдесят і більше рослин, перебуваючи за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи дві саморобні теплиці, розташовані на присадибній ділянці вказаного будинку, за допомогою господарських інструментів незаконно посіяв не менше 577 (п`ятсот сімдесят сім) рослин конопель, які мали самостійне коріння.

Так, з невстановленого в ході досудового розслідування часу до 21 серпня 2020 року, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на незаконне вирощування конопель, з моменту незаконного їх посіву, періодично прополював земельну ділянку в зазначених теплицях від бур`янів, здійснював полив та підживлювання їх добривами для поліпшення властивостей ґрунту, сприяючи їхньому росту, вчиняючи тим самим незаконне вирощування конопель у кількості п`ятдесят і більше рослин.

21 серпня 2020 року, в період з 17 години до 23 години 51 хвилини, в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками поліції виявлено 577 (п`ятсот сімдесят сім) вологих на дотик рослин зеленого кольору, які складаються із кореня, центрального стебла з гілками, листя, верхівок.

Відповідно до висновку експерта № 19/113/8/2-983е від 22.08.2020, шістдесят рослин, наданих на експертизу, є рослинами роду коноплі. Рослини роду коноплі віднесені до рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей.

22.08.2020 о 00:30 годині ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України.

22.08.2020 слідчим СУ ГУНП в Луганській області Лазуренку А.А. повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у незаконному посіві та незаконному вирощуванні конопель у кількості п`ятдесят і більше рослин, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України.

Згідно пунктів 1 і 5 ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 5) продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Про наявність (існування) ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семі років. Окрім того, ОСОБА_1 не має міцних соціальних зв`язків, утриманців, у власності будь якого цінного майна, що могло б утримати його від втечі.

Тривалість протиправних дій, за якими ОСОБА_1 підозрюється, що підтверджується обставинами проведеного обшуку (кількість та зріст виявлених та вилучених рослин), свідчить про можливість продовжити злочинну діяльність аналогічної спрямованості у випадку не обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_1 не має постійного місця роботи, законного джерела доходу, суспільно корисною діяльністю не займається, а навпаки вирішив займатись протиправною діяльністю у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, крім того кількість вилучених під час обшуку рослин конопель свідчить про дійсні наміри особи вирощувати наркотичні засоби з метою подальшого отримання прибутку та усвідомлення своїх дій, що вказує на підвищену суспільну небезпеку даної особи та його дій, а отже дає всі підстави вважати, що в будь-який момент вчинити спроби переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, значно підвищується, а тому, без обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не можливо іншим чином запобігти вказаним існуючим ризикам.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор.

Вказані обставини свідчать про те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів (особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт або застава) не зможе запобігти наявним ризикам, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, відсутність постійного джерела доходів та інші зазначені вище обставини свідчать про те, що обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу не пов`язаного з позбавленням волі, не забезпечить його належної поведінки, у зв`язку з чим, вбачається необхідним обрати стосовно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання, просили його задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід, з урахуванням наявності обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 просив відмовити у застосуванні стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні захисник підозрюваного адвокат Мєдвєдєв С.С. просив відмовити у застосуванні стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вислухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

22.08.2020 року о 00 годині 30 хвилини ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

22.08.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України.

У судовому засіданні встановлено, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України обґрунтовується наявними матеріалами кримінального провадження, а саме:

- протоколом обшуку від 21.08.2020 під час якого за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено дві теплиці, в яких росли рослини, зовні схожі на рослини коноплі у загальній кількості 577 штук, також в будинку вилучена речовина рослинного походження зеленого кольору, в подрібненому стані та насіння зеленого кольору;

- показами свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які показали, що вони в якості понятих приймали участь при проведенні обшуку адресою: АДРЕСА_1 , де мешкає ОСОБА_1 співробітники поліції виявили дві теплиці, в яких росли рослини, зовні схожі на рослини коноплі у загальній кількості 577 штук, також в будинку вилучена речовина рослинного походження зеленого кольору, в подрібненому стані та насіння зеленого кольору;

- висновком експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 19/113/8/2-983е від 22.08.2020, згідно якої шістдесят рослин, наданих на експертизу, є рослинами роду коноплі. Рослини роду коноплі віднесені до рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей.

На даній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об"єктивно зв"язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зв"язок підозрюваного ОСОБА_1 з вчиненим злочином підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України є обґрунтованою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з клопотання, відповідно до вимог ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 .

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов"язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв"язками та усіма видами зв"язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, про що свідчить вагомість доказів про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого злочину, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому злочину, оскільки санкція ч. 2 ст. 310 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, вказаний злочин, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

На підставі викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, зокрема його вік та стан здоров"я, інші дані про особу ОСОБА_1 , слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи, відсутні.

Також, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику можливості підозрюваним вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, про що свідчить тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, в якому підозрюється, що з великою часткою імовірності спонукатиме його до втечі у разі обрання більш м`якого запобіжного заходу, вагомість наявних достатніх доказів про вчинення підозрюваним злочину.

Отже, на думку слідчого судді, відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, є підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12020130000000268 від 20.08.2020 р., порушеного за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п"ятою статті 176 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя також враховує у клопотанні, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання у разі визнання його винним у інкримінованому кримінальному правопорушенні, його вік та стан здоров`я, що слідчому судді не надано відомостей про стан здоров"я ОСОБА_1 , який унеможливлював тримання під вартою в умовах слідчого ізолятора та неможливості надання йому кваліфікованої медичної допомоги. Слідчий суддя враховує також репутацію підозрюваного, його майновий та сімейний стан, відсутність на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей.

Практика Європейського суду з прав людини передбачає, що питання про обґрунтованість періоду тримання під вартою не можна розглядати абстрактно. Оцінювати, наскільки виправданим є подальше тримання обвинуваченого під вартою, в кожній справі потрібно з огляду на конкретні обставини. У тій чи іншій справі безперервне тримання під вартою можна виправдати лише в разі, якщо існують конкретні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, попри презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, викладений у статті 5 Конвенції. Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12020130000000268 від 20.08.2020 р., порушеного за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає задоволенню, а ОСОБА_1 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м"які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеним під час судового розгляду ризикам та не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Слідчий суддя також зобов"язаний застосувати ч.3 ст.183 КПК України, та визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов"язків, передбачених цим Кодексом, оскільки слідчим суддею не встановлено випадків, передбачених ч.4 вказаної статті.

Розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні від 12 березня 2009 року в справі "Алєксандр Макаров проти Росії" (Aleksandr Makarov v Russia) № 15217/07 " Європейський суд вказав, що "… сума застави повинна оцінюватися головним чином по відношенню заінтересованої особи, його активів … іншими словами, ступенем впевненості, яка можлива в тому, що перспектива втрати забезпечення у випадку його неявки в суд послужить достатнім фактором, виключаючи з його сторони будь-яке бажання зникнути".

Таку ж позицію Європейський суд послідовно займав і по багатьох інших справах, а саме "Мангрус проти Іспанії" (Mangouras v. Spain) , Ноймайстер проти Австрії (Neumeister v. Austria).

Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, суд з урахуванням даних про особу підозрюваного, раніше не судимого, відсутність у нього постійного джерела доходів, нерухомого або цінного рухомого майна, вважає, що до підозрюваного ОСОБА_1 слід застосувати розмір застави, що не перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з урахуванням обставин злочину, майнового та сімейного стану підозрюваного достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним покладених на нього обов"язків, отже сума застави, яка буде здатною забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов"язків має бути сплачена у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Застава у зазначеному розмірі буде співмірною з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись вимогами ст. ст. 110, 131, 132, 177, 178, 183, 184, 197, 198, 369-372 КПК України, ст. 29 Конституції України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Луганській області Кожухова О.М., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Немитих М.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів з 22 серпня 2020 року по 20 жовтня 2020 року включно.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суд встановлює ОСОБА_1 заставу у розмірі п"ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 105100 (сто п"ять тисяч сто) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України, депозитний рахунок:

Отримувач коштів: ТУ ДСА України в Луганській області

Код отримувача (код ЄДРПОУ) : 26297948

Банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ

Рахунок отримувача: UA208201720355209001000002672.

В разі внесення застави уповноваженій особі місця ув"язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв"язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов"язки:

- не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, визначеними слідчим;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в"їзд в Україну.

Вказані обов"язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 на строк не більше двох місяців, які починаються з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.

Підозрюваному роз"яснюються положення п.п.8,10 ст.182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов"язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з"явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов"язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Копію ухвали надати учасникам процесу та направити до відповідного ІТТ та слідчого ізолятора для виконання.

На дану ухвалу у п`ятиденний строк може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду.

Повний текст ухвали оголошений 25 серпня 2020 року о 13-00 годині в приміщенні залу судового засідання Сєвєродонецького міського суду Луганської області.

Слідчий суддя Н.В. Бойко