
Справа № 396/1244/20
Провадження № 2/396/420/20
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
26.08.2020 року Суддя Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Русіна Алла Анатоліївна, вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання дій службових осіб Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області протиправними та стягнення моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду,-
В С Т А Н О В И В:
25.08.2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державної казначейської служби України про визнання дій службових осіб Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області протиправними та стягнення моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду.
Позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, а тому її необхідно залишити без руху, з наступних підстав..
Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, що позивачем в позовній заяві не зазначено.
Крім того, предметом позову є дві вимоги: 1) визнання дій службових осіб Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області протиправними; 2) стягнення моральної шкоди в сумі 100 000 грн. 01 коп..
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як передбачено частиною 1 статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно п.7 ч.2 ст.3 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Позивачу необхідно визначитися в порядку якого судочинства суду необхідно розглядати вимоги позивача.
Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п. 4 ч.3 ст. 175 ЦПК України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
При дослідженні позовної заяви встановлено, що позивач не обґрунтовує в позовній заяві підстави звільнення його від сплати судового збору та не подає документ, що підтверджує його сплату.
Слід зазначити, що п.13 ч.2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що судовий збір не справляється за подання: зокрема і позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Пунктом 3 Постанови пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Отже, збитки це грошова оцінка (еквівалент) заподіяної матеріальної шкоди. Під шкодою розуміються втрати, яких зазнала потерпіла сторона у формі знищення або пошкодження майна внаслідок протиправної поведінки іншої особи.
При цьому, слід розмежовувати відшкодування майнової шкоди (матеріальних збитків) та моральної шкоди. Разом із цим, як вбачається, позивачем подано до суду заяву про відшкодування саме моральної шкоди.
Вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а отже, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру, що узгоджується з правовою позицією, викладено в Постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц.
Таким чином позивач має сплатити судовий збір за подання позовної заяви, однак, в порушення вимог ч.4 ст.177 ЦПК України позивачем не надано документ, що підтверджує сплату судового збору.
Відповідно доположень абз.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви.
Частина 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» передбачає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частина 2 вказаної норми визначає, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: а саме, за подання до суду: позовної заяви про відшкодування моральної шкоди 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тобто, за вимогу про стягнення моральної шкоди в сумі 100 000,01 грн., позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі: 2102 грн.
Крім того, позивачем не подано документа про сплату судового збору за позовну вимогу немайнового характеру: про визнання дій службових осіб Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області протиправними.
Відповідно до роз`яснень на даних у п.10 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви не майнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За позовну вимогу про зобов`язання вчинити дії позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 840,80 грн..
Таким чином за подану позовну заяву позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі: 2102 +840,80 грн.= 2942,80 грн. та подати суду документ про сплату судового збору.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів – УК у Новоукраїнському районі, код ЄДРПОУ суду 02896974, код отримувача – 36734791, МФО – 899998, рахунок отримувача – UA208999980313101206000011322, код класифікації доходів бюджету – 22030106.
Крім того, позивач просисть визнати дії службових осіб Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області протиправними, однак які саме дії не зазначає та рішення суду на яке посилається в позовній заяві до додатків позовної заяви не долучає.
Крім того, в порушення вимог, передбачених п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, позивачем в заяві не зазначено в чому саме полягає завдана йому моральна шкода; з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується; чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних страждань або втрат немайнового характеру; з чого позивач виходив визначаючи грошову суму в розмірі 100 000,01 грн.
Частиною першою статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З врахуванням вищенаведеного, позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали судді, але не більше п"яти днів з дня отримання позивачем ухвалипро залишення позовної заяви без руху, оскільки зазначені недоліки перешкоджають суду відкрити провадження у справі.
На підставі наведеного, керуючись ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання дій службових осіб Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області протиправними та стягнення моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення виявлених недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, але не більше п"яти днів з дня отримання позивачами ухвали.
Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог суду у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та її буде повернуто.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: А. А. Русіна
Судове рішення № 91156364, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області було прийнято 26.08.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 396/1244/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: