Постанова № 911560, 17.07.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 308

ПОСТАНОВА

Іменем України

17.07.2007

Справа №2-19/3944-2007А

За позовом – Закритого акціонерного товариства «Кримський Титан», м.Армянськ АР Крим

До відповідача – Державної податкової інспекції в м.Армянськ, м.Армянськ АР Крим

Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Суддя Мокрушин В.І.

Секретар Сидельова І.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Нижник І.І., представник, довіреність № 06-03-15/11948 від 20.12.2006 року; Нижник Л.Г., представник, довіреність № 06-03-15/11957 від 20.12.2006 року

Від відповідача – Джемілева Є.Ю., зав. юр. cектором, довіреність № 2125/10/10-0 від 16.05.2007 року; Журавель Б.О., довіреність № 2512/10/00-0 від 14.06.2007 року; Туляков І.О., довіреність № 202/10/10-0 від 07.02.2007 року

Суть спору:

Позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Армянськ від 05.02.2007 року № 0000051520/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 5678784 грн. та нарахування фінансових санкцій у розмірі 2839392 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що дії відповідача не відповідають п.п.7.7.5, п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (від 03.04.1997 року № 168 із змінами та доповненнями).

Відповідач надав відзив на позов № 2153/10/10-0 від 15.05.2007 року, позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити.

Справа слухалася у відповідності до положень Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями).

Представники сторін відмовилися від послуг перекладача.

Відповідно до ст.9, 10 Конституції України, ст.9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст.3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст.10 Закону України «Про судоустрій» (від 07.02.2002 року № 3018), ст.18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст.10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350), ст.15 Кодексу адміністративного судочинства України та клопотанням представників сторін вони давали пояснення по справі на російській мові.

Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) та клопотанням представника відповідача здійснювалася фіксація судового процесу технічними засобами.

Відповідно до ст.130 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) перед початком слухання справи представникам сторін була вручена пам’ятка про права та обов’язки сторін.

Розглянув матеріали справи, суд –

В С Т А Н О В И В :

Закрите акціонерне товариство «Кримський титан» (далі по тексту ЗАТ «Кримський титан») зареєстроване у якості юридичної особи виконавчим комітетом Армянської міської ради АР Крим 31.08.2004 року, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію (а.с.7).

Згідно із ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідно до п.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії..

Позивач просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Армянськ від 05.02.2007 року № 0000051520/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 5678784 грн. та нарахування фінансових санкцій у розмірі 2839392 грн.

Відповідач надав відзив на позов № 2153/10/10-0 від 15.05.2007 року, позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити.

17.09.2004 року позивачу видане свідоцтво № 00262752 про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с.9). Вказаним свідоцтвом визначена дата виникнення податкового зобов’язання – 20.10.2004 року.

Тобто декларація з податку на додану вартість була надана за неповний місяць – вересень 2004 року.

Відповідно до п.п.7.7.5 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (від 03.04.1997 року № 168 із змінами та доповненнями) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

15.11.2005 року Красноперекопською об’єднаною державною податковою інспекцією в АР Крим складена довідка № 198 про результати документальної невиїзної перевірки податкової декларації із заявленим до відшкодування податком на додану вартість за вересень 2005 року (а.с.15-17). Відповідно до вказаної довідки визначена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню 3944486,00 грн., а також сума 1734298,00 грн., а всього 5678784,00 грн.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (від 03.04.1997 року № 168 із змінами та доповненнями) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Платіжними дорученнями № 152/301 від 25.11.2005 року, № 152/302 від 24.11.2005 року, 152/301 від 24.11.2005 року відшкодовано ЗАТ «Кримський титан» податок на додану вартість з державного бюджету за вересень 2005 року.

31.10.2006 року державною податковою інспекцією в м.Армянськ АР Крим складено акт № 117/23-6/32785994 про результати виїзної планової перевірки ЗАТ «Кримський титан» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 року по 30.06.2006 року (а.с.18-21).

У вказаному акті відсутні висновки щодо порушень при складанні декларації з податку на додану вартість за вересень 2005 року.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України (від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (від 04.12.1990 року № 509 із змінами та доповненнями) органи податкової служби є органами виконавчої влади.

Таким чином, органи податкової служби та їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.16 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби мають право здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під чинність Закону.

Згідно із п.11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (від 04.12.1990 року № 509 із змінами та доповненнями) органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

26.01.2007 року відповідачем складений акт № 14/15-00/32785994 про результати невиїзної перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно податкової декларації за вересень 2005 року ЗАТ «Кримський титан» (а.с.11-13). Вказаний акт складений згідно з наказом ДПІ в м.Армянську в межах проведення службового розслідування стосовно працівника податкової інспекції.

Відповідно до вказаного акту відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 05.02.2007 року № 0000051520/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 5678784 грн. та нарахування фінансових санкцій у розмірі 2839392 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 05.02.2007 року № 0000051520/0 мотивоване посиланням на п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (від 03.04.1997 року № 168 із змінами та доповненнями).

Відповідно до п.а) п.п.7.7.11 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (від 03.04.1997 року № 168 із змінами та доповненнями) не мають права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

У цій статті не вказано, чи повинен місячний термін бути повним, чи він може бути скороченим, тобто неповним календарним місяцем, як це сталося при наданні ЗАТ «Кримський титан» декларації з податку на додану вартість за вересень 2004 року.

Відповідно до п.п.4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (від 21.12.2000 року № 2181 із змінами та доповненнями) у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Відповідно до ч.2 п.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) перелік постанов, які може прийняти суд, не є виключним, оскільки суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Тому суд вважає, що позивач може заявити вимоги і про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням викладеного суд задовольняє позовні вимоги.

На підставі викладеного та керуючись ст.17, 18, 70, 76, 86, 162 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями), суд

П О С Т А Н О В И В :

· Адміністративний позов задовольнити.

· Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Армянськ від 05.02.2007 року № 0000051520/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 5678784 грн. та нарахування фінансових санкцій у розмірі 2839392 грн.

· Постанову направити сторонам замовленою кореспонденцією.

Постанова може бути оскаржена у апеляційному порядку відповідно до ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вступна та резолютивна частина Постанови проголошені у судовому засіданні 17.07.2007 року у 16 год. 57 хв.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Мокрушин В.І.