Ухвала суду № 91155787, 15.04.2020, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10840/13-ц

Провадження № 2-р/344/38/20

УХВАЛА

15 квітня 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді Бабій О.М.,

секретаря Орнат Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду заяву ліквідатора Івано-Франківського обласного державного об`єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Седлецького О.В. про роз`яснення рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 травня 2014 року,-

В С Т А Н О В И В :

Ліквідатор Івано-Франківського обласного державного об`єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Седлецький О.В. звернувся в суд із вказаною заявою, в обґрунтування якої посилався на те, що рішенням Івано-Франківського міського суду від 22 травня 2014 року поновлено ОСОБА_1 на посаді лікаря з функціональної діагностики Івано-Франківського обласного державного об`єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості з 13 червня 2013 року та вирішено стягнути із Івано-Франківського обласного державного об`єднання спиртової і лікеро-горілчаної промисловості в користь ОСОБА_1 19 099 грн. 44 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 13 червня 2013 року по 22 травня 2014 року. Постановою у справі № 359/10023/16-ц Верховний суд виклав правову позицію щодо утримання прибуткового податку із визначених судом сум заробітку, які належать до виплати працівнику. Верховний суд зазначив, що основні моменти стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу визначено Порядком обчислення середньої заробітної плати. Зокрема, відповідно до порядку під час обчислення середньої заробітної плати включаються: основна зарплата, доплати і надбавки, премії, винагорода за підсумком річної роботи за вислугу років. Усі виплати включаються до розрахунку середньої заробітної плати в тому розмірі у якому їх нараховано, без виключення сум відрахування на податки та стягнення аліментів. Верховний суд дійшов висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, розраховуються без віднімання сум податків і зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку повинен нарахувати роботодавець під час виконання відповідного судового рішення. Тобто суд під час вирішення питання про призначення суми вказує суму без відрахування з неї податків і зборів. При цьому в резолютивній частині рішення обов`язково має бути зазначено, що суму зазначено без утримання податку. Стягнення і сплата прибуткового податку покладаються на роботодавця, який самостійно розраховує суму податкових відрахувань і зменшує суму, призначену судом, на суму нарахованих податків.

Належним чином повідомлені учасники справи у судове засідання не з`явились, причину неявки суд не повідомили.

Частиною 3 ст. 271 ЦПК України визначено, що суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 271 ЦПК України та ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності учасників справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 травня 2014 року по справі № 344/10840/13-ц позов ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного державного об`єднання спиртової і лікеро-горілчаної промисловості, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – ОСОБА_2 , про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди задоволено частково.

Судом вирішено:

- поновити ОСОБА_1 на посаді лікаря з функціональної діагностики Івано-Франківського обласного державного об`єднання спиртової і лікеро-горілчаної промисловості з 13 червня 2013 року;

- стягнути з Івано-Франківського обласного державного об`єднання спиртової і лікеро-горілчаної промисловості в користь ОСОБА_1 19 099 грн. 44 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 13 червня 2013 року по 22 травня 2014 року.

- рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 на посаді лікаря з функціональної діагностики Івано-Франківського обласного державного об`єднання спиртової і лікеро-горілчаної промисловості та стягнення з Івано-Франківського обласного державного об`єднання спиртової і лікеро-горілчаної промисловості на користь ОСОБА_1 , середнього заробітку за один місяць в сумі 1708 гривень 06 коп., з якої підлягають стягнення обов`язкові платежі та внески, допустити до негайного виконання.

- стягнути із присудженої суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 19 099 гривень 44 коп. всі обов`язкові платежі та внески.

- стягнути з Івано-Франківського обласного державного об`єднання спиртової і лікеро-горілчаної промисловості в спеціальний фонд Державного бюджету України 243 грн. 60 коп. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Зі змісту зазначеної статті вбачається, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення.

Тлумачення статті 271 ЦПК України дозволяє стверджувати, що підставою для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання. Роз`яснення рішення - це більш повний, чіткий, ясний, зрозумілий виклад рішення, як правило його резолютивної частини, розуміння та сприйняття яких викликає труднощі. Якщо фактично ставиться питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» судам роз`яснено, що відповідно до статті 221 ЦПК України роз`яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання.

Дану позицію Верховним Судом викладено в ухвалі від 01 серпня 2019 року у справі № 667/7960/14-ц.

Із матеріалів справи та тексту рішення суду від 22 травня 2014 року вбачається, що середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 19 099 гривень 44 копійки, які суд присудив до стягнення із Івано-Франківського обласного державного об`єднання спиртової і лікеро-горілчаної промисловості на користь ОСОБА_1 , судом визначено без віднімання сум податків та зборів, та будь-яких інших обов`язкових платежів та внесків.

Також із п`ятого абзацу резолютивної частині рішення слідує, що вказана сума підлягає стягненню з відрахуванням всіх встановлених законодавством внесків та платежів, оскільки судом чітко та зрозуміло зазначено: «стягнути із присудженої суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 19 099 гривень 44 копійки всі обов`язкові платежі та внески».

Усі податки і збори із суми середнього заробітку повинен нарахувати роботодавець під час виконання судового рішення.

Тому в цій частині резолютивна частина рішення від 22 травня 2014 року викладена у чіткій та зрозумілій формі, та не допускає декілька варіантів тлумачення.

За відсутності підстав для роз`яснення рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 травня 2014 року, у задоволенні заяви ліквідатора Івано-Франківського обласного державного об`єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Седлецького О.В. слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 271 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ліквідатора Івано-Франківського обласного державного об`єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Седлецького О.В. про роз`яснення рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 травня 2014 року – відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд.

Суддя Бабій О.М.