Рішення № 91155269, 17.08.2020, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

55213, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. І. Виговського, 18, тел./факс (05161) 4-26-20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2020 року м. Первомайськ

Справа :521/5396/20

Номер провадження : 2/484/1066/20

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі судді Фортуни Т.Ю., за участю секретаря судового засідання Козака М.М., розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Первомайськ цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди в порядку регресу, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

встановив:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), про відшкодування шкоди в порядку регресу, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позивач свої вимоги мотивує таким. 11 червня 2018 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір страхування транспортних засобів №АМ7269356 предметом якого є страхування автомобіля ЗАЗ Sens, державний номерний знак НОМЕР_1 . За умовами зазначеного договору позивач взяв на себе обов`язок в разі настання події, яка є страховим випадком, і внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась за участю застрахованого транспортного засобу, здійснити виплату страхового відшкодування. Відповідач зобов`язався дотримуватись умов договору. 12 серпня 2018 року в м. Одеса по вул. М. Грушевського 52/4 трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Audi A6, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , та застрахованого автомобіля ЗАЗ Sens, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням відповідача. Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 10 вересня 2018 року відповідача визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу. За заявою ОСОБА_3 позивач здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 24600,00 грн. Відповідач не виконав зобов`язання за умовами договору, тому на його адресу було направлено регресну вимогу про компенсацію 50% виплаченої суми страхового відшкодування, проте станом на 20 березня 2020 року відповідачем не повернуто страхове відшкодування.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 16 квітня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадженні у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 16 червня 2020 року справу передано до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області за підсудністю.

Ухвалою суду від 27 липня 2020 року справа прийнята до провадження та призначено підготовче засідання на 17 серпня 2020 року.

Позивач про дату, час і місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином; представник позивача надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.

Від відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі; позов визнає в повному обсязі.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Постановою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 10 вересня 2018 року встановлено, що 12 серпня 2018 року об 11:40 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «ЗАЗ», державний номерний знак НОМЕР_3 , по вул. Грушевського в м. Одеса, не врахував дорожню обстановку, безпечну швидкість руху та не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем «Ауді», державний номерний знак НОМЕР_2 . Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с.57).

Між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" та ОСОБА_2 11 червня 2018 року укладено договір страхування транспортних засобів №АМ7269356, предметом якого є страхування автомобіля ЗАЗ Sens, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_4 . У полісі зазначено, що зменшення розміру страхового платежу пільговику становить 50% (а.с.45).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 право власності на автомобіль ЗАЗ Sens, номер кузова НОМЕР_4 , 11 липня 2018 року зареєстровано за ОСОБА_4 , державний номерний знак НОМЕР_3 (а.с.46).

Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 право власності на автомобіль Ауді, 22 квітня 2009 року зареєстровано за ОСОБА_5 , державний номерний знак НОМЕР_2 (а.с.49).

Відповідно до заяви від 22 серпня 2018 року до позивача звернувся ОСОБА_6 для отримання відшкодування шкоди заподіяної в результаті ДТП (а.с.54).

Згідно з платіжним дорученням №20107 від 27 серпня 2018 року позивач перерахував ОСОБА_3 страхове відшкодування у сумі 24 600,00 грн. (а.с.64).

Таким чином, відповідач вчинив дорожньо-транспортну пригоду під час керування транспортним засобом застрахованим особою, яка мала відповідні пільги; договір страхування транспортного засобу укладено із застосуванням зменшення пільговику розміру страхового платежу на 50%; в результаті ДТП володільцю транспортного засобу (потерпілому) було завдано матеріальну шкоду; позивач заподіяну шкоду відшкодував володільцю транспортного засобу (потерпілому) в повному обсязі.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, а тому приймає визнання позову відповідачем.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Частиною 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частини 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників неземних транспортних засобів» №1961-IV від 01 липня 2004 року (далі - Закон №1961-IV) регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Частиною 1 статті 38-1 Закону №1961-IV передбачено, що у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.

Відповідно до п. 13.2. статті 13 Закону №1961-IV розмір страхового платежу за одним внутрішнім договором страхування зменшується на 50 відсотків, за умови, що страхувальником є громадянин України - учасник війни, особа з інвалідністю II групи, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесена до I або II категорії, пенсіонер, а забезпечений транспортний засіб має робочий об`єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних включно та належить цьому громадянину на праві власності. Зазначена пільга надається за умови особистого керування таким транспортним засобом особою, яка належить до визначених у цьому пункті категорій громадян України, без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів або вантажу.

Частинами 1, 2, 3 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання; обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Відповідно із частинами 1, 4 статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ураховуючи вищевикладене, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, прийняття судом визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 141, 142 ЦПК України з відповідача на користь позивача має бути стягнуто 50 % судового збору; решту судового збору - повернуто позивачу з державного бюджету.

Керуючись ст.ст.10-13, 76-78, 81, 82, 141, 142, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

- позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди в порядку регресу, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити в повному обсязі;

- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна", ЄДРПОУ 20782312, виплачене страхове відшкодування в сумі 12 300,00 грн. (дванадцять тисяч триста грн. 00 коп.);

- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна", ЄДРПОУ 20782312, витрати на сплату судового збору в сумі 1 051,00 грн. (тисяча п`ятдесят одна грн. 00 коп.);

- повернути Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "ПЗУ Україна", ЄДРПОУ 20782312, з державного бюджету судовий збір у розмірі 1 051,00 грн. (тисяча п`ятдесят одна грн. 00 коп.) сплачений відповідно до платіжного доручення № 38617 від 15 січня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про сторін:

позивач: ПАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна": (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців,40, ЄДРПОУ 20782312);

відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 ).

Повний текст судового рішення складено 25 серпня 2020 року.

Суддя Т.Ю. Фортуна