Ухвала суду № 91148801, 25.08.2020, Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 457/990/20

провадження №1-кс/457/269/20

УХВАЛА

про обрання запобіжного заходу

25 серпня 2020 року м. Трускавець

Слідчий суддя Трускавецького міського суду Львівської області Марчук В.І., секретар судового засідання: Мазурик В.В.,

розглянув клопотання заступника начальника Трускавецького ВП - начальника СВ Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області Романського М.І., яке погоджено прокурором Трускавецького відділу Дрогобицької місцевої прокуратури Сидором Р., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дрогобича Львівської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, який не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , невійськовозобов`язаний, раніше неодноразово судимого за вчинення злочинів проти власності, востаннє 19 грудня 2018 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч.2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі,

з участю підозрюваного ОСОБА_1 , прокурора Трускавецького відділу Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області Сидора Р., заступника начальника Трускавецького ВП - начальника СВ Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області Романського М.І.,

Перевіривши надані матеріали, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, щодо кримінального провадження, в межах якого було подано дане клопотання, дослідивши докази за даними матеріалами, заслухавши думку учасників судового засідання, -

в с т а н о в и в:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12020140140000219 відповідає вимогам ст. 184 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 отримав копію даного клопотання та доданих до нього матеріалів, що підтверджується його підписом у клопотанні.

Клопотання заступника начальника Трускавецького ВП - начальника СВ Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області Романського М.І. мотивовано тим, що слідчим відділенням Трускавецького відділення поліції Дрогобицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020140140000219 від 13 серпня 2020 року, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.186 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 13 серпня 2020 року приблизно о 10 год. 24 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи у магазині «Єва №1557» ТОВ «РУШ» (код 32007740) на пл. Чорновола, буд. 5 у м. Трускавці Львівської області, маючи умисел на протиправне заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, з прилавку магазину, взяв станок для гоління марки «Gillette Fusion Proglide Styler», вартістю 389,71 грн. Після чого рухаючись до виходу повз каси, даного магазину «ЄВА №1557» не здійснюючи оплати у присутності працівників магазину, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які звертались до ОСОБА_1 , з вимогою оплатити кошти за вищевказаний станок та усвідомлюючи цю обставину, що його дії викрито, ігноруючи дані звернення працівників магазину, умисно продовжив дії спрямовані на заволодіння чужим майном, а самевибіг з магазину з викраденим станком для гоління марки «Gillette Fusion Proglide Styler», чим спричинив майнову шкоду ТОВ «РУШ» (код 32007740) на вказану суму. Таким чином, ОСОБА_1 , обґрунтовано підозрюється у відкритому, повторному, викраденні чужого майна (грабіж), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. 21 серпня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_2 від 13 серпня 2020 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 13 серпня 2020 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 13 серпня 2020 року; протоколом пред`явлення особи для впізнання ОСОБА_2 від 13 серпня 2020 року; протоколом пред`явлення особи для впізнання ОСОБА_4 від 13 серпня 2020 року; протоколом пред`явлення особи для впізнання ОСОБА_3 від 13 серпня 2020 року; протоколом огляду предмета (відеозапису з магазину «ЄВА №1557») від 14 серпня 2020 року; протоколом огляду предмета (відеозапису з магазину «Свій Маркет») від 19 серпня 2020 року. У ході досудового розслідування встановлено ризики щодо особи підозрюваного ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні, передбачені ст. 177 КПК України, а саме останній може: переховуватись від органів досудового розслідування або суду, оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, вчинив новий умисний злочин, на шлях виправлення не став, ніде не працює, немає постійного джерела доходів, немає міцних соціальних зв`язків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме затягувати досудове розслідування ухиляючись від явки в органи досудового розслідування та суду, оскільки у разі визнання судом винуватим ОСОБА_1 , йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років і це може спонукати підозрюваного до втечі; вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі аналогічні до тих за які був засудженим та на даний час підозрюється, обвинувачується.Просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечив проти обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив обрати покарання у виді домашнього арешту.

Заслухавши пояснення прокурора, слідчого, підозрюваного, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, вважаю, що у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, що підтверджується матеріалами клопотання.

При вивченні особи підозрюваного ОСОБА_1 суд бере до уваги тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , його особу, а саме те, що він раніше судимий, не працює, не має стійких соціальних зв`язків, суспільно корисною діяльністю не займається.

При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор не довів обставин необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливості застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Виходячи з матеріалів клопотання та наведених прокурором ризиків передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж який зазначений у клопотанні, а саме: домашнього арешту.

Як слідує з рішення Європейського суду з прав людини у справі «Адам`як проти Польщі» від 19 грудня 2006 року наявність серйозних підозр щодо участі у вчиненні тяжкого правопорушення та перспективи ухвалення вироку про значну міру покарання самі по собі не можуть бути виправданням тривалого попереднього ув`язнення.

У п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року наголошено, що тривале тримання під вартою без визначення в рішенні суду відповідних підстав є несумісним з принципом захисту від свавілля, закріпленого в п. 1ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, у цьому рішенні Європейського суду з прав людини зазначив, що він часто констатує порушення пункту 3 статті 5 Конвенції у зв`язку з тим, що, навіть коли йдеться про тривалі строки тримання під вартою, національні суди часто обґрунтовують продовження строку тримання під вартою однаковими підставами протягом всього періоду ув`язнення, якщо взагалі роблять це, тоді як після спливу певного часу подальше існування обґрунтованої підозри перестає само по собі бути підставою для позбавлення свободи, а суди зобов`язані обґрунтовувати рішення про продовження тримання під вартою іншими підставами, які мають бути чітко вказані.

Також у вищевказаному рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд вважає, що обвинуваченому можливо змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт. Даний запобіжний захід, на думку суду, буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків по кримінальному провадженню, а також повною мірою може запобігти ризикам, які вказані в клопотанні.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до шести років, та який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, що підтверджується доказами, зібраними у ході досудового розслідування.

Враховуючи те, підозрюваний продовжує вчиняти нові кримінальні правопорушення, та, виходячи з матеріалів клопотання та наведених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які знайшли підтвердження у судовому засіданні, а саме: те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також те, що підозрюваний не працює та не має джерела прибутку, а відповідно не має засобів до існування), є раніше судимим, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_1 . На даний час досудове розслідування по даному кримінальному провадженню не завершено і необхідно провести ще ряд слідчих дій, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Крім того, необхідно покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України. Саме такий запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

З огляду на наведене, слідчий суддя приходить до переконання про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний час доби. На думку слідчого судді, саме такий запобіжний захід забезпечить належну поведінку підозрюваного в ході досудового розслідування.

Згідно ст. 181 КПК України - домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю. Строк дії ухвали слідчого судді при триманні особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Крім цього, слід визначити строк дії ухвали - шістдесят днів.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 29, 55, 129 Конституції України, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 197 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

У задоволенні заступника начальника Трускавецького ВП - начальника СВ Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області Романського М.І. про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у період доби з 20 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. ранку наступного дня.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 :

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожним викликом;

2) з 20 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. ранку наступного дня не залишати місця свого постійного проживання, за адресою: АДРЕСА_2 .

Доручити начальнику Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області поставити ОСОБА_1 на відповідний облік.

Працівникам Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області з метою контролю за поведінкою підозрюваного ОСОБА_1 з`являтися в його житло за адресою: АДРЕСА_2 і вчиняти інші дії пов`язані із виконанням покладених на них обов`язків.

Встановити строк дії ухвали до 24 жовтня 2020 року.

Копію ухвали скерувати на виконання Дрогобицькому ВП ГУНП у Львівській області.

Ознайомити підозрюваного ОСОБА_1 під розпис з ухвалою про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду впродовж п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В.І. Марчук