Рішення № 91147559, 25.08.2020, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 532/2960/19

Провадження № 2/539/651/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2020 року Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді - Іващенка Ю.А.,

при секретарі судового засідання - Карпенко Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 04.09.2007 року ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 2200 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за відповідним договором виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

В свою чергу відповідач не виконує зобов`язання за договором, в зв`язку з чим станом на 30.10.2019 року у неї виникла заборгованість в сумі 102 281,26 грн., яка складається з: 147,98 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 91 390,84 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими за користування кредитом; 5 395,71 грн. - нарахована пеня; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 4846,73 грн. - штраф(процентна складова), яку позивач просить стягнути.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений, звернувся до суду з клопотанням, прохаючи розглядати справу без його участі, позовні вимоги прохав задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилася. Відповідно до рішення Київського районного суду м. Полтави від 21.08.2018 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано недієздатною. Опікуном ОСОБА_1 призначено Полтавську обласну клінічну психіатричну лікарню ім. О.Ф. Мальцева в особі головного лікаря.

Відповідно до листа заступника головного лікаря КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходилась на стаціонарному лікуванні в даному лікувальному закладі з 26.04.2018 року по 11.12.2018 року. Виписана до Високо-Тополянського психоневрологічного будинку інтернату.

Згідно рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20.09.2019 року комунальне підприємство «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» в особі головного лікаря звільнено відповноважень опікуна над недієздатною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначено адміністрацію Високо-Топотянського психоневрологічного інтернату в особі директора ОСОБА_2 опікуном над недієздатною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату, директор якого ОСОБА_2 є опікуном ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явився. Звернувся до суду з заявою, прохаючи справу розглядати без його участі.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 04.09.2007 року між АТ КБ « Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н, згідно умов якого остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 2200 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», складає між відповідачем та банком договір, що підтверджується підписом у заяві ( а.с.11).

Відповідно до п.3.2, п.3.3 умов та правил надання банківських послуг щодо кредитного ліміту клієнт дає згоду що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Клієнт зобов`язаний погашати заборгованість за кредитом, процентами за його користування, за перевищення платіжного ліміту, а також сплачувати комісію на умовах, передбачених цим договором.

При порушенні клієнтом строків платежу за будь-яким з грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більше ніж на 120 днів, клієнт зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 гривень + 5 % від суми позову.

Однак позичальником умови договору не виконувались, в зв`язку з чим станом на 30.10.2019 року у неї виникла заборгованість в сумі 102 281,26 грн., яка складається з: 147,98 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 91 390,84 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими за користування кредитом; 5 395,71 грн. - нарахована пеня; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 4846,73 грн. - штраф(процентна складова) (а.с.6-10).

Згідно рішення Київського районного суду м. Полтави від 21 серпня 2018 року (справа №552/2985/18, провадження №2-о/552/193/18), ОСОБА_1 визнана недієздатною. Опікуном ОСОБА_1 призначено Полтавську обласну клінічну психіатричну лікарню ім. О.Ф. Мальцева в особі головного лікаря. Рішення набрало законної сили 21 вересня 2018 року.

Відповідно до ст. 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України

Стаття 40 цього Кодексу передбачає, що фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це. Якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною.

За змістом ст.ст. 41, 60, 61, 63 цього Кодексу, над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка. Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину. Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун. Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун (стаття 1184 цього Кодексу).

Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Суд встановлює піклування над фізичною особою у разі обмеження її цивільної дієздатності і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування встановлює опіку над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою, крім випадків, встановлених частинами першою та другою статті 60 цього Кодексу. Опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу.

Статтею 65 ЦК України визначено, що до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.

Як визначено у ст. 67 цього Кодексу, опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного. Опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Згідно ст. 68 цього Кодексу опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) не можуть укладати з підопічним договорів, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування за договором позички. Опікун не може здійснювати дарування від імені підопічного, а також зобов`язуватися від його імені порукою.

За змістом статей 71, 72 цього Кодексу, опікун не має права без дозволу органу опіки та піклування: 1) відмовитися від майнових прав підопічного; 2) видавати письмові зобов`язання від імені підопічного; 3) укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири; 4) укладати договори щодо іншого цінного майна. Опікун зобов`язаний дбати про збереження та використання майна підопічного в його інтересах. Опікун самостійно здійснює витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за рахунок пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв`язку з втратою годувальника, допомоги на підопічну дитину та інших соціальних виплат, призначених на підопічну дитину відповідно до законів України, доходів від майна підопічного тощо. Якщо підопічний є власником нерухомого майна або майна, яке потребує постійного управління, опікун може з дозволу органу опіки та піклування управляти цим майном або передати його за договором в управління іншій особі.

Відповідно до ст. 79 цього Кодексу, дії опікуна можуть бути оскаржені заінтересованою особою, в тому числі родичами підопічного, до органу опіки та піклування або до суду. Рішення органу опіки та піклування може бути оскаржено до відповідного органу, якому підпорядкований орган опіки та піклування, або до суду.

Статтею 1184 ЦК України визначено, що шкода, завдана недієздатною фізичною особою, відшкодовується опікуном або закладом, який зобов`язаний здійснювати нагляд за нею, якщо він не доведе, що шкода була завдана не з його вини. Обов`язок цих осіб відшкодувати шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, не припиняється в разі поновлення її цивільної дієздатності. Якщо опікун недієздатної особи, яка завдала шкоди, помер або у нього відсутнє майно, достатнє для відшкодування шкоди, а сама недієздатна особа має таке майно, суд може постановити рішення про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, частково або в повному обсязі за рахунок майна цієї недієздатної особи.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦПК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлені строки (терміни) виконання зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором. Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України, виконання зобов`язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання.

З призначенням над відповідачем ОСОБА_1 опікуном адміністрацію Високо-Топотянського психоневрологічного інтернату в особі директора ОСОБА_2 , обов`язок по вчиненню дій, направлених на виконання кредитного договору, перейшов до опікуна.

З моменту визнання відповідача ОСОБА_1 недієздатною, вона не несе відповідальності за неналежне виконання умов кредитного договору, оскільки є недієздатним суб`єктом цивільної процесуальної дієздатності, а усі правочини, що необхідно вчиняти на погашення суми кредитного зобов`язання, законом покладено на опікуна, який не є стороною кредитного договору і у такому випадку несе особисту відповідальність за завдану шкоду, якщо не доведе, що ця шкода завдана не з його вини.

В матеріалах справи відсутні докази про те, що опікун - адміністрація Високо-Топотянського психоневрологічного інтернату в особі директора ОСОБА_2 була повідомлена про існування кредитного договору та порушення строків погашення отриманого кредиту.

Відповідно до ч.4 ст.41 ЦК України опікун несе відповідальність за протиправні діяння свого підопічного лише з моменту набуття ним повноважень, тобто вступу у законну силу рішення суду про визнання особи недієздатною та призначення опікуна.

Оскільки на момент укладення 04 вересня 2007 року кредитного договору між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 адміністрація Високо-Топотянського психоневрологічного інтернату в особі директора ОСОБА_2 не була опікуном останньої, вона як законний представник не може нести відповідальність за дії ОСОБА_1 .

За таких обставин необхідно у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 526, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 2-13, 81, 141, 247, 264, 265 ЦПК України суд , -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ:14360570) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебуває у АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пп.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду Ю.А.Іващенко